Рижани (Житомирський район) — Вікіпедія

село Рижани
Герб
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Хорошівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040570440039756
Основні дані
Засноване 1501
Населення 1168
Площа 24,58 км²
Густота населення 47,52 осіб/км²
Поштовий індекс 12122
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°39′07″ пн. ш. 28°30′07″ сх. д. / 50.65194° пн. ш. 28.50194° сх. д. / 50.65194; 28.50194Координати: 50°39′07″ пн. ш. 28°30′07″ сх. д. / 50.65194° пн. ш. 28.50194° сх. д. / 50.65194; 28.50194
Водойми р. Ірша
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани
Карта
Рижани. Карта розташування: Україна
Рижани
Рижани
Рижани. Карта розташування: Житомирська область
Рижани
Рижани
Мапа
Мапа

CMNS: Рижани у Вікісховищі

Ри́жани [1]село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 875 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°39' пн. ш. 28°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 24,6 км².

Рижани розташовані в межах природно-географічного краю Полісся і за 8 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 13 км[2]. Через село протікає річка Ірша.

Історія[ред. | ред. код]

В Люстрації Київської землі за 1471 рік згадується Грежаний двор недалеко від Житомира, в якому 7 данників, 8 волів,4 корови, 7 свиней, сіють жито, також записані Грижани з присілками[3].

Згадується в актах Литовської метрики від 1501 року під назвою Грежань[2], в інших документах — також під назвами Резань або Грижани. У XVI столітті селище було центром волості, яка належала литовським магнатам Сапегам. У 1549 році князь Семен-Фрідріх Пронський отримує Грижани та землі волості з селами Солодирі та Горошки в заставу від Гліба Івановича Сапеги. По смерті Семена Пронського маєток у Грижанах переходить у власність сина Олександра-Фрідріха Пронського, на честь якого Горошки певний час називаються Олександрополем. Ще за життя Олександра Пронського розпочинаються судові процеси з Левом Сапегою щодо права власності на маєтки у Грижанах та Олександрополі, а по його смерті у 1595 році продовжуються його спадкоємцями. З 1607 року волость переходить у власність литовських магнатів Сапег, які перенесли свою резиденцію до селища під назвою Хорошки або Горошки (нині — Хорошів)[4].

Церква Різдва Богородиці, с. Рижани. 1912 рік.

3 листопада 1921 року упродовж Листопадового рейду через Рижани проходила кінна сотня Антончика Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[5].

У 19321933 роках Рижани постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 14 осіб[6].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 309 місцевих жителів, з них 195 осіб нагороджені орденами і медалями[2]. З часів війни біля с. Ришавка збереглися залишки ДОТу, що у 1941 входив до складу Коростенського укріпрайону Червоної Армії.

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Росія», середня школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 9189 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, дитсадок і дит'ясла[2].

У жовтні 2017 року введено знову у експлуатацію міст над річкою Ірша, ремонт якого тягнувся з 2010 року[7].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1168 осіб, з них 97,95 % зазначили рідною українську мову, 1,97 % — російську, а 0,08 % — білоруську[8].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Рижанський ліцей (вул. Кутузова, 44)[9]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  2. а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 214.
  3. Архив Юго-Западной России. Часть 7. Том II. runivers.ru. Процитовано 12 червня 2021.
  4. Горошківщина — перлина українського Полісся. Краєзнавча хрестоматія Володарськ-Волинського району Житомирської області. Житомир, вид-во «Волинь», ПП «Рута», 2005. ISBN 966-8059-52-2
  5. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 350.
  7. Володимир Омелян відкрив відремонтований міст над річкою Ірша в Житомирській області
  8. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
  9. Список установ освіти[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання[ред. | ред. код]