Пісенний конкурс Євробачення 2012 — Вікіпедія

Пісенний конкурс Євробачення 2012
«Запали свій вогонь!»
Дата півфіналу 1 22 травня 2012
Дата півфіналу 2 24 травня 2012
Дата фіналу 26 травня 2012
Ведучі Ельдар Касумов
Лейла Алієва
Наргіз Берк-Петерсен
Супервайзер Норвегія Юн Ула Санн
Телеканал господарів ITV Азербайджан Азербайджан
Місце проведення Baku Crystal Hall
Баку, Азербайджан
Пісня переможця Швеція «Euphoria», Лорін
Система голосування
телеглядачі+журі 50/50   [1]
Кількість країн 42
Дебют немає
Повернення Чорногорія Чорногорія
Відмовились Вірменія Вірменія
Польща Польща
Шоу відкриття
19 травня 2012
Шоу впродовж
Алім Гасимов, Емін Агаларов, Natiq,
Азербайджанський національний танцювальний ансамбль, Марія Шерифович, Діма Білан, Олександр Рибак, Лена Маєр-Ландрут, Ельдар Касумов та Нігяр Джамал
Карта учасників

     Підтверджені учасники, які обрали представника та/або пісню     Країни, що не пройшли до фіналу     Країни, які відмовились від участі

Пісенний конкурс Євробачення
◄2011    2013►

Пісе́нний ко́нкурс «Євроба́чення 2012» — 57-й щорічний пісенний конкурс «Євробачення». Він пройшов у столиці Азербайджану Баку, а саме на арені Baku Crystal Hall. Півфінали пройшли 22 та 24 травня, фінал відбувся 26 травня 2012 року. Офіційна церемонія відкриття конкурсу відбулася 19 травня 2012 року.[2]

Азербайджан отримав право провести Пісенний конкурс Євробачення 2012 завдяки перемозі дуету Ел та Нікі з піснею «Running Scared» на Пісенному конкурсі Євробачення 2011 у Дюссельдорфі, тоді вони набрали 221 бал.

Для Азербайджану перемога на «Євробаченні 2011» стала першою в історії цієї країни. Азербайджан став членом Європейської Мовної Спілки в 2007 році, а «Євробачення 2008» стало першим для цієї країни (тоді представники країни на конкурсі посіли 8 місце). До цієї перемоги найвищим результатом цієї країни було 3 місце на «Євробаченні 2009» у Москві.

Перемогу в конкурсі з піснею «Euphoria» («Ейфорія») здобула шведська співачка Лорін, набравши 372 очок. Представниця України Гайтана посіла 15 місце з 65 балами[3].

Організація Конкурсу[ред. | ред. код]

Основні моменти організації конкурсу :

  1. 14 травня 2011 року визначилася країна-господар конкурсу;
  2. З 2 вересня по 31 грудня 2011 ЄМС приймала заявки на участь у конкурсі від країн;
  3. 17 січня 2012 року ЄМС оголосила офіційний список країн-учасниць конкурсу;
  4. З моменту подачі заявки та до 19 березня 2012 року країни які подали заявки на участь повинні були провести відкритий (телеголосування), закритий (національна телерадіокомпанія визначає сама без проведення телеголосування) або змішаний (національна телерадіокомпанія призначає виконавця а пісня обирається шляхом телеголосування, або навпаки) національний відбір;
  5. 25 січня 2012 року була оголошена арена проведення конкурсу, візуальний дизайн та девіз а також відбулося жеребкування півфіналів конкурсу.
  6. Оголошення ведучих конкурсу відбулось 16 квітня 2012 року;
  7. Дизайн сцени ЄМС затвердить до березня 2012 року. З кінця квітня та до середини травня триватиме монтаж сцени.
Всередині арени

Офіційні спонсори конкурсу[ред. | ред. код]

Місцеві азербайджанські офіційні спонсори[2][ред. | ред. код]

Бюджет конкурсу[ред. | ред. код]

10 лютого 2012 року була оголошена сума коштів, яка піде на організацію конкурсу.[9] З державного бюджету Азербайджану на проведення пісенного конкурсу Євробачення 2012 виділено 50 мільйонів манатів (47.9 мільйонів євро). Ця сума не враховує в себе організацію конкурсу Європейською мовною спілкою, а також продаж квитків та контракти зі спонсорами. Разом з новозбудованою ареною загальна сума витрат на організацію конкурсу може становити 90 мільйонів євро. Таким чином конкурс в Азербайджані обіцяє бути найдорожчим за всю історію існування конкурсу. Друге місце за цим показником посіла Москва, оскільки загальна сума коштів витрачених на організацію пісенного конкурсу Євробачення 2009 у Москві склала 31 мільйон євро.

Віза та акредитація ЗМІ та фанатів конкурсу[ред. | ред. код]

10 лютого 2012 року Європейська мовна спілка оприлюднила деталі акредитації на пісенний конкурс Євробачення 2012.[10]

10 травня 2012 року офіційно акредитовані журналісти та фанати зможуть отримати візу по прибутті в міжнародний аеропорт Баку. Одноразова віза буде діяти до 1 червня 2012 року. Крім того можна буде подати заявку на отримання візи в посольстві чи консульстві республіки Азербайджан в країні, з якої ви маєте намір вирушити в Азербайджан.

Акредитовані делегації та організатори мають змогу отримати візу з 15 квітня разом з офіційним запрошенням від мовника-організатора конкурсу Ictimai TV.

Журналісти та преса, які мають наміри приїхати в Азербайджан до 10 травня, повинні направити своє прохання на [email protected] за чотири тижні до запланованої поїздки. Акредитація журналістів та преси на конкурс розпочнеться 15 лютого і завершиться 20 квітня 2012 року.

Арена[ред. | ред. код]

31 жовтня 2011 року генеральний директор ITV Ісмаїл Омаров заявив що арена яка прийматиме конкурс буде оголошена в січні 2012.[11] Але 26 грудня 2011 спів-координатор конкурсу Сітце Баккер в інтерв'ю сайту Ru.АРА заявив що арена, яка прийматиме конкурс, не буде визначена до кінця січня 2012 року.[12]

Розглядалися різні варіанти вибору арени для проведення конкурсу.

