Радіо Культура — Вікіпедія

Радіо Культура
Логотип
Логотип
Країна Україна Україна
Місто трансляції Київ
Територія Україна Україна
Гасло «Канал духовного відродження»
Частотаміста і частоти
СупутникAmos 3 (UR-3)
Моваукраїнська
Вперше в ефірі2003 (21 рік)
Форматкультурно-просвітницьке радіо
ВласникНаціональна суспільна телерадіокомпанія України
КерівникиДмитро Хоркін, Ірина Славінська
Братні проєктиУкраїна Українське радіо
Україна Радіо Промінь
Україна Радіоточка
Земля Radio Ukraine International
АдресаБудинок Українського радіо — Україна, 01001, Київ, вулиця Хрещатик, 26
ОнлайнСлухати (48кГц 192 kb/s)
Вебсторінкаukr.radio

«Радіо Культура» — третій канал суспільного Українського радіо, входить до складу Національної суспільної телерадіокомпанії України. За форматом — культурно-просвітницька радіостанція.

Програми радіостанції сфокусовані та такій тематиці: театр, література, класична музика, освіта і наука, релігія, історія, візуальне мистецтво, архітектура, традиції та ін.[1]

FM-мережа Радіо «Культура» має передавачі у 49 населених пунктах 23 областей України, зокрема охоплює 13 обласних центрів.[2]

Мовлення триває цілодобово із Будинку Українського радіо на вул. Хрещатик, 26 у м. Києві.

Продюсеркою каналу є Ірина Славінська, генеральним продюсером радіостанцій НСТУ — Дмитро Хоркін.

Програмна політика[ред. | ред. код]

Програмне наповнення каналу складаються інформаційно-аналітичні, публіцистичні, культурно-мистецькі, науково-просвітницькі, розважальні і музичні програми, які висвітлюють теми й події культури — театру, літератури, класичної музики, освіти і науки, релігії, історії, візуального мистецтва, архітектури, традицій тощо — і розраховані на найширші кола слухачів.[1] Щодня в ефірі звучать радіовистави з фондів Українського радіо або прем'єри радіовистав, підготовлені редакцією радіотеатру, інтерактивні передачі за участю акторів і театрознавців про проблеми і здобутки сучасного театру. На каналі також є широка палітра музичних передач: і духовна музика, і «вічна класика», і симфонічна музика, і популярна пісня.[3]

Українське радіо в особі Радіо «Культура» є одним з найактивніших учасників програми обміну контентом «Єврорадіо» від Європейської мовної спілки.[4] В рамках цієї програми у 2019 році понад 300 разів на суспільних радіостанціях світу прозвучали записи Українського радіо, зокрема Симфонічного оркестру Українського радіо.[5] Також записи закордонних радіоансамблів, авторів та виконавців можна почути у радіопередачі «Єврорадіо».

Радіо «Культура» з 2017 року відродило в Україні жанр радіодрами — постановки у радіостудії за сценарієм, написаним спеціально для радіо із шумовими ефектами. У 2018 році Українське радіо виступило організатором конкурсу «Радіодрама UA/UK» спільно із Британською Радою у партнерстві з Мистецьким Арсеналом.[6]

Ведучими Радіо «Культура» у різний час були Володимир Яворівський, Іван Малкович, Нелля Даниленко, Дмитро Хоркін, Ірина Славінська, Євген Сверстюк, Вадим Карп'як, Світлана Свиридко, Олександр Алфьоров, Лесь Танюк, Юрій Мицик, Ігор Стратій, Тетяна Литвинова, Анастасія Багаліка, Олександр Пірієв, Світлана Галась, Наталя Волоткевич, Анжела Ярмолюк, Василь Шандро, Василь Чорношкур, Сергій Гальченко, Роман Коляда, Денис Денисенко, Захар Давиденко, Олена Гусейнова, Тетяна Трощинська, Юлія Чаплінська, Людмила Тягнирядно, Ольга Вернигоренко, Наталка Писанка та інші.

Розклад мовлення деяких передач[ред. | ред. код]

Розклад передач досить несталий: можливі зсуви запланованого початку на ±10-15хв., зняття/заміна передачі в разі непередбачуваних суспільних подій, можливі повтори передач впродовж тижня або на першому каналі Українського радіо (або навпаки деякі передачі з першого каналу повторюються на «Культурі»).

Передачі, зняті з ефіру[ред. | ред. код]

Трансформація в суспільне радіомовлення[ред. | ред. код]

Восени 2017 року розпочався перший сезон на радіоканалах Українського радіо в складі суспільного мовника НСТУ, що передбачило суттєве оновлення їхнього програмного наповнення. Відповідно до концепції запропонованої новим генеральним продюсером каналів Українського радіо в складі НСТУ Дмитром Хоркіним нові програми радіостанції сфокусовані та такій тематиці: театр, література, класична музика, освіта і наука, релігія, історія, візуальне мистецтво, архітектура, традиції, сучасні тренди та івенти та ін.[1] За мету новий керівник поставив позбутися «колгоспності» в ефірі та зорієнтувати мовлення на слухачів, котрі приймають рішення: про свою родину, свій бізнес чи свою країну.[32] За підсумками першого медіа-сезону Радіо Культура у форматі суспільного мовлення в радіоефірі з'явилася 21 нова програма.[33]

