Пітер Тіль — Вікіпедія

Пітер Тіль
англ. Peter Thiel
Народився 11 жовтня 1967(1967-10-11)[1][2] (56 років)
Франкфурт-на-Майні, ФРН[3][4]
Країна  Нова Зеландія[5]
 Німеччина
 США
Місце проживання Клівленд
Фостер-Сіті
Південно-Західна Африка
Діяльність фінансист, інформатик, банкір, підприємець, шахіст, письменник, керівник
Галузь інвестиція[6], служба соціальних мереж[6], венчурний капітал і активізм
Alma mater Stanford Law School[d], Стенфордський університет і San Mateo High Schoold
Знання мов німецька і англійська
Заклад Стенфордський університет
Членство Керівний комітет Більдерберзьких конференційd[7]
Magnum opus The Stanford Reviewd
Посада board of directors memberd[8][9]
Партія Республіканська партія США
Конфесія християнство
IMDb ID 1902615

Пітер Тіль (Петер Андреас Тіль, нім. Peter Andreas Thiel; нар. у 1967 році, Франкфурт) — американський бізнесмен німецького походження, інвестор і керуючий хедж-фондами. Разом з вихідцем з України Максом Левчином заснував платіжну систему PayPal і був її генеральним директором.  Тіль був першим зовнішнім інвестором Facebook, купивши в 2004 році 10,2 % його акцій за $500 тис.; станом на 2016 рік входить у раду директорів компанії. У 2011 році був 293-м у списку Форбс 400 зі статком $1,5 млрд[10]. Живе в Каліфорнії в місті Сан-Франциско[11].

Рання біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 жовтня 1967 року в німецькій родині у Франкфурті-на-Майні в ФРН. У ранньому віці разом з батьками переїхав в США у Фостер-Сіті у Каліфорнії[12]. У підлітковому віці виконав норму національного майстра шахів[en], ставши одним з найкращих гравців у країні у віці до 21 року.

У Стенфордському університеті вивчав філософію XX століття, в 1989 році отримав ступінь бакалавра мистецтв у філософії, а в 1992 році став доктором права на юридичному відділенні Стенфорда.

Багатьох знайомих колишніх студентів Стенфорда під час професійної та ділової кар'єри запрошував до співпраці, серед таких університетських друзів Кейт Рабуа, Девід Сакс і Рід Хоффман, які працювали в PayPal і згодом стали частиною неформального співтовариства підприємців, відомого як «Мафія PayPal». Під час навчання в Стенфорді Тіль також зіткнувся з Рене Жираром, автором теорії «міметичного бажання» якого вплинула на нього.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Тіль був помічником судді Апеляційного суду одинадцятого округу США Джеймса Едмондсона. З 1993 до 1996 рік — трейдер Credit Suisse, працював на ринках похідних фінансових інструментів[13]. У 1996 році заснував фонд Thiel Capital Management.

PayPal[ред. | ред. код]

У 1998 році разом з Максом Левчином заснував систему онлайн-платежів PayPal, що незабаром злилася з аналогічною системою X.com Ілона Маска. 15 лютого 2002 року PayPal стала публічною компанією, потім в тому ж році була поглинена eBay за $1,5 млрд[14]. На момент продажу PayPal у Тіля була частка 3,7 %, яка тоді коштувала приблизно $55 млн[15].

Clarium Capital[ред. | ред. код]

Відразу ж після продажу PayPal Тіль запустив глобальний макро-хедж-фонд Clarium Capital, проводячи глобальну макростратегію. У 2005 Clarium був відзначений як глобальний макрофонд року двома торговими журналами — MarHedge[en] і Absolute Return. Підхід Тіля до інвестування стали предметом глави в книзі Стіва Дробни (англ. Steve Drobny) Inside the House of Money. Тіль успішно зробив ставку на те, що долар буде слабшати в 2003, і отримав значний прибуток, поставивши на те, що долар і енергоносії відновляться в 2005. Але після цього його спіткала черга невдач. Після значних втрат, починаючи з 2009 року, Clarium впала з $7 млрд в активах у 2008 до близько $350 млн у 2011.[16]

У 2004 році, задовго до кризи 2007—2010 років, Тіль говорив про неї в загальних рисах. Він стверджував, що по суті бульбашка доткомів 2000 року мігрувала у фінансовий сектор. Конкретно, він говорив про уразливість General Electric і Wal-Mart. У той же час він говорив про пузир на ринку нерухомості. Приміром, у 2004 році він повідомив про відмову від покупки за $7 млн котеджу Марти Стюарт на Манхеттені взимку 2003—2004.