8 вересня 2011 року було офіційно підтверджено, що арена Baku Crystal Hall буде побудована на Площі Національного Прапора. Арена буде побудована німецькою компанією Alpine Bau Deutschland AG до березня—квітня 2012 року і зможе вмістити 35000 глядачів. Вартість новозбудованої арени не розголошується, відомо що азербайджанська влада виділила на будівництво п'ять з половиною мільйонів євро.[13]

Також розглядалися реконструкція стадіону імені Тофіка Бахрамова та Спортивно-виставкового комплексу імені Гейдара Алієва.[14]

25 січня 2012 року Європейська Мовна Спілка та Ictimai TV на засіданні організаційної ради конкурсу в Баку офіційно оголосили про те, що арена Baku Crystal Hall затверджена офіційною ареною проведення пісенного конкурсу Євробачення 2012.[15] При цьому супервайзер конкурсу Йон Ола Санд наголосив:

Ми дуже раді провести в 2012 році пісенний конкурс Євробачення в зовсім новому концертному залі. Тепер в нас є впевненість, що будівництво буде готове в термін, ми можемо насправді дивитися на конкурс вперед.

— Супервайзер Eurovision Song Contest Йон Ола Санд

16 квітня 2012 року національна телерадіокомпанія Азербайджану Ictimai TV оголосила про завершення будівництва арени Baku Crystal Hall.[2] Її місткість складатиме 25 тисяч глядачів, і 20 тисяч глядачів будуть спостерігати за конкурсом в арені. Компанія, яка займалась будівництвом арени, передала арену компанії Brainpool, яка буде займатися спорудженням головної сцени конкурсу. Вперше в Європі в арені Baku Crystal Hall будуть використовуватися мобільні рухомі системи освітлення. За словами виконавчого директора Фонду Гейдара Алієва затримка будівництва арени була пов'язана з нестійкими погодними умовами і в майбутньому влада Баку планує використовувати арену для проведення інших грандіозних музичних концертів та подій.

7 травня 2012 року була урочисто відкрита арена Baku Crystal Hall президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та його дружиною Мехрібан Алієвою.[16] Президент та його дружина були детально проінформовані про роботу, виконану в Baku Crystal Hall.

Євроклуб та Євроселище[ред. | ред. код]

Під час засідання організаційної ради конкурсу 18 березня 2012 року Європейська мовна спілка та телеканал-організатор Ictimai TV оголосили місце розташування Євроклубу та Євроселища.[17]

Євроклуб цьогорічного конкурсу буде розташований у Спортивному палаці ручних ігор. Площа Євроклубу становить 25000 квадратних метрів і офіційне відкриття відбудеться 13 травня 2012 року. Вхід до Євроклубу буде дозволений лише особам які мають акредитацію або запрошення.

Відкриття Євроселища, яке має площу 5330 квадратних метрів, відбудеться 19 травня 2012 року. Щоденно там будуть організовуватися шоу-програми, різноманітні концерти та продаж офіційної сувенірної продукції конкурсу.

Транспорт[ред. | ред. код]

6 квітня 2012 року міністерство транспорту Азербайджану оголосило деталі організації транспортної системи Азербайджану на час проведення конкурсу.[18] Площа Азадлиг стане місцем дислокації спеціальних автобусів, які будуть перевозити гостей конкурсу до арени Baku Crystal Hall, міжнародного аеропорту імені Гейдара Алієва, Бакинського міжнародного вокзалу, готелів та інших місць пов'язаних з конкурсом. В центральній частині Баку будуть організовані 22 зупинки таксі, де в користування пасажирів будуть надані автомобілі марки London Taxi. Для керування транспортними засобами, які будуть використані під час проведення конкурсу, було підготовлено 220 водіїв.

Прес-центр[ред. | ред. код]

Прес-центр пісенного конкурсу Євробачення 2012 розташований біля арени Baku Crystal Hall і займає загальну площу 50000 квадратних кілометрів.[19] Відкриття прес-центру відбудеться 12 травня, а завершить роботу 27 травня 2012 року.

Робоча зона прес-центру зможе вмістити до 900 журналістів. У приміщенні вже встановлено 500 повністю оснащених комп'ютерів та 400 частково оснащених робочих місць. Всі вони мають високошвидкісне підключення до мережі інтернет, а також підключені до принтерів. Слід відмітити що робоча зона буде оснащена телевізійними екранами для того, щоб преса змогла спостерігати за репетиціями, прес-конференціями та за самим шоу прямо з робочого місця.

Головною частиною прес-центру є зала прес-конференцій, яка цього річ вміщує 500 журналістів та 60 операторів. Ця зона буде використовуватися для прес-конференцій, фотосесій, жеребкування порядкових номерів виступу фіналістів конкурсу по завершенню кожного з півфіналів та прес-конференції переможця (ців) конкурсу.

Візуальний дизайн конкурсу[ред. | ред. код]

25 січня 2012 Європейська Мовна Спілка та Ictimai TV офіційно презентували візуальний дизайн та девіз пісенного конкурсу Євробачення 2012 — «Запали Свій Вогонь!».[20]

Азербайджан був відомий на деякий час як земля вогню, тепер символ вогню та полум'я широко використовується по всій країні.

Візуальний дизайн конкурсу був розроблений лондонською дизайнерською студією Turquoise, яка також займалася розробкою візуального дизайну для пісенного конкурсу Євробачення 2011[21], і вони описали візуальний дизайн конкурсу 2012 року так:

З незапам'ятних часів людство об'єдналося навколо вогню, щоб спілкуватися та розповідати про історію, пісні і танці. Пісенний конкурс Євробачення це конкурс де люди збираються разом, щоб святкувати і спілкуватися за допомогою пісні і танцю.

— Творці візуального дизайну конкурсу

Головна тема конкурсу 2012 року розроблена в чотирьох кольорах: помаранчево-червоному, червоному, чорному та білому.

Ведучі конкурсу[ред. | ред. код]

16 квітня 2012 року національна телерадіокомпанія Азербайджану Ictimai TV оголосила ведучих пісенного конкурсу Євробачення 2012.[22]

Ельдар Гасимов є переможцем пісенного конкурсу Євробачення 2011 у складі дуету Ел та Ніккі. Він отримав музичну освіту в областях вокалу, акторської майстерності та риторики. Ельдар мріяв зніматися в кіно і його дебютом стане фільм Юлія Гусмана «Не бойся я с тобой — 2».[23]

Лейла Алієва є обличчям національної телерадіокомпанії Азербайджану Ictimai TV. Лейла є музикантом за освітою та телеведучою за основним заняттям. Також до роботи Лейли слід віднести редагування журналу про моду, проведення публічних та благодійних заходів. У 2008 році вона була першим в Азербайджані коментатором пісенного конкурсу Євробачення.

