Ризарії — Вікіпедія

Ризарії[2]
Час існування: Неопротерозой — наш час
Cercomonas
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Надцарство: Diaphoretickes (Corticata)
Царство: SAR[1] (Harosa)
Підцарство: Ризарії (Rhizaria)[3]
Cavalier-Smith, 2002
Типи
Посилання
Вікісховище: Rhizaria
Віківиди: Rhizaria
EOL: 10551303
ITIS: 969913
NCBI: 543769
Fossilworks: 212476

Ризарії (Rhizaria) — велика група одноклітинних еукаріотів, що виділена згідно з системою еукаріотів Кавальє-Сміта, в основі якої лежить зіставлення морфологічних і молекулярно-біологічних даних. Описано понад 12 тис. видів ризарій.

Опис[ред. | ред. код]

Спільною морфологічною особливістю більшості цих організмів є здатність формувати різоподії і / або філоподії[2], хоча до неї відносяться паразитичні плазмодіофориди і гаплоспоридії, які не утворюють псевдоподій.

Мітохондрії з трубчастими кристами.

Класифікація[ред. | ред. код]

Ризаріїв поділяли на три типи:

  • Церкозої (Cercozoa) — складається переважно з амебоїдів і джгутикових, які живляться за допомогою ниткоподібних ретикулоподій;
  • Форамініфери (Foraminifera) — морські та прісноводні амебоїди з ретикулезними псевдоподіями, утворюють мінеральний екзоскелет;
  • Радіолярії (Radiolaria) — амебоподібні морські планктонні істоти, які утворюють складні мінеральні скелети.

Філогенія[ред. | ред. код]

Філогенетична кладограма, що показує родинні зв'язки між групами ризарій, за Bass et al. 2009,[4] Howe et al. 2011,[5] та Silar 2016[6]:

Rhizaria
Phytomyxea

Plasmodiophorida

Phagomyxida

Vampyrellida

Filosa

Skiomonadea

Chlorarachniophyceae

Granofilosea

Monadofilosa

Metromonadea

Cercomonadida

Glissomonadida-Sainourida

Ventrifilosa

Silicofilosea

Thecofilosea

Reticulosida

Gromiidea

Ascetosporea

Retaria

Sticholonchea

Polycystinea

Acantharea

Foraminifera

Cercozoa


Джерела[ред. | ред. код]

  1. Остапченко, 2018, с. 58.
  2. а б Оксана Алпатова. Сучасний стан системи найпростіших та місце в ній черепашкових амеб Житомирського i Київського Полісся // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. — 2014. — С. 67—68.
  3. Остапченко, 2018, с. 60.
  4. Bass D, Chao EE, Nikolaev S та ін. (February 2009). Phylogeny of Novel Naked Filose and Reticulose Cercozoa: Granofilosea cl. n. and Proteomyxidea Revised. Protist. 160 (1): 75—109. doi:10.1016/j.protis.2008.07.002. PMID 18952499. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
  5. Howe та ін. (2011), Novel Cultured Protists Identify Deep-branching Environmental DNA Clades of Cercozoa: New Genera Tremula, Micrometopion, Minimassisteria, Nudifila, Peregrinia, Protist, 162: 332—372, doi:10.1016/j.protis.2010.10.002, PMID 21295519, архів оригіналу за 19 липня 2020, процитовано 18 липня 2018
  6. Silar, Philippe (2016), Protistes Eucaryotes: Origine, Evolution et Biologie des Microbes Eucaryotes, HAL archives-ouvertes: 1—462, архів оригіналу за 13 травня 2016, процитовано 18 липня 2018

Посилання[ред. | ред. код]