Піонер (програма) — Вікіпедія

Космічний зонд «Піонер», піддається конструкції в 1971 році. «Піонер-10» і «Піонер-11» — найвідоміші космічні апарати в космічній програмі «Піонер» та перші космічні зонди, що відвідали зовнішні планети.
«Піонер дошка» кріпиться до «Піонерів» -10 і -11.

Програма «Піонер» (англ. Pioneer program) — американська космічна програма вивчення міжпланетного середовища і деяких небесних тіл⁣, а також серія американських космічних зондів та автоматичних міжпланетних станцій.

Опис[ред. | ред. код]

Прості апарати за програмою здійснювали первісні дослідження (одне зі значень слова піонер — «першопроходець») Сонця, Юпітера, Сатурна і Венери. Апарати для дослідження Місяця, планет земної групи і Сонця були невеликими, апарати «Піонер-10» і «Піонер-11» — набагато більшими порівняно з іншими. Усі апарати стабілізувались у польоті обертанням, що значно спрощує конструкцію. Перші космічні апарати запущено 1958 року, останні — 1978-го.

Однотипні «Піонер-0», «Піонер-1» і «Піонер-2» були першим американськими спробами досягти Місяця, всі вони зазнали невдачі.

«Піонер-3» і «Піонер-4» були першими американськими вдалими спробами місячних польотів.

«Піонер-5» здійснив перші дослідження міжпланетних магнітних полів.

«Піонери» 6, 7, 8, 9 створили найпершу у світі мережу спостереження за Сонцем і сигналізації про підвищення сонячної активності для убезпечення навколоземних супутників і наземних систем.

Однотипні «Піонер-10» і «Піонер-11» уперше досягли двох зовнішніх планет Сонячної системи — Юпітера й Сатурна, надали широкий обсяг даних, які згодом використали для створення складніших апаратів місії «Вояджер».

Орбітальний «Піонер-Венера-1» і доставник дослідницьких апаратів «Піонер-Венера-2» — перші американські апарати для довготривалого вивчення Венери, складу її атмосфери. Також зроблена перша радіолокаційна карта поверхні Венери.

Список запусків[ред. | ред. код]

«Піонер-2»
Автоматична міжпланетна станція «Піонер-3»/«Піонер-4».
Концепція художника космічного зонда «Піонерів» 6—9.
Концепція художника космічного зонда «Піонер-10» і «Піонер-11» («Піонер H», «Піонер-12»).
Апарат Дата запуску Ракета-носій Мета польоту Результат
«Піонер-0» («Тор-Ейбл-1») 17.08.1958 «Тор-Ейбл» Фото поверхні Місяця. Ракета-носій вибухнула на 77-й секунді польоту.
«Піонер-1» («Тор-Ейбл-2») 11.10.1958 Третя ступінь ракети-носія не розігнала апарат до потрібної швидкості, згорання в атмосфері Землі після 43 годин польоту.
«Піонер-2» («Тор-Ейбл-3») 8.11.1958 Збій при запуску третьої ступені ракети-носія, згорання в атмосфері Землі.
«Піонер-3» 6.12.1958 «Джуно-2» Дослідження Місяця з пролітної траєкторії. Перший ступінь ракети-носія вимкнувся достроково, апарат не досяг другої космічної швидкості й згорів у атмосфері Землі. Відкрив зовнішній радіаційний пояс Землі.
«Піонер-4» 3.03.1959 Проліт повз Місяць на відстані 60 000 км від поверхні. Нині — штучна планета.
«Піонер П-1» («Атлас-Ейбл-4 Ей») 24.09.1959 «Атлас-Сі Ейбл» Дослідження Місяця з орбіти. Вибух під час випробування ракети-носія.
«Піонер П-3» («Атлас-Ейбл-4», «Атлас-Ейбл-4Бі») 26.11.1959 «Атлас-Ді Ейбл» Знищений тиском повітря внаслідок збою при запуску.
«Піонер-5» («Піонер П-2», «Тор-Ейбл-4») 11.03.1960 «Тор-Ейбл» Дослідження міжпланетного простору між Землею і Венерою. Виявив міжпланетні магнітні поля.
«Піонер П-30 («Атлас-Ейбл-5 Ей») 25.09.1960 «Атлас-Ді Ейбл» Дослідження Місяця з орбіти. Не вийшов на орбіту Місяця, можливо впав на Землю.
«Піонер П-31» («Атлас-Ейбл-5 Бі») 15.12.1960 Вибух ракети-носія на 68-й секунді польоту.
«Піонер-6» («Піонер-Ей») 16.12.1965 «Дельта-І» Дослідження Сонця і міжпланетного простору. Запущено на орбіту навколо Сонця із середнім радіусом 0,8 .а. о. Досі працює.
«Піонер-7» («Піонер-Бі») 17.08.1966 Запущено на орбіту навколо Сонця з середнім радіусом 1,1 .а. о. Досі працює.
«Піонер-8» («Піонер-Сі») 13.12.1967 Запущено на орбіту навколо Сонця з середнім радіусом 1,1 .а. о. Досі працює.
«Піонер-9» («Піонер-Ді») 8.11.1968 Запущено на орбіту навколо Сонця з середньою відстанню від Сонця 0,8 .а. о. Припинив працювати в 1983 році.
«Піонер-І» 27.08.1969 Ракета-носій знищена під час запуску системою безпеки внаслідок збою в гідравлічній системі першого ступеня.
«Піонер-10» («Піонер-Ф») 3(2).03.1972 «Атлас-Центавр» Дослідження Юпітера з пролітної траєкторії, дослідження міжзоряного середовища. Перший апарат, який досяг третьої космічної швидкості. Нині рухається в бік Альдебарана.
«Піонер-11» («Піонер-Джі») 6(5).04.1973 Дослідження Юпітера і Сатурна з пролітної траєкторії, дослідження міжзоряного середовища. Нині рухається до сузір'я Щит.
«Піонер-Ейч» Вивчення Сонця і Юпітера з-за меж екліптики. Подібний до «Піонера-10» і «Піонера-11». Запуск скасовано.
«Піонер-Венера-1» («Піонер-12») 20.05.1978 «Атлас-Центавр» Дослідження Венери з радіолокаційним картографуванням. Працював на орбіті Венери до 20 серпня 1992 року.
«Піонер-Венера-2» («Піонер-13») 8.08.1978 Дослідження атмосфери Венери. Доставив на поверхню Венери чотирьох апаратів приземлення. Згорів в атмосфері Венери 12 вересня 1979 року після скидання апаратів.

Джерело[ред. | ред. код]