Решетилівський район — Вікіпедія

Решетилівський район
	адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
	Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Полтавська область
Код КОАТУУ:	5324200000
Утворений:	1923
Населення:	▼ 26 343 (на 1.02.2016)
Площа:	1009 км²
Густота:	26.1 осіб/км²
Тел. код:	+380-5363
Поштові індекси:	38400—38452
Населені пункти та ради
Районний центр:	Решетилівка
Селищні ради:	1
Сільські ради:	17
Смт:	1
Села:	81
Селища:	1
Районна влада
Голова ради:	Колотій Сергій Васильович
Голова РДА:	Черкун Іван Павлович
Вебсторінка:	Решетилівська РДА; Решетилівська районна рада
Адреса:	38400, Полтавська обл., Решетилівський р-н, смт. Решетилівка, вул. Покровська, 17
Мапа
	Решетилівський район у Вікісховищі

Решети́лівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у місті Решетилівка.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у центральній частині Полтавської області, районний центр Решетилівка. Межує з Полтавським, Новосанжарським, Кобеляцьким, Козельщинським, Глобинським, Великобагачанським, Шишацьким, Диканським районами.

Поверхня району рівнинна, ґрунти чорноземні, є запаси нафти, природного газу, торфу, поклади піску, глин.

Загальна площа району становить 1009,8 км². Площа лісів 4,1 тис. га, в яких переважають сосна, вільха, дуб, осика.

На території району є 13 природоохоронних об'єктів загальною площею 1794,3 га. Зокрема, орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» площею 450 га (створений у 1980 році згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.80 р № 132). Територія заказника розташована між селами Михнівка та Фрунзівка. Перебуває у віданні М'якенківської та Шевченківської сільських рад.

Функціонують також ботанічний заказник місцевого значення «Новодиканський» (50,9 га; 1995), в якому ростуть 4 види рослин, що занесені до «Червоної книги України», гідрологічний заказник місцевого значення «Калениківський» (114,2 га; 2013), ландшафтні заказники місцевого значення «Гарячківський ліс» (365,8 га; 1993), «Щербаки» (289,2 га; 1995), «Кузьменки» (269,5 га; 1995) та «Демидівський» (150 га; 2010). Є 2 заповідних урочища — «Кут» (38,1 га; 1998; с. Сухорабівка) і «Дубина» (65,5 га; 2010; смт. Решетилівка) та чотири пам'ятки природи (дуби черешчаті віком понад сто років) в селах Великий Бакай (0,3 га/1 шт.; 1995), Коржі (0,25 га/1 шт.; 1995), Лобачі (0,25 га/3 шт.; 1995), урочищі Шарлаї (0,3 га/1 шт.; 1995).

З півночі на південний захід район перетинає р. Говтва, на західній межі району — р. Псел, а на сході — р. Полузір'я.

Історія[ред. | ред. код]

Утворений район 7 березня 1923 року, у сучасних межах з 1966 року. Центр — селище Решетилівка, розташована на р. Говтва, при злитті її складових частин — Вільхової та Грузької Говтви, за 40 км від обласного центру — м. Полтави та за 10 км від залізничної станції «Решетилівка» — с. Жовтневе. Через селище проходять автотраси Київ-Харків та Диканька-Горішні Плавні.

Перша документальна згадка про селище Решетилівка датується 01 травня 1638 року у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Дмитра Гуні та Якова Острянина. Другою за часом писемною згадкою про Решетилівку є її позначення на Генеральній карті відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій у Гданську 1648 року.

Важливу роль у розвитку Решетилівки відіграли ярмарки, яких тут щороку відбувалось по 4.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Говтвянську сільраду Решетилівського району до складу Кременчуцького району.^[2]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Докладніше: Адміністративний устрій Решетилівського району

До складу району входять Решетилівська міська рада і 18 сільських рад, які об'єднують 80 населених пунктів.

Економіка[ред. | ред. код]

На території району веде господарську діяльність 21 сільськогосподарське підприємство (16 — ТОВ, 2 — ПАФ, 2 — ПОСП та 1 — АФ), загальна площа земель в користуванні яких становить понад 47 тис. га, а також 82 фермерські господарства, які господарюють на майже 11,2 тис. га сільськогосподарських угідь.

В районі діє 6 промислових підприємств: ПП «Решетилівський маслозавод», ТОВ «Століт Полтава», ТОВ «Решетилівський цегельний завод», ТОВ «Решетилівський хлібзавод», ТОВ УВК «Полагросервіс», ТОВ «Агротехсервіс».

Налічується 327,8 км доріг з твердим покриттям. Населенню надають послуги районний вузол поштового зв'язку, що має 26 поштових відділень та ЦЕЗ № 7 Полтавської дирекції УДПЕЗ «Укртелеком», на обслуговуванні якого 5741 абонентів телефонного зв'язку.

