Радогощ — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Радогощ (значення).

Радогощ (Ретра) (інші назви — Radegost, Riedigost, Redigast, Radigast, Rethra) — столиця ратарів і релігійний центр культу Радогоста-Сварожича. Зруйнований дощенту після підкорення велетів Священною Римською імперією.

Достеменно ніхто не знає, де саме було це місто. Найвірогіднішим є ототожнення Радогоща з руїнами, що були знайдені під час археологічних розкопок у місцевості Радонім (Gross Raden) у Мекленбурзі, де знайшли залишки традиційних слов'янських («поганських») святилищ.

Радогощ відомий з праць німецьких хроністів:

у ХІ столітті — Тітмара з Мерзебурга й Адам з Бремена,
у ХІІ столітті — монаха Гермольда з Бозау (Slawenchronik — Хроніка слов'ян продовження роботи Адама Бременського).

Найдетальніший опис міста, зокрема святині, містить хроніка Тітмара:

	Є в землях ратарів місто у вигляді трикутника із трьома брамами і називається воно Радогощ. А навкруги глухий ліс, куди не ступала людська нога, бо він священний. Двоє воріт того міста відчинені для всіх, треті найменші і знаходяться із східної сторони, від них іде стежка до моторошного озера, що знаходиться трохи далі. В місті крім святині нема нічого, вона майстерно складена із дерева на фундаменті із рогів різних тварин. ЇЇ стіни зовні прикрашають зображення різних богів і богинь. В середині стоять різьблені вручну ідоли в обладунках, що надає їм дуже грізного вигляду, біля кожного зазначене його ім'я. Найшанованішим серед усіх є Сварожич, йому поклоняються всі погани. Там знаходяться знамена, які виносяться тільки у випадку військових дій і лише пішими воїнами. За порядком слідкують старці-віщуни.
— Тітмар Мерзебурзький, thietmari merseburgensis episcopi chronicon

Хроніка[ред. | ред. код]

957 — імператор Оттон I Великий рушив у похід на ратарів,
965 — перша письмова згадка про місцевість,
1002 — Тітмар у своїй праці описує Радогощ, де ратари воздавали почесті Сварожичу,
1018 — повстання бодричів під проводом віщунів із Радогощу,
1066 — повстання лютичів; єпископ мекленбурзький Ян (Йоганн) потрапив у засідку і йому відтяли голову,
зима 1067–1068 — єпископ Бурхард з Хальберштадту відправляє військо проти велетів, здобуває і руйнує землі ратарів (в тім числі і Радогощ) і відвозить до Саксонії ідола Сварожича на своєму возі,
1125 — здобуття міста військами Лотара ІІІ.

Джерела[ред. | ред. код]

Андреас Готтлиб Маш. // Ретры", Пер. с немецкого А. А. Бычкова. — г. Москва: ИЦ «СЛАВА!» — 2006 г. — 352 с., ил., карты (рос.)
Гельмольд, I, 2 [Архівовано 26 серпня 2011 у WebCite]; Гельмольд цитирует Адама Бременского (Адам II, 21) (рос.)
Титмар из Мерзебурга VI, 23-25 [Архівовано 9 лютого 2012 у WebCite] (рос.)

Портал «Фортифікація» Портал «Історія»