Наргіз Берк-Петерсен відома широкій аудиторії Азербайджану. Отримавши освіту в Сполучених Штатах Америки, вона на даний час живе в Данії і є юристом. Також вона була запрошена на посаду менеджера по зв'язкам з громадськістю в заявочний комітет Літніх Олімпійських ігор 2020.

Слід відмітити, що Лейла Алієва та Наргіз Берк-Петерсен були також ведучими жеребкування порядкових номерів виступу у півфіналах та у фіналі, що відбулось 20 березня 2012 року.[24]

Зміни в правилах конкурсу[ред. | ред. код]

Європейська Мовна Спілка на засіданні організаційної ради конкурсу в червні 2011 року, ухвалила рішення повернутися від процедури проведення голосування протягом всіх конкурсних виступів до обмеженого вікна для голосування. Його проміжок буде визначений на подальших засіданнях організаційної ради конкурсу.[25]

Жеребкування[ред. | ред. код]

ЄМС провів такі жеребкування:

  • Жеребкування півфіналів — 25 січня 2012[26]
  • Жеребкування порядкових номерів виступу — 20 березня 2012 в Баку;[27]
  • Жеребкування порядкових номерів виступу у фіналі для фіналістів 1 півфіналу — 22 травня 2012 по завершенню 1 півфіналу;[28]
  • Жеребкування порядкових номерів виступу у фіналі для фіналістів 2 півфіналу — 24 травня 2012 по завершенню 2 півфіналу.[28]

Спеціальні гості конкурсу[ред. | ред. код]

21 березня 2012 року Емін Агаларов був оголошений спеціальним гостем фіналу пісенного конкурсу Євробачення 2012.[29] Співак, що родом з Азербайджану, є не тільки зіркою в себе на батьківщині але і в Росії та Великій Британії. Нещодавно він підписав контракт з Saffron Music та EMI, на 21 травня 2012 року запланований вихід нового альбому «After The Thunder».

2 травня 2012 року Європейська мовна спілка офіційно оголосила спеціальних гостей шоу, які виступлять під час півфіналів та фіналу конкурсу.[30]

Як спеціальні гості шоу виступлять: легенда мугама Алім Гасимов, ритм-гурт «Natiq», Азербайджанський національний танцювальний ансамбль, співак та композитор Емін Агаларов.

Також оголошено що під час півфіналів конкурсу виступлять закордонні танцювальні колективи, діджеї, спеціальний музичний колектив що складається з зірок Євробачення, учасники пісенного конкурсу Євробачення минулих років, місцеві азербайджанські та закордонні популярні виконавці. Місцеві та закордонні танцювальні колективи виступлять під час фіналу конкурсу.

10 травня 2012 року Європейська мовна спілка офіційно підтвердила, що під час другого півфіналу конкурсу виступлять Марія Шерифович (переможець Євробачення 2007), Діма Білан (переможець Євробачення 2008), Олександр Рибак (переможець Євробачення 2009), Лена Маєр-Ландрут (переможець Євробачення 2010) та Ел та Нікі (переможці Євробачення 2011).[31]

Формат[ред. | ред. код]

Пісенний конкурс Євробачення 2012 складатиметься з двох півфіналів та фіналу. У кожному з півфіналів візьмуть участь 18 країн, а фінал складатиметься з 26 країн. «Велика П'ятірка» (Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина та Франція) а також країна-господар конкурсу — Азербайджан потрапляють до фіналу автоматично на правах організаторів та спонсорів конкурсу, 20 країн з кожного півфіналу потрапляють до фіналу за результатами голосування журі та телеглядачів.

Учасники[ред. | ред. код]

Заявки від країн на участь у пісенному конкурсі «Євробачення 2012» Європейська Мовна Спілка приймала з 2 вересня по 31 грудня 2011 року без фінансових наслідків (штрафів). До середини січня 2012 року відбувався доприйом заявок але вже з покаранням у вигляді штрафу за невчасно подану заявку на участь у конкурсі.

25 листопада 2011 НТКУ офіційно розпочала прийом заявок на участь у національному відборі України.[32] Детальнішу інформацію про участь України дивись у статті Україна на пісенному конкурсі Євробачення 2012.

17 січня 2012 року Європейська мовна спілка оголосила офіційний список країн-учасниць конкурсу, цьогоріч в конкурсі будуть брати участь 43 країни.[26] На конкурс 2012 року повертається Чорногорія, яка раніше не брала участь у конкурсі через фінансові проблеми, та конкурс залишає Польща, національна телерадіокомпанія якої ухвалила рішення в 2012 році присвятити більшість своїх програм УЄФА Євро 2012 та літнім олімпійським іграм в Лондоні. Дуже важкими були переговори ЄМС з Вірменією через напружені відносини останньої з Азербайджаном щодо питання Нагірного Карабаху. Незважаючи на те що голова делегації Вірменії Гоар Гаспарян після оголошення офіційного списку країн-учасниць конкурсу в інтерв'ю сайту epress.am заявила що Вірменія ще не визначилась щодо участі у конкурсі і що ще тривають переговори з Азербайджаном щодо безпеки перебування вірменської делегації під час євротижня конкурсу[33][34], 24 січня 2012 року було оголошено що деталі національного відбору країни будуть оприлюднені в кінці січня і що можливо країна визначиться закритим відбором.[35] Але 7 березня 2012 року національна телерадіокомпанія Вірменії ARMTV офіційно оголосила про те, що країна не візьме участі у конкурсі і згідно з правилами конкурсу країна повинна буде сплатити штраф. Наразі Європейська мовна спілка не оголошувала санкцій щодо Вірменії.[36]

Таким чином Вірменія та Польща стають єдиними країнами, що відмовились від участі.

Оскільки процедура подачі заявки на участь у конкурсі є таємною процедурою, і що існує правило згідно з яким будь-яка країна має право не оголошувати про свою участь у конкурсі доки ЄМС сама не оголосить про участь тієї чи іншої країни публікацією офіційного списку країн-учасниць, цьогоріч Велика Британія та Сан Марино скористалися правом не оголошувати про свою участь до публікації офіційного списку країн-учасниць конкурсу.

Ми раді бачити знову понад 40 країн на Євробаченні. Вони всі зберуться разом в Баку у травні щоб познайомитися з країною та її народом, та більшість з них стануть частиною найбільш видовищного музичного розважального шоу на планеті.

