Рафаель Надаль — Вікіпедія

Рафаель Надаль
кат. Rafael Nadal i Parera[1]
Громадянство	Іспанія
Місце проживання	Манакор,  Іспанія
Дата народження	3 червня 1986(1986-06-03) (37 років)
Місце народження	Манакор,  Іспанія
Зріст	185 см
Вага	85 кг
Початок кар'єри	2001
Робоча рука	ліва
Бекхенд	дворучний
Тренер	Франціско Роїґ Карлос Моя
Призові, USD	$120,955,904
Одиночний розряд
Матчів в/п	990/200
Титулів	86
Найвища позиція	1 (18 серпня 2008)
Поточна позиція	136(14 липня 2023)
Мейджори
Австралія	Переможець (2009, 2022)
Ролан Гаррос	Переможець (2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2017, 2018, 2019, 2020, 2022)
Вімблдон	Переможець (2008, 2010)
США	Переможець (2010, 2013, 2017, 2019)
Інші турніри
Підсумковий турнір	Фінал (2010, 2013)
Олімпіада	Золото (2008)
Парний розряд
Матчів в/п	137/74
Титулів	11
Найвища позиція	26 (8 серпня 2005)
Мейджори
Австралія	3К (2004, 2005)
Вімблдон	2К (2005)
США	півфінал (2004)
Інші парні турніри
Олімпіада	Золото (2016)
Востаннє картку оновлено: 6 серпня 2020

Рафае́ль Нада́ль (ісп. Rafael Nadal Parera; *3 червня 1986, Мальорка) — іспанський тенісист-професіонал, перша ракетка світу, з перервами, від 18 серпня 2008, переможець 22 турнірів Великого шолома, володар кар'єрного Великого шолома, дворазовий олімпійський чемпіон, багаторазовий переможець турнірів серії Мастерс^[4].

Надаль 14 разів виграв Ролан-Гаррос, 2 — Вімблдон, 2 — Відкритий чемпіонат Австралії та 4 — Відкритий чемпіонат США. Золоту олімпійську медаль та звання олімпійського чемпіона він виборов на Олімпіаді 2008 року, що проходила в Пекіні. Другу золоту олімпійську медаль Надаль отримав на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, цього разу в парній грі разом із Марком Лопесом.

Рафаель Надаль унікальний тим, що він від природи правша, але грає в теніс лівою рукою^[5]. До цього його спонукав дядько та незмінний тренер Тоні Надаль, коли Рафаелю було 12 років, з метою використати перевагу, яку має шульга в грі з праворуким тенісистом.

Надаль п'ять разів завершував рік першою ракеткою світу (2008, 2010, 2013, 2017, 2019). За свою кар'єру тенісист отримав велику кількість різноманітних нагород та почестей, зокрема нагороду «Найкращий спортсмен 2010 року».

Біографія[ред. | ред. код]

Рафаель «Рафа» Надаль народився 3 червня 1986 на острові Мальорка, в муніципалітеті Манакор (Іспанія). Він племінник Мігеля Анхеля Надаля, колишнього гравця футбольних клубів «Барселона» та «Мальорка».

З дитинства Рафаель грав у різні види спорту (футбол, баскетбол тощо). В теніс він почав грати з 4 років і саме в цьому виді спорту проявив найбільший талант, майстерність, клас і техніку. Його перші офіційні змагання відбувалися на Балеарських островах, до складу яких входить острів Мальорка. До 8 років він виграв багато турнірів у своїй віковій категорії.

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Услід за національними до Надаля прийшли міжнародні успіхи. У 2002 році, граючи в юніорському турнірі на Вімблдоні, він пробився до півфіналу. Причому на цьому турнірі він перемагав суперників, на два роки старших за нього.

Досягнув другого місця в рейтингу 25 липня 2005 у віці 19 років і цим повторив досягнення Бориса Беккера, який також посідав друге місце в такому юному віці.

Надалю належить рекорд за кількістю виграних поспіль матчів на одному покритті — з 8 квітня 2005 по 20 травня 2007 він одержав 81 перемогу. Переможна серія була перервана Роджером Федерером який отримав перемогу у фіналі турніру серії мастерс у Гамбурзі з рахунком 2-6 6-2 6-0. Попередній рекорд був встановлений аргентинським тенісистом Гільєрмо Віласом — 53 перемоги. Рекорд Віласа протримався 29 років із 1977 і вважався практично недосяжним.

2011: шостий Ролан-Гаррос[ред. | ред. код]

На Відкритий чемпіонат Австралії 2011 Рафаель Надаль приїхав чемпіоном трьох інших турнірів Великого шолома із перспективою стати володарем усіх чотирьох престижних титулів поспіль. Однак, травма завадила йому здійснити це досягнення. Він програв у чвертьфіналі співвітчизнику Давиду Ферреру у трьох сетах.

Статистика[ред. | ред. код]

Історія виступів на турнірах Великого шолома[ред. | ред. код]

*Надаль знявся з Відкритого чемпіонату Франції 2016 року після двох виграних матчів через травму зап'ястя^[6].

