Пісня над піснями — Вікіпедія

Пісні Пісень (Гюстав Моро, Діжонський музей образотворчого мистецтва).

Пісня Пісень, Пісня над піснями, Книга Пісні Пісень Соломона, Книга Пісень, (П. П.) (івр. שִׁיר הַשִּירִים‎, шір гa-шірім, грец. ᾆσμα ᾀσμάτων, ὃ ἐστι Σαλώμων, лат. Canticum Canticorum Salomonis) — книга ТаНаХу (т.з. Старого заповіту), що приписується цареві Соломону і являє собою збірку любовних гімнів, які розкривають взаємні почуття Соломона й Суламіти (Суламіфи) і вихваляють красу одне одного. Однак за цим дослівним значенням криється і алегорична думка. У Пісні Пісень відтворено любов Ягве-Господа до свого народу Ізраїля, а також щиру подружню любов. Йдеться, отже, про віковічну Божу любов до народу й кожної окремої душі.

Назва та час написання[ред. | ред. код]

Назва Пісня Пісень — гебраїзм. Означає: найкраща пісня, пісня над піснями. Книга є збіркою пісень укладених у формі діалогу, чи монологу про взаємне кохання «чорної, але гарної» мешканки Єрусалиму, на ім'я Суламіта (від євр. «шалом» — мир, від цього ж іменника походить ім'я Соломон), та її обранця, якого часто ідентифікують із царем Соломоном. Можливо, саме із цієї причини вважається, що Книга постала в часи Соломона — періоду достатку, багатства і радості. Однак більш розповсюдженою є думка, що книга написана після неволі, за Езри та Неємії (середина V ст. до н. е.).

Трактування[ред. | ред. код]

Книга Пісні Пісень поряд з Книгою Псалмів з ТаНаХу та Євангеліє від Івана з Євангелії належить до тих, що їх найрізноманітніше і найчастіше пояснюють. Ця різнорідність виявлена ще у дохристиянські часи. Свідченням цього є обурення з яким рабин Аківа († 135 р. до н. е.) сприйняв інформацію про те, що Пісню використовують під час весільних забав. При цьому він сказав часто повторюванні відтоді слова: «нехай ніколи в Ізраїлі не виникає сумніву, що Пісня пісень плямить руки (тобто є святою), оскільки цілий світ не вартий того дня, в який Пісню було дано Ізраїлю. Усі Кетувім святі, але Пісня найсвятіша». Ця подія виразно свідчить про те, що існує два основних напрямки інтерпретації Книги.

Збірка пісень про кохання[ред. | ред. код]


Віддавна існує думка, що Книгу Пісні Пісень слід сприймати як збірку пісень про кохання, складених для весільної урочистості, можливо царя Соломона, який одружується із дочкою фараона. У такому разі тексти Пісні були б урочистою прославою людського кохання і коментарем до двох перших розділів Книги Буття. Сильною стороною цієї інтерпретації, практично невідомій єврейській екзегетичній традиції і дуже рідкісної для християнської традиції, є вшанування її прямого і безпосереднього сенсу. Однак така інтерпретація створює низку труднощів і породжує питання — якщо це звичайні пісні про кохання, то як пояснити їх пророчий словник та численні посилання на географію Землі Обітованної?

Алегорична інтерпретація[ред. | ред. код]

На противагу інтерпретації Пісні Пісень як збірки пісень про кохання, існує алегорична інтерпретація. У Молодому вона вбачає Бога [[Ягве]|Саваофа] — Господа, у Молодій — Ізраїль, або Церкву, або врешті душу людини. Ця інтерпретація глибоко закорінена у єврейській і християнській традиціях. Певним її різновидом є містична інтерпретація, яку започаткував Оріген, розвинув Григорій Ніський і Бернард Клервоський. Свій остаточний вираз вона отримала у листах святого Івана від Хреста та св. Терези Авільської. Прикметним є те, що Книга яка серед учених — з огляду ніби-то любовної тематики — була предметом мало що не кофузу, стала улюбленим твором містиків — твором який виражає і пояснює досвід поєднання з Богом.
Книга Пісні Пісень у єврейській і християнській традиції визнано «вінцем» цілого Святого письма слід інтерпретувати у світлі всієї Біблії. Якщо кохання двох людей описано мовою, якою Біблія розповідає про любов Бога до народу, за допомогою лексики, якою у Біблії представлений союз із Давидом і месіанські пророцтва, то очевидно тут не йдеться про «звичайне» людське кохання, і в будь-якому разі не тільки про нього. Інтерпретована у світлі Біблії, а особливо у світлі висловлювань пророків, Книга напевно може стосуватися тільки любові Бога до ізраїльського народу, в якій вся Церква і кожна людина зокрема може побачити «любов яка перевищує всяке пізнання».