— Супервайзер Eurovision Song Contest Йон Ола Санд

25 січня 2012 року відбулось жеребкування півфіналів конкурсу і Європейська Мовна Спілка оприлюднила його результати[37], а жеребкування порядкових номерів виступу відбулось 20 березня під час зустрічі голів делегацій конкурсу в Баку.[38]

Всі країни, що подали заявку на участь у конкурсі, повинні були провести національний відбір закритим, відкритим або змішаним шляхом до 19 березня 2012 року. 2012 рік стане останнім роком, в якому дозволено проводити закриті та змішані відбори.[12]

Півфінали пісенного конкурсу Євробачення 2012 відбудуться 22 та 24 травня. З кожного півфіналу в фінал потрапляють по 10 країн.

Перший півфінал[ред. | ред. код]

У першому півфіналі голосували всі країни-учасниці цього півфіналу, а також[39]: Азербайджан Азербайджан, Іспанія Іспанія, Італія Італія

У фінал вийшли країни, виділені блакитним кольором.

№ Країна Мова Виконавець Назва пісні Переклад українською Бали Місце
14 Росія англійська та удмуртська Бурановські бабусі «Party For Everybody» Вечірка для кожного 152 1
5 Албанія албанська Рона Нішліу «Suus» Свій 146 2
06 Румунія англійська та іспанська[40] Mandinga «Zaleilah» — 120 3
03 Греція англійська Елефтерія Елефтеріу «Aphrodisiac» Афродизіак 116 4
17 Молдова румунська Паша Парфеній «Lăutar» Леутар 100 5
18 Ірландія англійська Jedward «Waterline» На межі (Ватерлінія) 92 6
12 Кіпр англійська Іві Адаму «La La Love» Ла-ла кохання 91 7
02 Ісландія ісландська Грета Саломе та Йонсі «Mundu Eftir Mér (Never Forget)» Ніколи не забувай 75 8
13 Данія англійська Солуна Самай «Should Have Known Better» Повинна була б знати краще 63 9
15 Угорщина англійська Compact Disco «Sound Of Our Hearts» Звук наших сердець 52 10
07 Швейцарія англійська Sinplus «Unbreakable» Незламний 45 11
09 Фінляндія шведська Пернілла Карлссон «När Jag Blundar» Коли я заплющую очі 41 12
10 Ізраїль англійська Izabo «Time» Час 33 13
11 Сан Марино англійська Валентина Монетта «The Social Network Song» Пісня соціальної мережі 31 14
01 Чорногорія англійська Рамбо Амадеус «Euro Neuro» Євро Нейро 20 15
04 Латвія англійська Anmary «Beautiful Song» Гарна пісня 17 16
08

Бельгія

англійська Iris «Would You?» Чи ти...? 16 17
16 Австрія німецька Trackshittaz «Woki Mit Deim Popo» Підніми свої сідниці 8 18
Окремі оцінки журі/телеглядачів
Місце Телеглядачі Бали Журі Бали
1 Росія Росія 189 Албанія Албанія 131
2 Румунія Румунія 132 Молдова Молдова 107
3 Албанія Албанія 131 Греція Греція 103
4 Ірландія Ірландія 116 Кіпр Кіпр 90
5 Греція Греція 110 Румунія Румунія 87
6 Кіпр Кіпр 99 Данія Данія 81
7 Молдова Молдова 85 Угорщина Угорщина 76
8 Ісландія Ісландія 79 Росія Росія 75
9 Данія Данія 53 Ізраїль Ізраїль 72
10 Швейцарія Швейцарія 49 Ірландія Ірландія 72
11 Угорщина Угорщина 39 Ісландія Ісландія 70
12 Фінляндія Фінляндія 36 Фінляндія Фінляндія 57
13 Сан-Марино Сан-Марино 25 Швейцарія Швейцарія 45
14 Чорногорія Чорногорія 24 Сан-Марино Сан-Марино 42
15 Латвія Латвія 18 Бельгія Бельгія 38
16 Ізраїль Ізраїль 16 Чорногорія Чорногорія 28
17 Австрія Австрія 15 Австрія Австрія 27
18 Бельгія Бельгія 2 Латвія Латвія 17

Другий півфінал[ред. | ред. код]

У другому півфіналі голосували всі країни-учасниці цього півфіналу, а також[41]: Велика Британія Велика Британія, Німеччина Німеччина, Франція Франція

У фінал вийшли країни, виділені салатовим кольором.

№ Країна Мова Виконавець Назва пісні Переклад українською Бали Місце
01 Сербія сербська Желько Йоксимович «Nije Ljubav Stvar» Любов — не річ 159 2
02 Македонія македонська Каліопі «Crno E Belo» Чорне і біле 53 9
03 Нідерланди англійська Джоан Франка «You And Me» Ти і я 35 15
04 Мальта англійська Курт Каллея «This Is The Night» Саме ця ніч 70 7
05 Білорусь англійська Litesound «We Are The Heroes» Ми — герої 35 16
06 Португалія португальська Філіпа Соуза «Vida Minha» Моє життя 39 13
07 Україна англійська Гайтана «Be My Guest» Будь моїм гостем 64 8
08 Болгарія болгарська Софі Марінова «Love Unlimited» Любов необмежена 45 11
09 Словенія словенська Єва Бото «Verjamem» Я вірю 31 17
10 Хорватія хорватська Ніна Бадрич «Nebo» Небо 42 12
11 Швеція англійська Лорін «Euphoria» Ейфорія 181 1
12 Грузія англійська Анрі Джохадзе «I'm A Joker» Я - джокер 36 14
13 Туреччина англійська Джан Бономо «Love Me Back» Покохай мене знову 80 5
14 Естонія естонська Отт Лепланд «Kuula» Послухай 100 4
15 Словаччина англійська Макс Джейсон Май «Don't Close Your Eyes» Не заплющуй очі 22 18
16 Норвегія англійська Tooji «Stay» Залишся 45 10
17 Боснія і Герцеговина боснійська Maya Sar «Korake ti znam» Кроки, які я знаю 77 6
18 Литва англійська Донні Монтелл «Love Is Blind» Кохання сліпе 104 3
Окремі оцінки журі/телеглядачів
Місце Телеглядачі Бали Журі Бали
1 Швеція Швеція 180 Швеція Швеція 145
2 Сербія Сербія 148 Сербія Сербія 141
3 Литва Литва 128 Україна Україна 109
4 Туреччина Туреччина 114 Естонія Естонія 102
5 Естонія Естонія 88 Мальта Мальта 97
6 Норвегія Норвегія 72 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 77
7 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 70 Хорватія Хорватія 66
8 Північна Македонія Північна Македонія 63 Грузія Грузія 62
9 Болгарія Болгарія 59 Північна Македонія Північна Македонія 58
10 Нідерланди Нідерланди 51 Литва Литва 55
11 Мальта Мальта 39 Білорусь Білорусь 52
12 Білорусь Білорусь 37 Португалія Португалія 49
13 Португалія Португалія 37 Туреччина Туреччина 42
14 Хорватія Хорватія 34 Словенія Словенія 40
15 Словаччина Словаччина 32 Словаччина Словаччина 40
16 Словенія Словенія 27 Нідерланди Нідерланди 31
17 Україна Україна 24 Болгарія Болгарія 27
18 Грузія Грузія 15 Норвегія Норвегія 25

