Піперазин — Вікіпедія

Піперазин
Систематизована назва за IUPAC
Hexahydropyrazine
Класифікація
ATC-код P02CB01
PubChem 4837
CAS 110-85-0
DrugBank DB00592
Хімічна структура
Формула C4H10N2 
Мол. маса 86,136 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність НД
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 24 год.(повна)
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ПІПЕРАЗИНУ АДИПІНАТ-ДАРНИЦЯ,
ПрАТ«Фармацевтична фірма«Дарниця»,Україна
UA/7016/01/01
26.07.2012-26/07/2017

Піперазин — синтетичний протигельмінтний препарат для прийомання всередину.[1] Для перорального застосування використовується у вигляді солі піперазину адипінату.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Піперазин — синтетичний протигельмінтний препарат вузького спектру дії. Механізм дії піперазину зумовлений паралітичною дією препарату на м'язовий апарат гельмінтів, порушуючи фіксацію до стінки кишки та спричинює виведення гельмінтів з хімусом. До піперазину чутливі виключно деякі нематоди, найбільш чутливі до препарату аскариди та гострики.[1]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Піперазин добре всмоктується при прийомі всередину, біодоступність препарату не досліджена. Препарат не створює високих концентрацій в тканинах організму, діє виключно в просвіті кишечника і не вбиває паразитів, а тільки паралізує їх мускулатуру, що дозволяє уникнути небезпеки всмоктування токсичних продуктів розпаду гельмінтів. Препарат може проходити через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться піперазин з організму нирками, повне виведення метаболітів відбувається протягом 24 годин, при печінковій та нирковій недостатності цей час може збільшуватись.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Піперазин застосовується при аскаридозі та ентеробіозі.

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні піперазину можливі наступні побічні ефекти[1]: нечасто нудота, блювання, біль у животі, слабкість м'язів, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, висипання на шкірі, свербіж шкіри, артралгії, гарячка, головний біль; дуже рідко (частіше у осіб із порушенням функції нирок або неврологічними порушеннями) нейротоксикоз, запаморочення, сонливість, тремор, галюцинації, ністагм, погіршення зору, судоми, парестезії, бронхоспазм.

Протипоказання[ред. | ред. код]

Піперазин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, епілепсії, органічних захворюваннях центральної нервової системи, печінковій та нирковій недостатності, нефриті, вагітності. Під час лікування піперазином рекомендовано припинити годування грудьми.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Піперазин випускається у вигляді таблеток по 0,2 та 0,5 г, і 5 % розчину для перорального застосування по 100 мл.[2]

Застосування у ветеринарії[ред. | ред. код]

Піперазин застосовується у ветеринарії для лікування гельмінтозів домашніх кролів, собак, котів, хутрових звірів, домашньої птиці (зокрема при гетеракідозі птахів), свиней, великої рогатої худоби, коней. Для ветеринарного застосування піперазин випускається у пакетиках по 2 і 15 г[3] та у вигляді піперазину цитрату по 2, 15, 100 та 500 г.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ПІПЕРАЗИН* (PIPERAZINUM*) Діюча речовина
  2. " "Пиперазин в Справочнике Машковского". [недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  3. Піперазин Продукт: Інструкція застосування(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]