Раковецький замок — Вікіпедія

Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: longmШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: longdШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: latsШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: latmШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: latNSШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: longEWШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: latdШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: longs

Раковецький замок
Збережена вежа замку (травень 2014 року)
48°47′47″ пн. ш. 25°17′34″ сх. д. / 48.79639° пн. ш. 25.29278° сх. д. / 48.79639; 25.29278
Статус	руїни
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Івано-Франківська область Городенківський район, с. Раковець
Тип будівлі	замок
Будівник	Домінік Войцех Бєнявський
Будівництво	1660
Раковецький замок (Івано-Франківська область)
Раковецький замок у Вікісховищі

Ракове́цький за́мок — пам'ятка архітектури національного значення, фортифікаційна споруда XVII століття. Розташований у селі Раковець Городенківського району Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Зведений галицьким підчашим Домініком Войцехом Бенявським (Беневським^[1], Бенєвським^[2]) гербу Радван^[3] у середині XVII століття. Будівництво завершене в 1660 році.

У 1657 році замок (на той час ще недобудований) витримав облогу козаків. Через десятиліття, у 1667-му, твердиню (також безуспішно) намагались штурмувати татари. Проте туркам двічі (у 1672 та 1676 роках) вдавалося її захопити і зруйнувати. Поляки її відбили^[2]. Після відбудови Раковецький і сусідній Чернелицький замки^[а] стали важливими форпостами Речі Посполитої у війнах короля Яна ІІІ Собєського проти турків, зокрема у волоських походах 1685—1691 років^[2].

Наприкінці XVII століття там, де містився Раковецький замок, була переправа через Дністер^[2], а в замку зберігалися запаси провіанту й амуніції. Саме тому цей важливий воєнно-стратегічний об'єкт ставав місцем військових сутичок.

В XVIII ст. замок втратив своє оборонне значення і слугував за житло. Під час боротьби барських конфедератів в 1769 році^[2] фортецю спалили російські війська^[2]. Замок більше не відновлювали^[2]. 1840 року власник Раковця Дверницький організував на території замку поташеву фабрику, але й вона невдовзі згоріла. Наприкінці того ж століття власником руїн став Шмуль Баран. З часом місцеві жителі розібрали рештки оборонних мурів для власних будівельних потреб. За окремими свідченнями ще в 60-х рр. ХХ ст. були великі фрагменти оборонних мурів навколо збереженої східної башти. Образ із замкової каплиці зберігався у сільській церкві до Першої світової війни^[2].

В радянські часи вежа охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1155).^[4]

Опис[ред. | ред. код]

Замок мав форму неправильного чотирикутника з вежами на кутах. В'їзна брама була у північній вежі, яка мала два поверхи. По центру східної стіни була розміщена висока (на п'ять поверхів) вежа з бійницями. Вхід до підвалів був збоку від неї. Житлове приміщення прилягало до західної вежі. На другому поверсі були вікна. На 2017 рік збереглися лише невеликий фрагмент північно-західного муру і вежа^[5] у східному кутку^[2].

Панорама Дністра із Раковецьким замком

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Пламеницька О. Раковецький замок. XIV—XVII ст. // Пам'ятки України. — 2002. — № 3-4. — С. 34-36.
• М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. — С. 106—107
• Сіреджук П. Як і коли заселялось Прикарпатія // Жовтень. — 1984. — № 2. — С. 103.
• Czołowski A. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. — Lwów, 1892. — S. 42 — 43. (пол.)
• Rakowiec (3), wś, pow. horodeński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 515. (пол.) — S. 515—516. (пол.)
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 2. — С. 229. (рос.)
• Назарій Макарчук. Замки Городенківщини XVII ст. (Раковецький та Чернелицький). Сучасний стан та проблеми збереження / Івано-Франківський краєзнавчий музей // Пам'ятки Прикарпаття: стан збереження та популяризація : матеріали науково-теоретичної конференції (Івано-Франківськ, 2 жовтня 2017 року) / Я. Штиркало. — Івано-Франківськ, 2018. — С. 179 —186. — ISBN 978-966-668-249-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раковецький замок

• Раковецький замок
• РАКОВЕЦЬКИЙ ЗАМОК XIV—XVII СТОЛІТЬ. с. Раковець Городенківського району Івано-Франківської області
• Раковецький замок на фільмі з дрона (2018).

п о р Замки та палаци Івано-Франківської області Збережені Більшівці (Кшечуновича) • Болехів • Долішнє Залуччя (Криштофовичів) • Єзупіль (Дідушицького) • Коршів (Левицьких) • Перегінське (Гедеона Балабана) • Приозерне (Рея) • Рогатин (Руппа) • Рожнятів (Скарбеків) Частково збережені Галич • Івано-Франківськ (Потоцьких) • Пнівський Руїни Букачівці • Княже (Ярузельських) • Маріямпіль (Вовчківський) • Надвірна • Раковець • Івано-Франківськ (Станиславівська) • Чернелиця Повністю зруйновані Бережниця • Блюдники • Боднарів • Болехів (Гросівка) • Більшівці • Борщів • Бурштин • Васючин • Данильче (Аксентовича) • Велика Кам'янка • Верхня Липиця • Виноград • Вікно • Вільшаниця • Войнилів • Волосів • Виспа • Гвіздець • Городенка • Дебеславці • Делятин • Добротів • Довге • Долина • Єзупіль • Жуків • Журів • Заболотів • Завалля • Калуш • Кінчаки • Кліщівна • Княгиничі • Княждвір • Коломия • Коршів (Казанів) • Косів • Кукільники • Кулачківці (Агопсовичів) • Кути • Липівка (Фірлеїв) • Лисець • Михальче • Нижнів (верхній) • Нижнів (нижній) • Новиця • Новий Мартинів • Обертин • Отинія (Корчаківський) • Палагичі • Печеніжин (Потоцького) • Підгірки • Пістинь • Підгороддя • Підкамінь • Підлісся (Пациківський) • Попельники • Рогатин • Сарники • Снятин • Солотвин • Старі Богородчани • Стопчатів • Стратин • Студінка • Тенетники • Тлумач • Тисмениця • Угринів • Уторопи • Чесники (Мілінського) • Черніїв • Чорні Ослави • Чесники • Шешори • Яблунів (Водківський)