Фінал[42][ред. | ред. код]

№ Країна Мова Виконавець Назва пісні Переклад українською Бали Місце
1 Велика Британія англійська Енгельберт Гампердінк «Love Will Set You Free» Кохання звільнить тебе 12 25
2 Угорщина англійська Compact Disco «Sound Of Our Hearts» Звук наших сердець 19 24
3 Албанія албанська Рона Нішліу «Suus» Свій 146 5
4 Литва англійська Донні Монтелл «Love Is Blind» Кохання сліпе 70 14
5 Боснія і Герцеговина боснійська Maya Sar «Korake ti znam» Кроки, які я знаю 55 18
6 Росія англійська та удмуртська Бурановські бабусі «Party For Everybody» Вечірка для кожного 259 2
7 Ісландія ісландська Грета Саломе та Йонсі «Mundu Eftir Mér (Never Forget)» Ніколи не забувай 46 20
8 Кіпр англійська Іві Адаму «La La Love» Ла-ла кохання 65 16
9 Франція англійська та французька Anggun «Echo (You and I)» Відлуння (Ти і я) 21 22
10 Італія англійська та італійська Ніна Зіллі «L'Amore È Femmina (Out Of Love)» Кохання жінки 101 9
11 Естонія естонська Отт Лепланд «Kuula» Послухай 120 6
12 Норвегія англійська Tooji «Stay» Залишся 7 26
13 Азербайджан (господар) англійська Сабіна Бабаєва «When The Music Dies» Коли музика помирає 150 4
14 Румунія англійська та іспанська[40] Mandinga «Zaleilah» 71 12
15 Данія англійська Солуна Самай «Should Have Known Better» Повинна була б знати краще 21 23
16 Греція англійська Елефтерія Елефтеріу «Aphrodisiac» Афродизіак 64 17
17 Швеція англійська Лорін «Euphoria» Ейфорія 372 1
18 Туреччина англійська Джан Бономо «Love Me Back» Покохай мене знову 112 7
19 Іспанія іспанська Пастора Солер «Quédate Conmigo» Залишся зі мною 97 10
20 Німеччина англійська Роман Лоб «Standing Still» Залишаючись на місці 110 8
21 Мальта англійська Курт Каллея «This Is The Night» Та сама ніч 41 21
22 Македонія македонська Каліопі «Crno E Belo» Чорне і біле 71 13
23 Ірландія англійська Jedward «Waterline» На межі (Ватерлінія) 46 19
24 Сербія сербська Желько Йоксимович «Nije Ljubav Stvar» Любов — не річ 214 3
25 Україна англійська Гайтана «Be My Guest» Будь моїм гостем 65 15
26 Молдова англійська Паша Парфеній «Lăutar» Леутар 81 11
Окремі оцінки журі/телеглядачів
Місце Телеглядачі Бали Журі Бали
1 Швеція Швеція 343 Швеція Швеція 296
2 Росія Росія 332 Сербія Сербія 173
3 Сербія Сербія 211 Албанія Албанія 157
4 Туреччина Туреччина 176 Італія Італія 157
5 Азербайджан Азербайджан 151 Іспанія Іспанія 154
6 Німеччина Німеччина 125 Естонія Естонія 152
7 Румунія Румунія 117 Україна Україна 125
8 Албанія Албанія 106 Азербайджан Азербайджан 118
9 Греція Греція 89 Молдова Молдова 104
10 Ірландія Ірландія 89 Німеччина Німеччина 98
11 Північна Македонія Північна Македонія 79 Росія Росія 94
12 Естонія Естонія 78 Кіпр Кіпр 85
13 Молдова Молдова 75 Франція Франція 85
14 Литва Литва 68 Литва Литва 82
15 Кіпр Кіпр 63 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 71
16 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 57 Мальта Мальта 70
17 Італія Італія 56 Північна Македонія Північна Македонія 69
18 Іспанія Іспанія 45 Греція Греція 60
19 Ісландія Ісландія 39 Ісландія Ісландія 53
20 Україна Україна 37 Румунія Румунія 53
21 Велика Британія Велика Британія 36 Данія Данія 51
22 Угорщина Угорщина 20 Туреччина Туреччина 50
23 Данія Данія 18 Угорщина Угорщина 30
24 Норвегія Норвегія 16 Норвегія Норвегія 24
25 Мальта Мальта 10 Ірландія Ірландія 14
26 Франція Франція 0 Велика Британія Велика Британія 11

12 балів у фіналі[ред. | ред. код]

Швеція Швеція набрала рекордну кількість 12-ти бальних оцінок. Раніше цей рекорд належав Норвегії з шістнадцятьма дванадцядками.

