Регіональний метаморфізм — Вікіпедія

Регіональний метаморфізм (рос. региональный метаморфизм, англ. regional metamorphism; нім. regionaler Metamorphismus m) — сукупність метаморфічних змін гірських порід, які обумовлені одностороннім та гідростатичним тиском, температурою та, меншою мірою, дією глибинних розчинів; ці фактори проявляються на великих просторах у зв'язку з опусканням поверхневих гірських порід в глибинні зони земної кори.

Регіональний метаморфізм характеризується трьома стадіями зміни порід:

1. Перша стадія (низький ступінь) відповідає слабкій зміні порід. Такі зміни відбуваються за помірних температур близько 5000С і тисках, що не перевищують 5000 атм. В цих умовах механічні процеси превалюють над хімічними настільки, що у метаморфізованих породах можуть ще залишатися мінерали, які вміщують воду.

2. Друга стадія (середній ступінь) метаморфізму, або мезометаморфізм, характеризується температурами від 500 до 10000С і тисками від 5000 до 10000 атм. Цій стадії відповідає повне зневоднення мінералів.

3. Третя стадія (найважливіший ступінь) метаморфізму, або катаметаморфізм, характеризується температурами більшими за 1000ºС і тисками, що перевищують 10000 атм. При цьому гідростатичний тиск суттєво зростає, а хімічна дія на гірські породи перевищує механічну. Кристалізація мінералів повна.

Продукти регіонального метаморфізму[ред. | ред. код]

Продукти регіонального метаморфізму — амфіболіти, філіти, ґнейси, магматити тощо.

• 
  Метаконгломерат в епізоні
• 
  Слюда серицитизована в епізоні
• 
  Гнейс у мезозоні
• 
  Грануліт в катазоні

Див. також[ред. | ред. код]

• Метаморфізм

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.