Транспорт[ред. | ред. код]

Районом проходять автошляхи E40 М03.та Н 31.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[3]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

13 445

2793

1668

4182

3108

1616

78

Жінки

16 255

2631

1867

4308

3652

3373

424

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
78	85 +	424
134	80-84	539
351	75-79	1026
568	70-74	1057
563	65-69	751
988	60-64	1298
485	55-59	680
781	50-54	812
854	45-49	862
1187	40-44	1166
1190	35-39	1159
956	30-34	1080
849	25-29	903
764	20-24	821
904	15-20	1046
1259	10-14	1195
910	5-9	852
624	0-4	584

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	28420	95,68 %
росіяни	810	2,73 %
молдовани	199	0,67 %
білоруси	79	0,27 %
вірмени	43	0,14 %
інші	151	0,51 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	28628	96,38 %
російська	808	2,72 %
молдовська	139	0,47 %
білоруська	30	0,10 %
вірменська	25	0,08 %
інші	72	0,24 %

Кількість населення району станом на 1 січня 2013 року становить 26,9 тис. чоловік, із них: сільського населення — 17,5 тис. чоловік, міського — 9,4 тис. чоловік.

Рік	Сільське населення	Міське населення	Повне населення
1 січня 2000	20400	9500	29900
1 січня 2013	17500	9400	26900

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В районі функціонують ЦРЛ (Центральна районна лікарня), ЦПМСД (Центр первинної медико-санітарної допомоги), 4 дільничних лікарні, 2 дільничних медичних амбулаторії, 33 ФАПи і 2 оздоровчих пункти.

До системи навчальних закладів району входять 26 загальноосвітніх шкіл, із них I ступеня — 3, I—II ступенів — 11, I—III ступенів — 12; 22 — дошкільних закладів; Аграрний професійний ліцей ім. І. Г. Боровенського та Художній професійний ліцей; Решетилівський районний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді; Решетилівський районний Будинок дитячої та юнацької творчості; дві дитячо-юнацьких спортивних школи.

Діє 36 клубних заклади, 27 бібліотек, краєзнавчий музей, музеї в навчальних закладах, центр культури і дозвілля «Оберіг», дитяча школа мистецтв.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Решетилівського району було створено 38 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,70 % (проголосували 14 588 із 21 547 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,11 % (7 893 виборців); Олег Ляшко — 14,64 % (2 136 виборців), Юлія Тимошенко — 13,74 % (2 005 виборців), Анатолій Гриценко — 4,44 % (647 виборців), Сергій Тігіпко — 3,39 % (495 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,84 %.^[5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Невід'ємною частиною району є його видатні особистості, серед яких:

Горліс-Горський Юрій (народ. в с. Демидівка), видатний український військовий та громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР. Автор історичного роману «Холодний Яр»;
Біленький Іван (народ. в Решетилівці у 1894 році — ?), кошовий отаман, ватажок козацько-селянського повстанського загону, що боровся у 1920—1921 роках проти більшовицько-московського терору на території Полтавського повіту;
Оверченко Данило (народився в Решетилівці, роки життя невідомі) — отаман, ватажок повстанського загону у Решетилівці, що боровся у 1920 році проти московсько-більшовицьких військ. У жовтні 1920 року приєднався до повстанського загону Андрія Левченка;
Христовий Микола Олексійович (1897, с. Паськівка — 1937), редактор газети «Боротьбист» — офіційного органу Полтавської губернської організації Української партії комуністів-боротьбистів. Розстріляний 1937 року як «брат отамана» Леонтія Христового;
Товстуха Леонід Самійлович — народний художник України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка;
Бабенко Надія Несторівна — заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка^[6], член спілки майстрів народного мистецтва;
Єфремова Домна Федосіївна — українська килимарниця, заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка;
Мусійко Олександр Самсонович — селекціонер, член-кореспондент ВАСГНІЛ, лауреат Сталінської та Ленінської премій, кавалер ордена Леніна, інших радянських державних нагород;
Ковінька Олександр Іванович, письменник-гуморист;
Дмитренко Олексій Максимович, письменник;
Дереч Дмитро Григорович, письменник;
Пільгук Іван Іванович, письменник;
Маценко Іван Антонович, письменник;
Слюсар Вадим Іванович (народ. в с. Колотії Решетилівського району), доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України;
На Решетилівській фабриці художніх виробів працюювали заслужені вишивальниці Василенко О. М., Михайло М. П., Бебко А. Ф., Єфремова Д. Ф., Бондарець Г. С.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Решетилівський район

https://archive.today/20121222034004/www.adm-pl.gov.ua/reshetyl/3478.htm

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 191/2020-рп «Про призначення І.Черкуна головою Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області»
↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
↑ ^а ^б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 травня 2018.
↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 29 березня 2016.
↑ Довідник лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка. Бабенко Надія Несторівна^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Великобагачанський район	Шишацький район	Диканський район
Глобинський район		Полтавський район
Козельщинський район	Кобеляцький район	Новосанжарський район

[1] Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 191/2020-рп «Про призначення І.Черкуна головою Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області»

[2] Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

[3] Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-4] а ^б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 травня 2018.

[5] ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 29 березня 2016.

[6] Довідник лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка. Бабенко Надія Несторівна^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]