Кількість Отримала Отримала від
18 Швеція Швеція Австрія Австрія, Бельгія Бельгія, Велика Британія Велика Британія, Данія Данія, Естонія Естонія, Угорщина Угорщина, Ізраїль Ізраїль, Ірландія Ірландія, Ісландія Ісландія, Іспанія Іспанія, Латвія Латвія, Німеччина Німеччина, Нідерланди Нідерланди, Норвегія Норвегія, Росія Росія, Словаччина Словаччина, Фінляндія Фінляндія, Франція Франція
4 Азербайджан Азербайджан Литва Литва, Мальта Мальта, Туреччина Туреччина, Україна Україна
Албанія Албанія Італія Італія, Північна Македонія Північна Македонія, Сан-Марино Сан-Марино, Швейцарія Швейцарія
Сербія Сербія Болгарія Болгарія, Словенія Словенія, Хорватія Хорватія, Чорногорія Чорногорія
2 Греція Греція Албанія Албанія, Кіпр Кіпр
Кіпр Кіпр Греція Греція, Швеція Швеція
Північна Македонія Північна Македонія Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина, Сербія Сербія
1 Іспанія Іспанія Португалія Португалія
Литва Литва Грузія Грузія
Молдова Молдова Румунія Румунія
Росія Росія Білорусь Білорусь
Румунія Румунія Молдова Молдова
Туреччина Туреччина Азербайджан Азербайджан

Повернення[ред. | ред. код]

Відмова від участі[ред. | ред. код]

  • Вірменія Вірменія — 7 березня 2012 Європейська мовна спілка офіційно оголосила про те, що національна телерадіокомпанія Вірменії ARMTV не візьме участі в пісенному конкурсі Євробачення 2012.[36] Європейська мовна спілка оштрафувала Вірменію за відмову від участі в пісенному конкурсі Євробачення 2012.[43] Про це 2 квітня 2012 року газеті «ІТАР-ТАСС» повідомила директор управління по роботі з засобами масової інформації ЄМС Анніка-Ніберг-Франкенхаузер. Національна телерадіокомпанія Вірменії ARMTV зобов'язана повністю сплатити внесок за участь у конкурсі а також сплатити 50 відсотків від суми внеску за участь у конкурсі як штраф. Крім того ARMTV повинна в обов'язковому порядку транслювати фінал пісенного конкурсу Євробачення 2012 у прямому ефірі і без перерви, в іншому випадку країна буде позбавлена можливості взяти участь в пісенному конкурсі Євробачення 2013.
  • Польща Польща — 19 грудня 2011 представник TVP Йоанна Стемпіен-Рогалінськи заявила, що канал не візьме участі у пісенному конкурсі Євробачення 2012, через те, що канал сфокусується на програмах, присвячених УЄФА Євро 2012 та трансляції літніх олімпійських ігор 2012.[44]

Можливий дебют у майбутньому[ред. | ред. код]

  • Косово — «Косово закликає Європейську мовну спілку включити національну телерадіокомпанію Косово RTK як повноправного (активного) члена до складу ЄМС, що дозволить країні взяти участь у пісенному конкурсі Євробачення у майбутньому» про це 30 березня 2012 року заявив заступник міністра закордонних справ Косово Петріт Селімі генеральному директору ЄМС Інгрід Делтенре під час зустрічі в Женеві.[45] Щоб стати повноправним членом Європейської мовної спілки національній телерадіокомпанії Косово RTK спочатку треба стати членом Міжнародного телекомунікаційного союзу (ITU), яким вона на даний час не є.

Країни, які не повертались на конкурс[ред. | ред. код]

  • Андорра Андорра — з 2010 року відмовляється від участі в конкурсі через фінансові проблеми. RTVA не збирається повертатися на конкурс 2012 року, оскільки канал не може знайти спонсора.[46] 8 листопада 2011 було оголошено що RTVA ухвалило рішення залишити ЄМС, через заборгованість каналу в сумі 3.618 мільйонів євро.[47]
  • Люксембург Люксембург — Національна телерадіокомпанія Люксембургу RTL не планує повертатися на конкурс 2012 року.[48]
  • Марокко Марокко — не бере участь з 1981 року через присутність на конкурсі Ізраїлю. Національна телерадіокомпанія Марокко SNRT не має планів щодо повернення на конкурс.[49]
  • Монако Монако — канал TMC не планує брати участь в конкурсі в найближчому майбутньому. Колишній голова делегації Філ Боско 3 грудня 2011 року заявив, що найближчим часом Монако не матиме ресурсів для фінансування участі країни в пісенному конкурсі Євробачення. Причиною нестачі ресурсів для фінансування є те, що 80 % акцій каналу належать французькому телеканалу TF1.[50]
  • Чехія Чехія — з 2010 року не бере участь у конкурсі через невдалі виступи. Голова делегації Чехії заявив, що країна не збирається повертатися на конкурс.[51]

Виконавці, що повернулись[ред. | ред. код]

Країна Виконавець Рік участі
Ірландія Ірландія Jedward Євробачення 2011 (8 місце)
Ісландія Ісландія Йонсі Євробачення 2004 (19 місце)
Сербія і Чорногорія Желько Йоксимович Євробачення 2004 (2 місце)

Трансляція, коментатори та речники конкурсу[ред. | ред. код]

Трансляція[ред. | ред. код]

Країна 1 півфінал 2 півфінал Фінал
Бельгія Een[52] Een та Radio 2[52]
Велика Британія буде визначено буде визначено BBC One та BBC Radio 2[53]
Данія DR1 та DR HD[54]
Кіпр RIK Ena, CyBC, RIK HD та Radio 3[55]
Італія Rai5[54] — Rai2[54]
Німеччина EinsFestival (ARD)[56] Phoenix (ARD та ZDF)[56] Das Erste (ARD)[56]
Португалія RTP1[54]
Україна Перший національний[54]
Франція France Televisions[57] FranceO[57] France 3[57]

Коментатори[ред. | ред. код]

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (травень 2012)
Країна Коментатор
Австрія Австрія Andi Knoll[57]
Бельгія Бельгія Andre Vermeulen, Peter Van de Veirs, Jean-Pierre Hautier та Jean-Louis Lahaye[52]
Велика Британія Велика Британія Грем Нортон (BBC One) (фінал) та Ken Bruce (BBC Radio 2) (фінал)[53]
Греція Греція Марія Козаку[57]
Данія Данія Ole Topholm[58]
Ірландія Ірландія Marty Whelan[59]
Іспанія Іспанія Jose Maria Inigo[57]
Італія Італія La Gialappa's Band[54]
Мальта Мальта Elaine Saliba[57]
Нідерланди Нідерланди Jan Smit та Daniel Dekker[57]
Португалія Португалія Pedro Granger[60]
Сан-Марино Сан-Марино Lia Fiorio та Gigi Restivo[54]
Словаччина Словаччина Roman Bombos[54]
Угорщина Угорщина Gabor Gundel Takacs[57]
Україна Україна Тимур Мірошниченко та Тетяна Терехова[61]
Франція Франція Audrey Chauveau та Bruno Berberes (півфінали), Mireille Dumas та Cyril Feraud (фінал)[57]
Швеція Швеція Edward af Sillen та Gina Dirawi[62]

