Ригель (балка) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ригель.

Ри́гель (від нім. Riegel — «засув», «поперечина») — лінійний переважно горизонтальний тримальний елемент (балка, стрижень) конструкцій будинків (споруд) рамного типу. З'єднує жорстко або шарнірно вертикальні елементи — колони, стояки (ригелеві рами), служить опорою балок (прогонів) і плит (ригелеві перекриття, покриття).

Розрізняють ригелі: металеві, залізобетонні й дерев'яні; суцільні (прямокутного, таврового або ін. поперечного перерізу) та ґратчасті.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Баженов В. А. Будівельна механіка. Комп'ютерні технології: Підручник/ В. А. Баженов, А. В. Перельмутер, О. В. Шишов; За ред. В. А. Баженова. — К.: Каравела, 2009. — 696 с. — ISBN 966-8019-86-5
«Ригель» в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 8, С. 531.
«Ригель» в УРЕ.

Посилання[ред. | ред. код]

Ригель // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 169. — ISBN 978-966-7407-83-4.