Радікорський Всеволод Костянтинович — Вікіпедія

Ф
Всеволод Радікорський
Особисті дані
Повне ім'я Всеволод Костянтинович Радікорський
Народження 3 жовтня 1915(1915-10-03)
  Москва, Російська імперія
Смерть 8 січня 1978(1978-01-08) (62 роки)
  Москва, СРСР
Зріст 178 см
Громадянство СРСР СРСР
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1928—1933 СРСР «Спартак Жовтневої ЗД»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1934 СРСР «Завод № 1» (М) ? (?)
1935 СРСР «Снайпер» (М) ? (?)
1935—1948 СРСР «Динамо» (М) 121 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1949—1951
1952—1954
1955
1957—1958
1959
1962—1963
1963—1965
1967—1968
СРСР «Динамо» (МО)
СРСР «Динамо» (Кл)
СРСР «Металург» (Дн)
СРСР «Торпедо» (П)
СРСР «Шахтар» (Н)
СРСР «Амур» (Бл)
СРСР «Енергія» (Ч)
СРСР «Енергія» (Ч)
Звання, нагороди
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Всеволод Костянтинович Радікорський (рос. Всеволод Константинович Радикорский; нар. 3 жовтня 1915, Москва, Російська імперіяпом. 8 січня 1978, Москва, СРСР) — радянський російський футболіст і тренер, виступав на позиції захисника. Заслужений майстер спорту (1948)[1]. Один з кращих захисників країни 1940-х років. У чемпіонатах СРСР провів 121 матч.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Спартак Жовтневої ЗД» (Москва). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1934 року в московському клубі «Завод № 1», а наступного року перейшов до столичного «Снайпера». У другій половині 1935 року перейшов до команди «Динамо-клубна» (Москва). У 1938 році переведений до головної динамівської команди, у складі якої дебютував у червні того ж року. Виступав за столине «Динамо» протягом 10 років, завершив футбольну кар'єру в складі московського клубу 1948 року. Дворазовий чемпіон СРСР 1940 і 1945 років, срібний призер чемпіонату країни 1946, володар Кубка Москви 1941 року і фіналіст Кубка 1942 року, володар Суперкубка Москви 1942 року.

У складі «Динамо» грав у міжнародних матчах у Великій Британії, Болгарії та Югославії. Викликався до складу збірної Москви, у футболці якої зіграв 4 міжнародні матчі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. З 1949 по 1951 рік тренував команду «Динамо» (Московська область), а потім «Динамо» (Калінінград). У 1955 році очолив дніпропетровський «Металург»[2]. Потім тренував «Торпедо» (Перово), «Амур» (Благовєщенськ) та «Енергія» (Чебоксари).

Помер 8 січня 1978 року в Москві[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Динамо» (Москва)
  • Кубок Москви
    • Володар (1): 1941
    • Фіналіст (1): 1942
  • Суперкубок Москви
    • Володар (1): 1942

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • СРСР Заслужений майстер спорту СРСР (1948)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всеволод Константинович Радикорский // Динамо. Энциклопедия / Редактор А.Ю. Гринштейн. — М. : Олма-Пресс, 2003. — 477 с. — 5000 прим. — ISBN 5224043999.
  2. Тренера Днепра Рейтинги футбольных команд (рос.)
  3. Радикорский Всеволод Константинович — Биография [Архівовано 2020-09-21 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]