Ресурси і запаси алмазів — Вікіпедія
Ресу́рси та запа́си алма́зів — світу (без Росії) на кінець ХХ ст. (1999) становили майже 5,2 млрд каратів. Існувала тенденція до зростання ресурсів, що виразно виявилася за попередні п'ять років, особливо після відкриття і залучення до експлуатації найбільших алмазоносних провінцій у Канаді й Намібії.
Станом на 2006 р. ресурси алмазів істотно збільшилися в основному, внаслідок недавно проведених робіт по черговій переоцінці найбільшого в світі австралійського родовища Аргайл, а також декількох родовищ Ботсвани і ПАР. На початок 1997 р. загальні запаси алмазів світу становили майже 1,2 млрд каратів[джерело?].
Табл. Ресурси і загальні запаси природних (АП) та ювелірних (АЮ) алмазів на межі ХХ — XXI ст. (млн кар.)
Континенти і країни | Ресурси | Запаси | Частка у світі, % | Запаси | Частка у світі,% |
Азія | 52 | 5,5 | 0,5 | 2,4 | 0,5 |
1r | 0,2r | 0 | 0,2r | 0 | |
1r | 0,3r | 0 | 0,2r | 0 | |
50r | 5r | 0,4 | 2 | 0,5 | |
Африка | 3723 | 859,8 | 72,5 | 329,4 | 74,8 |
800r | 240r | 20,2 | 120r | 27,2 | |
1100r | 390r | 32,9 | 110r | 25 | |
20r | 14r | 1,2 | 2r | 0,5 | |
50r | 1,8 | 0,2 | 0,8r | 0,2 | |
300r | 50r | 4,2 | 4r | 0,9 | |
20r | 0r | 0 | 5,5r | 1,2 | |
5r | 0,5r | 0 | 0,4r | 0,1 | |
30r | 8r | 0,7 | 4r | 0,9 | |
10 | 0,5r | 0 | 1r | 0,2 | |
10r | 0r | 0 | 0r | 0 | |
1000r | 13 | 1,1 | 12,5r | 2,8 | |
3r | 0r | 0 | 0,2r | 0 | |
30r | 5r | 0,4 | 4 | 0,9 | |
50r | 4r | 0,3 | 3r | 0,7 | |
30r | 3r | 0,3 | 2r | 0,5 | |
265r | 130r | 11 | 60r | 13,6 | |
Америка | 817 | 125,6 | 10,6 | 73,6 | 16,7 |
50r | 11r | 0,9 | 4r | 0,9 | |
30r | 0,3r | 0 | 1r | 0,2 | |
5r | 0,5r | 0 | 0,2r | 0 | |
700 | 112r | 9,4 | 67,2r | 15,3 | |
2r | 0r | 0 | 0,2 | 0 | |
30r | 1,8r | 0,1 | 1r | 0,2 | |
Австралія і Океанія | 598 | 195 | 16,4 | 35 | 7,9 |
598 | 195 | 16,4 | 35r | 7,9 | |
Разом | 5190 | 1185,8 | 100 | 440,4 | 100 |
В Україні[ред. | ред. код]
У межах території України встановлено три райони прояву кімберлітового і лампроїтового магматизму — корінних джерел алмазів — це північ Волино-Подільської плити. Центральна частина Українського щита та Приазовський масив і зона його зчленування з Донбасом. За перспективами виявлення промислових алмазів Кухітсько-Серхівська площа посідає провідне місце. Саме біля с. Кухітська Воля у 1975 p. було визначено перший кімберлітовий прояв в Україні. У центральній частині Українського щита поблизу м. Кіровоград на ділянках Лелеківська і Щорсівська встановлені малопотужні тіла кімберлітів і лампроїтів дайкоподібної форми. У Приазов'ї виявлено 7 кімберлітових тіл, прояви лампроїтового магматизму, значну кількість масивів ультраосновних лужних порід і карбонатоподібних утворень, а також відомі численні знахідки алмазів і їх мінералів-супутників у вторинних колекторах, представлених різновіковими (від кам'яновугільного до четвертинного періоду) теригенними відкладами[джерело?].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
|