Роберто Лонгі — Вікіпедія

Робе́рто Ло́нгі
Народився 28 грудня 1890(1890-12-28)[1][2][…]
Альба, Кунео, П'ємонт, Італія[4]
Помер 3 червня 1970(1970-06-03)[4][1][…] (79 років)
Флоренція, Італія[4]
Поховання Цвинтар degli Allorid
Країна Італія Італія
Національність італієць
Діяльність мистецтвознавець, викладач університету, журналіст
Alma mater Туринський і Римський університет
Галузь мистецтвознавство, Історія
Заклад Болонський університет
Флорентійський університет
Вчителі Pietro Toescad
Відомі учні Alfa Castaldid
Evelina Boread
Міна Грегорі
Claudio Savonuzzid
Antonio Paoluccid
Членство Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Академія делла Круска
Відомий завдяки: ідентифікацією картин Караваджо
У шлюбі з Anna Bantid
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Особ. сторінка fondazionelonghi.it

CMNS: Роберто Лонгі у Вікісховищі

Роберто Лонгі (італ. Roberto Longhi, 1890 , Альба, П'ємонт — 1970, Флоренція) — мистецтвознавець, критик, історик мистецтва, мистецький експерт 20 століття в Італії.

Біографія коротко[ред. | ред. код]

Народився в П'ємонті. Мистецтвознавство почав вивчати в столиці провінції П'ємонт — в університеті міста Турин. Навчання продовжив в Римі у професора Адольфа Вентурі. Вже в римський період життя друкував статті в часописах «L'Arte» (Мистецтво) та « La Voce» (Голос).

Працював викладачем в місті Болонья, де читав лекції з мистецтвознавства. Пізніше оселився у Флоренції. Домівкою для Лонгі і його дружини Лючії Лопресті стала вілла « Il Tasso» (Тассо) на віа Фортіні, де він працював і помер у 1970 р. За заповітом вілла — осередок Фонду Роберто Лонгі і використовується для наукових конференцій і студентських колоквіумів. До фонду за заповітом передана і приватна збірка картин Старих майстрів Італії науковця як дарунок майбутнім поколінням.

Наукові теми Роберто Лонгі[ред. | ред. код]

В коло наукових тем Роберто Лонгі входило багато проблем мистецтва Італії. Він брався за вивчення творчості як стародавніх майстрів (Джотто, Чімабуе, Мазаччо), так і до метафізичного живопису в Італії початку 20 століття і творів Ренато Гуттузо (1911 — 1987).

Визнаним спеціалістом був Логні і в вивченні творів Караваджо і деяких його послідовників. Роберто Лонгі належить честь відкриття і розпізнання багатьох ранішніх творів Караваджо і введення їх в історію мистецтв.

Літературно-критичне надбання Роберто Лонгі налічує 14 томів.

Друковані твори[ред. | ред. код]

  • «П'єро делла Франческо», 1914.
  • «Від Чімабуе до Моранді»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лонги Роберто // Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 725. — 1600 с. — 2 500 000 экз. — ISBN ИБ№ 115.
  • Використані матеріали англійської вікіпедії.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б RKDartists
  3. SNAC — 2010.
  4. а б в Лонги Роберто // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.