Речники конкурсу[63][ред. | ред. код]

Країни оголошували свої результати в такому порядку:

  1. Албанія Албанія — Andri Xhahu
  2. Чорногорія Чорногорія — Марія Маркович
  3. Румунія Румунія — Паула Селінг (представниця Румунії на Євробаченні 2010 року)
  4. Австрія Австрія — Каті Белович (глашатай конкурсу 2011 року)
  5. Україна Україна — Олексій Матіас
  6. Білорусь Білорусь — Дмитро Колдун (представник Білорусі на Євробаченні 2007)
  7. Бельгія Бельгія — Пітер Ван де Вейре
  8. Азербайджан Азербайджан — Сафура Алідзе (представниця Азербайджану на Євробаченні 2010, глашатай конкурсу 2010 року)
  9. Мальта Мальта — Кіт Деміколі
  10. Сан-Марино Сан-Марино — Моніка Фабрі
  11. Франція Франція — Аморі Вассілі (представник Франції на Євробаченні 2011)
  12. Велика Британія Велика Британія — Скот Мілс
  13. Туреччина Туреччина — Омер Ундер (глашатай конкурсу в 1993, 1995-1997, 2011, 2012 роках)
  14. Греція Греція — Адріана Маґаніа
  15. Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина — Ельвір Лакович (представник Боснії на Євробаченні 2008)
  16. Молдова Молдова — Олівія Фортуна
  17. Болгарія Болгарія — Анна Ангелова
  18. Швейцарія Швейцарія — Сара Хільдебранд
  19. Словенія Словенія — Лорелла Флего
  20. Кіпр Кіпр — Лукас Хаматсос
  21. Хорватія Хорватія — Невена Рендел (глашатай конкурсу 2011 року)
  22. Словаччина Словаччина — Марія Петрова (глашатай конкурсу 2011 року)
  23. Північна Македонія Північна Македонія — Кристина Талевська (глашатай конкурсу 2011 року)
  24. Нідерланди Нідерланди — Вів'єн ван ден Ассем
  25. Португалія Португалія — Джоана Телес
  26. Ісландія Ісландія — Маттіас Маттіссон (представник Ісландії на Євробаченні 2011)
  27. Швеція Швеція — Сара Дон Файнер
  28. Норвегія Норвегія — Надя Хансуі (ведуча Євробачення 2010, глашатай конкурсу 2011 року)
  29. Литва Литва — Ігнас Крупавичюс
  30. Естонія Естонія — Ґеттер Яані (представниця Естонії на Євробаченні 2011)
  31. Данія Данія — Луїза Вульф
  32. Латвія Латвія — Вальтерс Фріденберґс
  33. Іспанія Іспанія — Єлена С. Санчез (глашатай конкурсу 2011 року)
  34. Фінляндія Фінляндія — Томі Путаансуу (переможець Євробачення 2006, як соліст групи Lordi)
  35. Грузія Грузія — Софо Торошелідзе (солістка групи Eldrine, представниця Грузії на Євробаченні 2011)
  36. Італія Італія — Іван Баччі
  37. Сербія Сербія — Майя Ніколич
  38. Німеччина Німеччина — Анке Енгельке (ведуча Євробачення 2011)
  39. Росія Росія — Оксана Федорова
  40. Угорщина Угорщина — Єва Новодомскі
  41. Ізраїль Ізраїль — Офер Нахшон
  42. Ірландія Ірландія — Ґрейн Сеойдж

Загроза проведенню конкурсу[ред. | ред. код]

12 квітня 2012 року більшість російськомовних засобів масової інформації, в тому числі телеканал НТВ, повідомили про загрозу проведення пісенного конкурсу Євробачення 2012 з боку радикальних ісламістів.[64] Вебсайт «UmmaNews.ru», засновниками якого є ініціативна група ісламських студентів за кордоном, опублікував погрозу азербайджанських ісламістів під час проведення конкурсу влаштувати напади та атаки на учасників та гостей шоу. За словами терористів атаки та напади будуть проведені за допомогою хімічної зброї та ножів, і їх не зможуть зупинити організації що відповідають за безпеку як в Азербайджані так і у світі.

У зв'язку з заявою ісламістів співкоординатор конкурсу Сітце Баккер прокоментував це так:

Азербайджанська влада безсумнівно здійснює моніторинг подібної діяльності. Ми абсолютно впевнені в їх здатності забезпечити те, що пісенний конкурс Євробачення цього року буде проведений в безпеці, заради задоволення всіх нас, як і звичайно.

— Співкоординатор Eurovision Song Contest Сітце Баккер

20 квітня 2012 року свою думку щодо заяви ісламістів висловив і супервайзер пісенного конкурсу Євробачення Йон Ола Санд.[65] Він заявив що Баку є найбезпечнішим містом і що в самій Європі є багато міст набагато небезпечніших столиці Азербайджану. Також зазначив що Європейська мовна спілка приділяє особливу увагу питанням безпеки та проводить в Азербайджані ретельну роботу з правоохоронними органами. В самого Санда немає сумнівів що пісненний конкурс Євробачення 2012 відбудеться в абсолютно безпечних умовах.

24 квітня 2012 року азербайджанські ісламісти влаштували DDOS-атаки на офіційний сайт конкурсу Eurovision.tv, сайт Esckaz.com та на неофіційний азербайджанський вебсайт EurovisionAZ.com, таким чином заблокувавши роботу даних сайтів від декількох годин до цілого дня.[66] У ніч з 24 на 25 квітня 2012 року азербайджанські ісламісти заявили що уряд Азербайджану ігнорує мораль громадян країни та намагається розповсюдити нечестиві (гріховні) думки та хоче провести гей-парад під час проведення конкурсу. По цій причині терористична група «The Devotees of Azerbaijan» проведе кібератаки на вебсайти що підтримують цей неетичний вчинок (мається на увазі проведення конкурсу).