Facebook[ред. | ред. код]

У серпні 2004 Тіль став бізнес-ангелом Фейсбуку, вклавши в нього $500 000. Натомість він отримав 10,2 % компанії і членство в раді директорів. Це була перша зовнішня інвестиція в Фейсбук.[17][18]

У книзі Ефект Facebook Девід Кіркпатрік описує історію про те, як Тіль став інвестором у соціальній мережі: колишній співробітник Napster та Plaxo[en] Шон Паркер, який обіймав посаду президента Facebook, шукав для фірми інвесторів, і за рекомендацією генерального директора LinkedIn Ріда Хоффмана (відмовився стати провідним інвестором внаслідок потенційного конфлікту інтересів Facebook і LinkedIn) був направлений до Тіля. Тіль зустрівся з Паркером і Марком Цукербергом (тоді ще студентом Гарварду), і Тіль погодився очолити початковий раунд інвестицій в обмін на акції. Хоффман і Марк Пінкус також взяли участь в цьому раунді. Спочатку інвестиції повинні були перейти в капітал Фейсбуку, якщо кількість його користувачів до кінця 2004 року досягне 1,5 млн. Хоча Facebook трохи не досяг цієї мети, Тіль погодився з обігом вкладених коштів у капітал[19]. Так він згадує про свої інвестиції:

«Мені було комфортно слідувати їх первісному баченню. І це була розумна оцінка. Я вважав, що це досить безпечні інвестиції.»

Як член правління Тіль не був залучений в щоденні прийняття рішень. За словами Сари Лейсі, головною радою Тіля Цукербергу в перші роки було «Тільки не напсуйте» Однак він допомагав у виборі часу для різних раундів фінансування.[20].

У вересні 2010 року Тіль, висловлюючи скептицизм з приводу потенціалу для зростання в споживчому секторі Інтернету, стверджував, що по відношенню до інших інтернет-компаніям, Facebook (яка тоді оцінювалася в $30 млрд) була порівняно недооцінена[21]. У травні 2012 року Facebook вийшов на IPO з ринковою капіталізацією близько $100 млрд, на якому Тіль продав акцій на $638 млн[22]. В серпні 2012 року, відразу ж після завершення терміну блокування, Тіль продав майже всю свою частку за ціною від $19.27 до $20.69 за акцію на $395.8 млн. Отже, він продав акції Фейсбуку на суму понад $1 млрд. Зараз у нього 5 млн акцій і місце в раді директорів.[23]

Бізнес-ангел і венчурний інвестор[ред. | ред. код]

У 2005 Тіль створив Founders Fund[en], фонд ангельських та венчурних інвестицій. Партнерами у фонді були Шон Паркер, Кен Хоурі[en] і Люк Нозек, Palantir, IronPort, Votizen[en], Asana, Big Think[en], Caplinked, Quora, Rypple, Stripe і Legendary Entertainment. Кілька проектів були засновані колишніми колегами Тіля по PayPal: Slide створений Левчином, Linkedin — Хоффманом, Yelp — Джеремі Стопплменом, Geni.com і Yammer — David O. Sacks і Xero — Родом Друрі. Журнал Fortune повідомляє, що співробітники PayPal (колишні і поточні) разом створили або вклали в десятки стартапів на загальну суму близько 30 мільярдів доларів. Як наголошується в статті журналу Fortune, в колах Силіконової долини Тіля називають «доном мафії PayPal» — лідером неформального об'єднання інвесторів і підприємців — вихідців з PayPal[24]. Підходи Тіля до управління залучають широку увагу, зокрема, знайшло популярність його спостереження, що успіх стартапу тісно пов'язаний з низькою заробітною платою генерального директора.

У 2003 році Тіль заснував компанію Palantir Technologies Technologies, профінансовану венчурним фондом ЦРУ In-Q-Tel[en][25]. У 2014 році, на старті проекту, інвестував в платформу для створення децентралізованих онлайн-сервісів на базі блокчейна Ethereum $100 000[26].

Mithril: фонд для інвестицій на пізній стадії[ред. | ред. код]

У червні 2012 року Тіль запустив фонд Mithril, призначений для інвестицій на пізній стадії. На момент запуску цей фонд мав капітал у $402 млн. Mithril призначений для компаній в стадії між приватною і тією, що готується стати публічною. Партнери Тіля у фонді — один із засновників Thiel Fellowship[en] Джим о'ніл (Jim o'neill) і колишній керуючий директор Clarium Capital[en] Аджай Роян (Ajay Royan).

Погляди та суспільна діяльність[ред. | ред. код]

Пітер Тіль підтримує такі організації, як Американська асоціація за рівні права (англ. American Foundation for Equal Rights) і GOProud.

Ще в студентські роки заснував газету The Stanford Review лібертарианського спрямування, що отримала популярність в студентському містечку з його складними звичаями, такими як політкоректність і закони проти ненависті. Станом на 2010-ті роки The Stanford Review — основна консервативна лібертаріанська газета університету.

Згідно книзі Еріка Джексона Війни PayPal, Тіль вважав однією з місій PayPal звільнення людей з країн, що розвиваються від девальвації національних валют в результаті інфляції, за рахунок можливості виведення коштів в глобальні електронні рахунки, номіновані у твердих валютах, але в реальності це часто неможливо, бо законодавство таких країн не дозволяє працювати компаніям типу PayPal.

У 2010-х роках фінансував позови Халка Хогана і інших зірок проти інтернет блогу Gawker, що публікує інформацію про знаменитостей особистого характеру. У 2016 році суд засудив видання до виплат у 140 мільйонів доларів, що підвело ЗМІ на грань банкрутства. Наступний суд дещо знизив суму, але блог оголосив про банкрутство в серпні 2016 року[27]. Причиною для цього вчинку стала публікація видання 2007 року про гомосексуальну орієнтацію підприємця. За словами Тіля, фінансування цих позовів є одним з його найбільш людинолюбних вчинків[28].

