Регушевський Євген Семенович — Вікіпедія

|портрет=

Євген Семенович Регушевський
Народився	21 жовтня 1934(1934-10-21) (89 років) село Бджільна Теплицького району Вінницької області
Країна	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Вінницький державний педагогічний університет
Галузь	літературознавство, мовознавство
Заклад	Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Нагороди	Заслужений працівник народної освіти України

Євген Семенович Регушевський (21 жовтня 1934(19341021), село Бджільна) — український мовознавець, літературознавець, доктор філологічних наук, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 жовтня 1934 р. в селі Бджільна Теплицького району Вінницької області.

У 1955 р. закінчив історико-філологічний факультет (спеціальність «українська мова та література») Вінницького державного педагогічного університету, 1958 р. — аспірантуру при Київському державному педагогічному інституті.

Викладацьку діяльність розпочав у 1958 р. асистентом кафедри української мови у Рівненському педагогічному інституті. З 1963 р. по 1967 р. працював деканом факультету педагогіки і методики початкової освіти у Бердичівському педагогічному інституті, у 1971—1975 рр. — проректором з навчальної роботи Кіровоградського державного педагогічного інституту.

З серпня 1975 р. по серпень 2004 р. — завідувач кафедри українського мовознавства, з січня 1981 по серпень 2004 р. — декан філологічного факультету Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

У 1963 р. захистив дисертацію на тему: «Мовознавча термінологія І. Я. Франка у світлі його лінгвістичних поглядів».

У 1964 р. присвоєно вчене звання доцента, 1993 р. — професора.

Наукова та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Під його керівництвом захищено 8 кандидатських дисертацій.

Опублікував понад 200 наукових і методичних праць, найважливішими серед яких є: «Словник літературознавчих термінів Івана Франка» (1966) (у співавторстві); «Короткий словник перифраз» (1985) (у співавторстві), «Словник фразеологічних синонімів» (1988) (у співавторстві), «Вступ до лінгвокультурології» (2003), «Коротка порівняльна характеристика іменникових форм східнослов'янських мов» (2005), «Кримськотатарські чоловічі імена та імена по батькові (Кримськотатарсько-український правописний словник)» (2005) (у співавторстві).

Нагороди[ред. | ред. код]

• Почесний професор Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.
• Заслужений працівник народної освіти України (1999).
• Нагороджений медалями:
  • «За доблесну працю»,
  • «Ветеран праці»,
  • «Будівничий України»,
• знаками:
  • «Відмінник освіти України»,
  • «Відмінники Вищої освіти СРСР».

Джерела[ред. | ред. код]

• Персональні сторінки. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. Процитовано 10.09.2017.
• Щоби було спочатку Слово, Треба, щоб Слову хтось навчив!. Кримська світлиця. #43 за 22.10.2004. Процитовано 10.09.2017.

Посилання[ред. | ред. код]

• Прадід Ю. Ф. Регушевський Євген Семенович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 544.
• Регушевський Євген Семенович // Видатні особистості з українського мовознавства. Хрестоматія / за заг. ред. Марини Навальної; укл.: Тетяна Левченко, Тетяна Чубань. — Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2016. — С. 132—133. — ISBN 978-966-8906-57-2.