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євробачення 2012

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ EBU confirms 50/50 vote for Eurovision Song Contest. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 13 травня 2011.
  2. ↑ а б в Construction of the Baku Chrystal Hall is also announced to be completed. Esckaz.com. 16 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  3. ↑ http://www.eurovision.tv/page/news?id=sweden_wins_2012_eurovision_song_contest
  4. ↑ Azercell becomes Eurovision 2012 Presenting Partner. Eurovision.tv. 17 серпня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
  5. ↑ Schwarzkopf continues partnership for Eurovision 2012. Eurovision.tv. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
  6. ↑ Baltika Baku becomes Official Partner of Eurovision 2012. Eurovision.tv. 26 жовтня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
  7. ↑ Brainpool chosen Eurovision 2012 Production Partner. Eurovision.tv. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
  8. ↑ SOCAR becomes Eurovision 2012 Official Partner. Eurovision.tv. 16 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 квітня 2012.
  9. ↑ Cost of organization of Eurovision Song Contest 2012 has been announced. Esckaz.com. 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  10. ↑ Details on visa and accreditation for Baku. Eurovision.tv. 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 лютого 2012.
  11. ↑ Eurovision 2012: Venue to be announced in January. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  12. ↑ а б ESC 2012:Venue for Eurovision 2012 will not be confirmed before the end of January. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  13. ↑ Azerbaijan: Baku Crystal Hall to host Eurovision 2012. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  14. ↑ Ictimai brought several arenas for contest. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  15. ↑ Crystal Hall approved as Eurovision 2012 venue. Eurovision.tv. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
  16. ↑ The President of Azerbaijan and First Lady open the Baku Crystal Hall. Esckaz.com. 7 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  17. ↑ The Eurovision-2012 Reference Group has announced which will be located Euroclub and EuroVillage of the Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. 19 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  18. ↑ Azerbaijani Transport Ministry announces transport system details for Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. 6 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 6 квітня 2012.
  19. ↑ The Press Center of the Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  20. ↑ Baku 2012: Light your fire!. Eurovision.tv. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
  21. ↑ Turquoise Branding:Eurovision. Turquoisebranding.com. 26 квітня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2012. {{cite web}}: Текст «Feel Your Heart Beat» проігноровано (довідка)
  22. ↑ Eldar, Nargiz, Leyla to host Eurovision 2012. Eurovision.tv. 16 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 квітня 2012.
  23. ↑ Эльдар Гасымов: я всегда мечтал сниматься в кино. aze.az (російською) . Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 26 травня 2012.
  24. ↑ The Hosts of the Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 6 квітня 2012.
  25. ↑ At the Eurovision Song Contest 2012 will be a limited window to act in order to vote. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  26. ↑ а б 43 countries represented at Eurovision 2012. Eurovision.tv. 17 січня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 17 січня 2012.
  27. ↑ Baku: All songs officially presented to EBU. Eurovision.tv. 19 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 березня 2012.
  28. ↑ а б The running order of the represented countries in the FInal will be determined by draw, right after each of the two Semi-Finals. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 листопада 2011.
  29. ↑ Baku 2012: Emin Agalarov announced as guest in final. Escxtra.com. 21 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 21 березня 2012.
  30. ↑ Eurovision interval acts revealed. Eurovision.tv. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 2 травня 2012.
  31. ↑ Lena, Rybak, Bilan, Šerifović Eurovision interval acts. Eurovision.tv. 10 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 травня 2012.
  32. ↑ Концепція Національного відбору на участь у пісенному конкурсі "Євробачення–2012". НТКУ. 25 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 листопада 2011.
  33. ↑ The situation with participation of Armenia so far has not been solved. Esckaz.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  34. ↑ Armenia: Participation uncertain?. Escxtra.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 18 січня 2012.
  35. ↑ Armenia: National selection details expected at the end of January. Escdaily.com. 24 січня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 24 січня 2012.
  36. ↑ а б Armenia withdraws from Eurovision 2012. Eurovision.tv. 7 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 7 березня 2012.
  37. ↑ Results of the Semi-Final allocation draw. Eurovision.tv. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
  38. ↑ Results of the 2012 Running Order Draw!. Eurovision.tv. 20 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 20 березня 2012.
  39. ↑ List of participants of the semi-final 1. Eurovision.tv. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  40. ↑ а б Romania: Mandinga Go To Baku!. Escxtra.com. 10 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 11 березня 2012.
  41. ↑ List of participants of the semi-final 2. Eurovision.tv. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  42. ↑ List of participants of the final. Eurovision.tv. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  43. ↑ The European Broadcasting Union (EBU) fined Armenia for withdrawing from "Eurovision-2012". Esckaz.com. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  44. ↑ TVP will not take part in ESC 2012 focusing on Euro 2012 and Olympics. Esckaz.com. 19 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  45. ↑ Kosovo has urged the EBU to admit Radio Television Kosovo (RTK) as an Active Member. Esckaz.com. 30 березня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  46. ↑ Andorra: No return planned for 2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2011. Процитовано 19 жовтня 2011.
  47. ↑ Andorra to quit EBU. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  48. ↑ Luxembourg: No participation in Baku. Esctoday.com. 31 грудня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  49. ↑ SNRT don't have plans to return in the Eurovision Song Contest. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  50. ↑ Monaco: No plans to return in the near future. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  51. ↑ Czech Republic don't return in Eurovision Song Contest 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  52. ↑ а б в Belgium:The commentators and broadcasters announced. Esckaz.com. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
  53. ↑ а б United Kingdom: Broadcasts and commentators announced. Esckaz.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  54. ↑ а б в г д е ж и The Broadcasters, commentators and spokespersons made announced in Europe. Esckaz.com. 11 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  55. ↑ Cyprus:The broadcasters announced. Esckaz.com. 7 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  56. ↑ а б в Germany: Broadcasts Confirmed. Escxtra.com. 12 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2012.
  57. ↑ а б в г д е ж и к л Commentators and spokespersons made announced in many countries. Esckaz.com. 30 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  58. ↑ Danish commentator and spokesperson announced. Esckaz.com. 8 травня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  59. ↑ RTE announced that Marty Whelan to comment the Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. 18 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  60. ↑ RTP announced the commentators and the spokespersons of the Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. 10 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  61. ↑ Пісенне Євробачення 2012 – Перший Національний канал. 1tv.com.ua. 20 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 травня 2012.
  62. ↑ SVT announced the commentators of the Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. 16 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  63. ↑ http://www.eurovision.tv/page/news?id=running_order_for_the_voting_tonight
  64. ↑ Azerbaijani islamists want to arrange attacks during the Eurovision Song Contest. Esckaz.com. 12 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  65. ↑ Jon Ola Sand talked about security issues during Eurovision Song Contest 2012. Esckaz.com. 20 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
  66. ↑ ESC 2012:The first attack of islamists. Esckaz.com. 25 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.