Автор книги Від нуля до одиниці, що україською вийшла у видавництві Наш Формат у серії ICU Business books. У цій книзі Тіль стверджує, що нема сенсу обмежувати прогрес тільки комп'ютерними технологіями. Прогресу можна досягти в будь-якій індустрії або бізнес-сфері. Це витікає з основної навички, притаманної кожному лідеру: навчитися думати про себе.

Займатися тим, що давно знають інші — це рух від 1 до n. Натомість, робити щось цілком нове — шлях, який забезпечує висхідний рух — від 0 до 1. Наступний Білл Ґейтс не створюватиме операційну систему. Наступний Ларрі Пейдж чи Сергій Брін не будуватимуть пошукову систему. Завтрашні герої не виграють від конкуренції на ринку сьогодення. Вони взагалі уникнуть конкуренції, тому що їх продукт буде унікальним.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Zero To One Notes on Startups, or How to Build the future. —  2015. — 192 с. — ISBN 978-5-9614-4839-9.
  • Тіль, Пітер. Від нуля до одиниці! Нотатки про стартапи, або як створити майбутнє. / пер. з англ. Роман Обухів. — К.: Наш Формат, 2015. — 232 с. — ISBN 978-617-7279-14-2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Encouraging young entrepreneurs to leave school: $100,000 drop-outs — 2011.
  4. ↑ (not translated to en-us) The Rise of the Thielists // The New Yorker / за ред. (not translated to en-us) — New York City: (untranslated), 2021. — ISSN 0028-792X; 2163-3827
  5. ↑ http://www.nzherald.co.nz/business/news/article.cfm?c_id=3&objectid=11788688
  6. ↑ а б Czech National Authority Database
  7. ↑ https://www.bilderbergmeetings.org/steering-committee.html
  8. ↑ https://investor.fb.com/investor-news/press-release-details/2022/Peter-Thiel-to-Retire-from-Meta-Board-of-Directors-at-2022-Annual-Shareholder-Meeting/default.aspx
  9. ↑ https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1326801/000132680122000043/meta2022definitiveproxysta.htm
  10. ↑ Peter Thiel - Forbes. Forbes.com. Процитовано 2 червня 2012.
  11. ↑ Peter Thiel Says 'Don't Piss Off the Robots'. Silicon Alley Insider. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 17 березня 2017.
  12. ↑ Jenkins, Jr., Holman W. (October, 9, 2010). Technology=Salvation. The Wall Street Journal. Процитовано 20 травня 2012.
  13. ↑ Hibbard, Justin, «Big Bucks From Bubble Fears», Business Week, November 8, 2004.
  14. ↑ eBay picks up PayPal for $1.5 billion by Margaret Kane|CNET News.com. Архів оригіналу за 14 липня 2008. Процитовано 24 січня 2008. On Monday, eBay said it is acquiring online payments company PayPal in a deal valued at $1.5 billion. [...]
  15. ↑ SEC Info - Ebay Inc - S-4 - on 8/6/02. Архів оригіналу за 14 грудня 2006. Процитовано 24 січня 2008.
  16. ↑ Packer, George. No Death, No Taxes: The libertarian futurism of a Silicon Valley billionaire. The New Yorker. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 7 грудня 2011.
  17. ↑ «Shareholder trading values Facebook at more than $33bn» The Guardian--August 25, 2010: This reference does not confirm Thiel's percentage stake, implied to be 5,2 % i.e. 33 divided by 1.7.
  18. ↑ Caulfield, Brian; Perlroth, Nicole (14 лютого 2011). Life After Facebook. Forbes Magazine. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 29 листопада 2011.
  19. ↑ Kirkpatrick, David (2010-06-08).
  20. ↑ Kirkpatrick, David (2010-06-08).
  21. ↑ Peter Thiel: Why Facebook Is Like Ford Motors In The 1920s. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 17 березня 2017.
  22. ↑ Peter Thiel Sells Almost All of His Facebook Stock, Donates $1 Million to a Tea Party PAC — Betabeat. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 30 січня 2013.
  23. ↑ Julia Boorstin (20 серпня 2012). Investor Peter Thiel Sells Facebook Shares. CNBC. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 20 серпня 2012.
  24. ↑ O'Brien, Jeffrey M. (14 листопада 2007). The PayPal mafia - November 14, 2007. CNN. Архів оригіналу за 25 серпня 2008. Процитовано 24 січня 2008.
  25. ↑ Palantir, the War on Terror's Secret Weapon. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 17 березня 2017.
  26. ↑ «Сложно связать код на блокчейне с реальным миром»: интервью с создателем Ethereum.
  27. ↑ Gawker.com to End Operations Next Week (англ.). Gawker.com. 18 августа 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  28. ↑ Как уничтожить СМИ руками Халка Хогана «Meduza», 26.05.2016

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Тіль&oldid=41472052