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Перемоги (22)[ред. | ред. код]

Рік	Турнір	Суперник	Рахунок
2005	Roland Garros	Маріано Пуерта	6-76, 6-3, 6-1, 7-5
2006	Roland Garros (2)	Роджер Федерер	1-6, 6-1, 6-4, 7-64
2007	Roland Garros(3)	Роджер Федерер	6-3, 4-6, 6-3, 6-4
2008	Roland Garros (4)	Роджер Федерер	6-1, 6-3, 6-0
2008	Wimbledon	Роджер Федерер	6-4, 6-4, 6-75, 6-78, 9-7
2009	Australian Open	Роджер Федерер	7-5, 3-6, 7-6³, 3-6, 6-2,
2010	Roland Garros (5)	Робін Содерлінг	6-4, 6-2, 6-4
2010	Wimbledon (2)	Томаш Бердих	6-3, 7-5, 6-4
2010	US Open	Новак Джокович	6-4, 5-7, 6-4, 6-2
2011	Roland Garros (6)	Роджер Федерер	7-5, 7-6³, 5-7, 6-1,
2012	Roland Garros (7)	Новак Джокович	6-4, 6-3, 2-6, 7-5
2013	Roland Garros(8)	Давід Феррер	6-3, 6-2, 6-3
2013	US Open (2)	Новак Джокович	6-2, 3-6, 6-4, 6-1
2014	Roland Garros(9)	Новак Джокович	3-6, 7-5, 6-2, 6-4
2017	Roland Garros(10)	Станіслас Вавринка	6–2, 6–3, 6–1
2017	US Open (3)	Кевін Андерсон	6–3, 6–3, 6–4
2018	Roland Garros(11)	Домінік Тім	6–4, 6–3, 6–2
2019	Roland Garros(12)	Домінік Тім	6–3, 5–7, 6–1, 6–1
2019	US Open(4)	Данило Медведєв	7–5, 6–3, 5–7, 4–6, 6–4
2020	Roland Garros(13)	Новак Джокович	6-0, 6-2, 7-5
2022	Australian Open(2)	Данило Медведєв	2–6, 6–7(5–7), 6–4, 6–4, 7–5
2022	Roland Garros((14)	Каспер Рууд	6-3, 6-3, 6-0

Поразки (8)[ред. | ред. код]

Рік	Турнір	Суперник	Рахунок
2006	Wimbledon	Роджер Федерер	0-6, 6-75, 7-62, 3-6
2007	Wimbledon (2)	Роджер Федерер	6-77, 6-4, 6-72, 6-2, 2-6
2011	Wimbledon (3)	Новак Джокович	4-6, 1-6, 6-1, 3-6
2011	US Open	Новак Джокович	2-6, 4-6, 7-63, 1-6
2012	Australian Open	Новак Джокович	7-5, 4-6, 2-6, 7-65, 5-7
2014	Australian Open (2)	Станіслас Вавринка	3-6, 2-6, 6-3, 3-6,
2017	Australian Open (3)	Роджер Федерер	4–6, 6–3, 1–6, 6–3, 3–6
2019	Australian Open (4)	Новак Джокович	3–6, 2–6, 3–6

Вшанування[ред. | ред. код]

• 128036 Рафаельнадаль - астероїд, названий на честь тенісиста.

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт Рафаеля Надаля [Архівовано 12 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Сторінка Надаля на сайті ATP

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ https://www.enciclopedia.cat/gran-enciclopedia-catalana/rafael-nadal-i-parera
2. ↑ https://www.atptour.com/en/players/wikidata/n409/overview
3. ↑ https://www.atpworldtour.com/en/players/rafael-nadal/n409/overview
4. ↑ 32 станом на вересень 2019
5. ↑ Стаття anythinglefthanded.co.uk. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 26 січня 2011.
6. ↑ Rafael Nadal withdraws from Roland-Garros- Roland-Garros – The 2017 French Open – Official Site by IBM. rolandgarros.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 6 липня 2018.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rafael Nadal

п о р Теніс — перші ракетки світу (чоловіки) Іліє Настасе (1973/1974 – 40 т) • Джон Ньюкомб (1974 – 8 т) • Джиммі Коннорс (1974/1983 – 268 т) • Б'єрн Борг (1977/1981 – 109 т) • Джон Макінрой (1980/1985 – 170 т) • Іван Лендл (1983/1990 – 270 т) • Матс Віландер (1988/1989 – 20 т) • Стефан Едберг (1990/1992 – 72 т) • Борис Бекер (1991 – 12 т) • Джим Кур'є (1992/1993 – 58 т) • Піт Сампрас (1993/2000 – 286 т) • Андре Агассі (1995/2003 – 101 т) • Томас Мустер (1996 – 6 т) • Марсело Ріос (1998 – 6 т) • Карлос Моя (1999 – 2 т) • Євген Кафельников (1999 – 6 т) • Патрік Рафтер (1999 – 1 т) • Марат Сафін (2000/2001 – 9 т) • Густаво Куертен (2000/2001 – 43 т) • Ллейтон Г'юїтт (2001/2003 – 80 т) • Хуан Карлос Ферреро (2003 – 8 т) • Енді Роддік (2003/2004 – 13 т) • Роджер Федерер (2004/2018 – 310 т) • Рафаель Надаль (2008/2020 – 209 т) • Новак Джокович (2011/2024 – 410 т) • Енді Маррей (2016/2017 – 41 т) • Данило Медведєв (2022 – 16 т) • Карлос Алькарас (2022/2023 – 36 т) • Рейтинг ATP впроваджено 23 серпня 1973 (рік, коли гравець вперше став №1/рік, коли гравець востаннє був №1 – загальна кількість тижнів у ролі №1 (т)) нинішній №1 станом на 19 листопада 2023 виділений жирним