Пішохідний міст — Вікіпедія

Круглий міст у Копенгагені

Надземний пішохідний перехід — позавуличний пішохідний перехід, виконаний у формі пішохідного мосту та розташований над проїзджою частиною або залізничними коліями.

Переваги надземного пішохідного переходу:

  • Більший рівень безпеки (в порівнянні з наземним пішохідним переходом);
  • Нижча вартість (у порівнянні з підземним пішохідним переходом), відсутність необхідності перенесення підземних комунікацій;
  • Зовнішній огляд того, що відбувається в переході, відсутність необхідності цілодобового освітлення.

Основний недолік надземного пішохідного переходу — більший перепад висот в порівнянні з підземним[1], внаслідок чого виникає важкодоступність для маломобільних верств населення, а також для мам з візками. Деякі переходи обладнуються ліфтами для інвалідів, але вони, як правило, не працюють більшу частину часу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Автоміст-Інжсервіс :: Надземні пішохідні переходи через автомобільні дороги. Соціально-економічні проблеми будівництва. Архів оригіналу за 9 листопада 2008. Процитовано 30 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]