Ракета (годинник) — Вікіпедія

Ракета

Тип	торговельна марка
Галузь	Виготовлення наручних годинників
Засновано	1861
Засновник(и)	СРСР
Штаб-квартира	Петергоф
Ключові особи	Жак фон Польє
Продукція	годинники
Власник(и)	Петродворцовий годинниковий завод
Холдингова компанія	Петродворцовий годинниковий завод
raketa.com
Ракета у Вікісховищі

«Ракета» — марка годинників, що випускається Петродворцовим годинниковим заводом, найстарішим заводом Росії, який займався у ті часи точною обробкою каменів. Підприємство входило в число 13 найбільших годинникових заводів Радянського Союзу, де з 1949 року було налагоджено масове виробництво годинників для персонального використання на основі привезених після війни з Німеччини креслень, устаткування. Годинники «Ракета», вироблені в Петродворці, експортувалися більше ніж в 30 країн світу.

Походження назви[ред. | ред. код]

Перша партія годинників марки «Ракета» вийшла у світ в 1961 році. Назву годинників продиктувала епоха — 12 квітня 1961 року на кораблі Восток-1 Юрій Гагарін здійснив перший в історії людства політ в космічний простір. Ця подія і мала відображати назву «Ракета». Проте в країнах Західної Європи та Америки ця назва сприймалася негативно. У розпал холодної війни вона більше викликала асоціації з ракетою нового покоління Р-16, яка в тому ж 1962 році була прийнята в СРСР на озброєння.

Походження марки[ред. | ред. код]

Петродворцовому годинниковому заводу вже було більш ніж 200 років, коли він розпочав випуск годинників. До виробництва годинникових механізмів завод займався технічною обробкою каменів. У 1949 році була випущена перша партія наручних годинників марок «Перемога» 15 каменів з готових механізмів, що були привезені з першого Московського годинникового заводу ім. Кірова. Довгий час ззавод виготовляв лише лише циферблати, на яких стояло клеймо "ТТК", що означало завод точних технічних каменів. Лише в 50х роках завод почав працювати під маркою ПЧЗ(Петродвірцевий годинниковий завод). Однак працювати на чужих шаблонах завод не збирався і активно працював над власною оригінальною моделлю. Першою массовою моделлю вланого виробництва став годинник "Россія" - 2609. на 16 каменях. (Вважається що він перевершив модель годинника "Кіровські", але через циферблат з крупними фасками, на ньому неможливо було змонтувати календар, за що механізм прозвали "горбатою Россією", і зняли з виробництва). Пізніше (в 60х роках) на заводі створюється єдиний механізм для всіх моделей годинників «Ракета — 2609Н» і вже з 1964 року у заводу з'являється власна оригінальна марка годинників «Ракета» (Треба сказати що ракетою називалися годинники з кінця 50х років, після першого запуску ракети в космос. Але це була просто назва годинника, а не маркою продукції ПЧЗ. Причому найчастіше маркувалися так годинники калібру 2603, з боковою секундною стрілкою). Базовий механізм Петродворцового заводу «Ракета — 2609Н» та «Ракета — 2609НА» став одним з найкращих в країні. (Деякі спеціалісти вважають що він перевершив механізм "Россія" - 2609. До речі «Ракета — 2609НА» у виробництві називався також Россією, але "плоскою Россією", щоб відрізнити від "горбатої") На його основі випускаються більше двох десятків модифікацій годинників «Ракета»: з автоматичним заведенням, з календарем, з 24-годинний шкалою для полярників, антимагнітні, для сліпих. До 1980 року завод випускав 4600000 годинників на рік.

Перші моделі годинників «Ракета»[ред. | ред. код]

Першими годинниками під маркою «Ракета» стали моделі «Росія», «Рекорд», «Петродворець». Годинники «Рекорд» були другою оригінальною конструкцією. Досі вони залишаються найбільш плоскими з усіх, створених в СРСР. Їх висота — 2,7 міліметра, що не більше двох радянських п'ятикопійчаних монет, покладених одна на одну. У 1965 році «Рекорд» отримав золоту медаль міжнародної Лейпцігського ярмарку.

Нагороди[ред. | ред. код]

• Золота медаль на Всесвітньому Лейпцигзькому ярмарку за годинник «Рекорд» (1965);
• Золота медаль на Всесвітньому Лейпцигзькому ярмарку (1966);
• Гран-прі Всесвітня виставка Експо-67 у Монреалі (1967);
• Орден Трудового Червоного Прапора (1971).

Сучасні моделі[ред. | ред. код]

• Петродворцовий Класик
• Вічний Календар
• Льотчик, годинник з визначенням часу в 24 часових поясах
• Спорт-Академічні
• Полярний годинник з визначенням часу в 24 часових поясах
• Полярні на 12:00
• Балерина
• годинник для осіб, які працюють у складних метеорологічних умовах

Нова сторінка в історії заводу[ред. | ред. код]

У 2009 році був створений інвестиційний фонд, до якого увійшли як російські, так і іноземні інвестори. Серед тих, хто відкрито називає свої імена, — суцільно аристократичні прізвища. Найбільшим акціонером «Ракети» став граф Сергій Пален, чий предок був ініціатором змови проти імператора Павла I. До ради директорів входить і князь Ростислав Романов, прапрадідусем якого був цар Микола I Сьогодні Петродворцовий годинниковий завод виробляє власні годинникові механізми від «А» до «Я». Цим можуть похвалитися далеко не всі світові годинникові бренди, навіть у Швейцарії їх виготовляють близько 5 часових мануфактур. Петродворцовий Годинниковий Завод «Ракета» — один з останніх годинникових заводів, розташованих в своєму історичному будинку, там же, де його заснував Петро I, і випускають як власні годинникові механізми, так і годинник «Ракета».

У 2010 році до реклами «Ракети» приєдналася модель Наталія Водянова. Це перший російський бренд, з яким вона працює.

Швейцарські фахівці[ред. | ред. код]

У 2009 році до заводу були запрошені годинникові інженери зі Швейцарії, які в різний час працювали з Rolex, Breguet, Hautlence та ін. Зокрема Дамьен Суріс, який брав участь у розробці механізмів memoire 1 Maurice Lacroix і OPUS 12 і Ліонель Рой.

Ракета на Baselworld 2011[ред. | ред. код]

2011 року «Ракета» була представлена ​на виставці Baselworld 2011.

Див. також[ред. | ред. код]

• Жак фон Польє

Література[ред. | ред. код]

• Сухорукова А. Е. Годинникових справ майстри: Розповідь про один заводі. Л.: Дитяча література, 1983. — 108 с.
• Тютенкова А. Г. Звіряючи час. Л.: Ленвидат, 1986. — 181 с.
• Ферсман А. Е., Влодавец Н. І. Державна Петергофська гранувальна фабрика в її минулому теперішньому й майбутньому. — Пг., 1922. — С.29.