Розділи Книги Пісні Пісень[ред. | ред. код]

Книга складається із п'яти пісень і за алегоричною інтерпретацією:

  • У першій пісні (розд. Пісн. 1:5 — Пісн. 2:7) Ізраїль, який правдоподібно ще перебуває у вигнанні, мріє про повернення на свою землю і про повернення до неї Бога.
  • Друга пісня (розд. Пісн. 2:8- Пісн. 3:5) наводять на думку про кінець неволі й показує приготування до повернення
  • Третя пісня (розд. Пісн. 3:6 — Пісн. 5:1) підготовляючи повернення до Юдеї, розповідає про відновлення єдності з Богом, яка була розірвана внаслідок гріхів Молодої, тобто народу.
  • Четверта поема (розд. Пісн. 5:2 — Пісн. 6:3) описує як Неємія відбудовує Храм.
  • П'ята і остання пісня розкриває Божі обітниці, дані народові, та розповідає про остаточне навернення народу.

Епілог містить заохоту до вірності Богові. Заохота є тим потрібнішою, чим більші зовнішні небезпеки. Врешті-решт духовна драма, якою є історія народу, закінчується тріумфом любові Бога та повним і остаточним поєднанням з Ним.

Переклади і переспіви українською мовою[ред. | ред. код]

Дехто вважає, що перший український переклад Пісні над Піснями з'являється в середині XVI ст.[1] [2]

  • Куліш П. Голосіння Іереміи. Пісня Пісень : переспіви. – Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського. № А-4516.[3]
  • Панас Мирний. 1. Соломонова пісня над піснями; 2. Сучасна пісня над піснями. Незавершений переклад // Інститут літератури Національної академії наук України, ф. 5, № 240.[4]
  • Пісня пісень: (Переспів другої глави) / Перекл. Б. Кравців // Дажбог. – 1934. – Ч. 8. – С. 138–140.[5]
  • Пісня Пісень – українською мовою звіршував Богдан Кравців / Обкл. С. Гординського. – Львів: Накладом Ольги Микитки-Стецишин, 1935. – 48 с.
  • Пісня Пісень / Пер. Богдана Кравціва (1935)[6] // Поезії / Кравців Б. - Львів: Фенікс Лтд., УПІ ім. І. Федорова, 1993.
  • Пісня Пісень : переспів Богдана Кравціва // Богдан Кравців. Під рідними і зорями чужими. Поезія, переклади, літературознавство, публіцистика та проза. – Львів : Світ. – 2018. – 626 с.
  • Пісня над піснями / Перекл. М. Кравчук // Дзвони. – 1936. – Ч. 1/2. – С. 3–15; Ч. 3. – С. 85–92.
  • Три Книги Святого Письма Старого Завіту: Рут-Товіт-Пісня Пісень / Перекл. Володимир Дзьоба. Мюнхен: Лоґос, 1957. 69 с. (Завантажити тут)
  • Пісня пісень : переспів Анатолія Бортняка // Всесвіт : журнал іноземної літератури. – 1989. – № 2. – С. 125–136.
  • Пісня пісень / переспів А. Криштальський ; худож. А. Пріщенко. - К. : Наша віра, 2000. - 30 с.: іл. - ISBN 966-95533-1-8
  • Пісня пісень : переспів Станіслава Зінчука // Закон вірності : поезії / С. С. Зінчук. – К. : Дніпро, 1984. – 157 с.[7]
  • З "Пісні Пісень Соломона" : переспів Дмитра Загула // З зелених гір : поезії / Дмитро Загул. – У Києві : Т-во ”Час”, 1918. – 104 с. Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zahul_Dmytro/Z_zelenykh_hir/ або https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=7910
  • Пісня над піснями в художньому переспіві Тетяни Яковенко : [поезія]. — Вінниця: Віноблдрукарня, 2004. — 28 с.
  • Пісні Пісень Соломона (вільний переспів) // Поетична Біблія : [переспів Івана Чупашка] / Іван Петрович Чупашко; В.о. Львів. держ. музична акад. ім. М. Лисенка. – Львів : Кварт, 2004.– 275 с. – ISBN 966-87921-6-5
  • З Пісні пісень : [вірш] / Іван Драч // Вітчизна. – 1964. – № 8. – С. 88–89.[8]
  • Пісня пісень : поема ; пер.-переспів з вірм. В. Фединишинця / Паруйр Севак. – Вид. 2-ге. – Ужгород : [б.в.], 1983. – 56 с.[9]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

У Вікіджерелах є
  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 193—197. ISBN 966-561-379-0

Література[ред. | ред. код]