У цей період на Радіо «Культура» був відроджені передачі у низці культурних радіожанрів, зокрема радіодрами (радіоп'єси) — постановки у радіостудії за сценарієм, написаним спеціально для радіо із шумовими ефектами. У 2018 році Українське радіо виступило організатором конкурсу «Радіодрама UA/UK» спільно із Британською Радою у партнерстві з Мистецьким Арсеналом. Прем'єра радіодрами очікується у січні 2019 року в ефірі Радіо «Культура». Автор чи авторка найкращої радіоп'єси отримає грошову винагороду у розмірі 25 000 гривень[6]. За словами генерального продюсера, з 1924 по 1932 роки на Українському радіо звучали радіодрами, допоки Радіокомітет СРСР не визнав цей жанр «буржуазним», як і джаз та багато іншого. Українське радіо відроджує по суті з нуля школу радіодраматургів, звукорежисерів-постановників радіодрами в Україні[34].

Разом з тим, канал «Культура» відмовився від низки застарілих форматів: «Як ми говоримо?», «Бібліотека української класики», «Бібліотека світової класики», «Шевченківські лауреати», «Нобелівські лауреати», «Художній всесвіт літератури», «Поезія третього тисячоліття», «Дорогою назустріч», «Інший світ», «Мудре слово», «Розкажи мені казку», «Ранковий променад», «У Романа нині гарні гостини», «Літературний смак», як «Волонтерський десант» і «„Та не однаково мені…“. Митці воїнам АТО»… Замість редакцій було створено продюсерські групи, деякі журналісти втратили роботу.[35]

У квітні 2018 року продюсеркою радіоканалу «Культура» призначена Ірина Славінська.[36]

Починаючи з 27 листопада 2018 року [37] доступні більшість передач у онлайн-архіві у форматі MP3 у якості 96k.

Міста і частоти[ред. | ред. код]

   Міста в яких мовлення припинено через окупацію, а також міста в яких мовлення припиниться
   Міста в яких мовлення призупинене з технічних причин

Вінницька область[ред. | ред. код]

Волинська область[ред. | ред. код]

Дніпропетровська область[ред. | ред. код]

Донецька область[ред. | ред. код]

Житомирська область[ред. | ред. код]

Закарпатська область[ред. | ред. код]

Запорізька область[ред. | ред. код]

Івано-Франківська область[ред. | ред. код]

Київська область[ред. | ред. код]

Кіровоградська область[ред. | ред. код]

Луганська область[ред. | ред. код]

Львівська область[ред. | ред. код]

Миколаївська область[ред. | ред. код]

Одеська область[ред. | ред. код]

Полтавська область[ред. | ред. код]

Рівненська область[ред. | ред. код]

Сумська область[ред. | ред. код]

Тернопільська область[ред. | ред. код]

Харківська область[ред. | ред. код]

Херсонська область[ред. | ред. код]

Хмельницька область[ред. | ред. код]

Черкаська область[ред. | ред. код]

Чернігівська область[ред. | ред. код]

Чернівецька область[ред. | ред. код]

Нереалізовані плани через окупацію[ред. | ред. код]

Міста в яких мовлення не розпочалось через окупацію

Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]

Супутник Частота Символьна швидкість Поляризація FEC
Astra 4A 12130 27500 вертикальна (V) 3/4

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Сторінки в соцмережах[ред. | ред. код]

Інші посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Мовлення в Ізюмі відсутнє через знищену телевежу яку рашисти знищили під час окупації

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в За рік на каналах «Українському радіо» відбулося переформатування та укрупнення програм. ІНФОГРАФІКА. stv.detector.media. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018. 
  2. Національна рада забезпечила найбільш динамічний розвиток мереж суспільного радіо. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 11 жовтня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019. 
  3. Третій канал "Культура" | Українське радіо. ukr.radio. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2019. 
  4. Гендиректор ЄМС Ноель Курран запевнив наглядову раду та правління Суспільного у подальшій підтримці. stv.detector.media. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 28 листопада 2019. 
  5. Дмитро Хоркін: В Україні немає жодної свідомої людини, яка б не знала про «Українське радіо». stv.detector.media. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019. 
  6. а б Радіодрама UA/UK | British Council Україна. www.britishcouncil.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 15 серпня 2018. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020. 
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. 
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 15 травня 2022. )
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020. 
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  27. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  28. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 15 травня 2022. 
  30. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  31. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020. 
  32. Телеканали, яким можна довіряти: запізніла на 26 років реформа нарешті зрушила. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 28 листопада 2019. 
  33. Дмитро Хоркін: «До перетворення на Суспільне в “Українського радіо” була абсолютно бездарна структура». stv.detector.media. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 15 серпня 2018. 
  34. На конкурс «Радіодрама UA/UK» допущено 143 роботи. stv.detector.media. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018. 
  35. Олена О'Лір. Радіо «Культура»: хроніка репресій та протестів [Архівовано 1 січня 2018 у Wayback Machine.] // «Літературна Україна», 26 жовтня 2017 р.
  36. Ірина Славінська призначена продюсеркою радіо «Культура». stv.detector.media. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019. 
  37. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  38. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  39. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 15 травня 2022. 
  40. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  41. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  42. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 1 липня 2020. 
  43. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.