  • О. Білецький. Пісня над піснями // Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу : тексти, науково-практ. ст. : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2003. - 676 с. - С. 92-95.
  • Маланюк Е. // Вістник. - 1935. - Т. 4, кн. 12. - С. 929-931.- Підп.: Е. М. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.
  • Гнатишак М. // Дзвони (Львів). - 1936. - Чис. 3. - C. 120-121. - Підп.: м.г. - Рец. на кн.: Подільський О. «Пісня пісень» у вільних переспівах / О. Подільський. - Тернопіль, 1935. - 34 с.
  • Костельник Г. // Дзвони. – 1935. – Ч. 10. – С. 502.- Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.[10][11]
  • Ф. Загора — „Бюлєтин-Польсько-Українські“ ч. 46 , 3 1935 р. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Проміні, 1935. - 48 с.[12]
  • Огієнко І. Пісня над піснями / І. Огієнко // Наша культура (Варшава). - 1935. - Кн. 9. - С. 561-596. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою віршував Б. Кравців. - Львів, 1935. - 48 с.
  • Ольга Максимчук, Пісня пісень у літературі українського Бароко : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (Київ: НаУКМА, 2015).
  • Ірина Бетко. Пісня Пісень у переспіві галицького поета Богдана Кравцева // Warszawskie zeszyty ukrainistyczne, 2003, zesz. 15-16.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Білоус Н. Валерій Шевчук про вивчення Біблії в школі / Н. Білоус // Волинь - Житомирщина. - 2010. - № 20. - С. 312-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2010_20_37.
  2. ↑ Імовірно, йдеться про тексти, що зберігаються у Вільнюсі та в Москві. У праці М. Мозера «Причинки до історії української мови» говориться: "На сьогодні відома лише одна збірка XIV ст., яка зберігається у Вільнюсі й містить переклади церковнослов'янською мовою (з силою білоруських елементів) та переклади старобілоруською мовою, а такод переклад «Пісні пісень», який зберігається у Москві (Зб. Синод. Нр. 558) [див. Жураўскі 1967: 158]. Про їхню мову там-таки зазначено: "Канонічні біблійні книги цих збірок не однорідні за мовою та походженням. Вільнюська збірка під шифром RKF-262 містить переклади з гебрайської початку XVI ст., переклад «Пісні пісень» розглядають або як український, або як білоруський, одні відносять його до зламу XVI-XVII ст., інші до середини XV або до початку XVI ст. [див. там-таки 158-159]. Однак усюди, навіть у тих текстах, що розглядаються як старобілоруські або староукраїнські, залишається помітною досить сильна церковнослов'янська стихія. «Пісня пісень», завважмо, як показав свого часу Ґеорґій Флоровський [див. Флоровський 1940-1946], найімовірніше належить до числа перекладів, уґрунтованих у чеському першовзорі [див. Жураўскі 1967: 159]"
  3. ↑ Рукопис згадується у статті: Бородинська Ліна. «Устихотворена Біблія» Пантелеймона Куліша. Богомисліє, вип. 30, с. 244–265, Лип 2021. Режим доступу: http://almanah.bogomysliye.com/article/view/236432.
  4. ↑ А. Даниленко. Про мову Куліша і Куліш про мову // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Том 16, 2019. С. 81 (примітка 11), 96.
  5. ↑ Наведено за виданням : Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939): Бібліогр. покажч. / За заг. ред. О. Лучук, Т. Лучука; Наук. ред. Р. Зорівчак; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 194 с. – С. 60. – (Українська біобібліографія. Нова серія. Ч. 13). – ISBN 966-613-182-Х. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007490
  6. ↑ Рік появи наводиться за виданням: Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу “Історія перекладу” : навчальний посібник / Л. В. Коломієць. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 360 с. – С. 30. – ISBN 978-966-382-574-8. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000020543
  7. ↑ Переспів повністю надрукований також в його збірках «Слово» (1972), «Поезії» (1989), «Сузір'я Ліри» (2007).
  8. ↑ Читати онлайн
  9. ↑ В основу “Пісні пісень” вірменського поета Паруйра Севака (Казаряна) ліг переспів відомого біблійного тексту. Інтерпретація В. Федишинця згадується у виданні: Володимир Фединишинець : біобібліогр. покажч. / уклад. : Л.О. Мельник, Н.С. Лехман, О.В. Бряник ; вступ. ст. : О.С. Ігнатович. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2013. – 240 с. : іл. – ISBN 978-617-531-090-8
  10. ↑ Згадується у виданні: Українська поезія кінця ХІХ - середини ХХ ст. Бібліографія. Антологія. Т. 4 : Кр - Мак / / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України [та ін.]. - Київ : К.І.С, 2015. - 784 с. - С. 69. - ISBN 978-617-684-094-7 (4)
  11. ↑ Читати рецензію
  12. ↑ Рецензія згадується в публікації: Степан Дубовий. Абесінія і чорні сорочки. - Львів: В-во "Проміні", накладом О. Микитки-Стецишин, 1936.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пісня_над_піснями&oldid=39785925