French
DeutschРобітницький Володимир — Вікіпедія
| Робітницький Володимир | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 7 вересня 1912 хутір Адамків (у складі смт. Оржів), нині Рівненський район, Рівненська область |
| Смерть | 25 серпня 1941 (28 років) м. Львів |
| Поховання | Янівський цвинтар |
| Громадянство |  Україна |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Командування | |
| крайовий провідник ПЗУЗ (кінець 1940 — літо 1941) | |
Володи́мир Робітни́цький (7 вересня 1912, хутір Адамків, нині Рівненського району Рівненської області — 25 серпня 1941, Львів) — член Української Військової Організації (УВО), в ОУН від 1929, повітовий провідник Рівненщини і Костопільщини (1934—1936), окружний провідник ОУН Рівненщини (1936—1937), крайовий провідник Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) (кінець 1940 — літо 1941).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 7 вересня 1912 року на хуторі Адамків, поблизу містечка Оржів у сім’ї селянина-господаря Микити Робітницького. Мав семеро братів та сестер: Павло, Іван, Ганна, Панас, Кузьма, Ольга і Сергій. Усі отримали добру освіту, Кузьма і Панас стали священниками, Володимир та Ольга – вчителями. Робітницькі брали активну участь в роботі українських громадських організацій, насамперед “Просвіти”.
Згодом став членом Пласту в Рівненській гімназії. Член Української Військової Організації (УВО), в ОУН від 1929 року. Керівник ОУН у селі, згодом у Клеванському районі, повітовий провідник Рівненщини і Костопільщини (1934–1936), окружний провідник ОУН Рівненщини (1936–1937).
Політичний в'язень польських тюрем (літо 1937 — вересень 1939). 26 травня 1939 року на Рівненському процесі засуджений поляками на 10 років позбавлення волі.
Крайовий провідник Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) наприкінці 1940 — влітку 1941 року. Відповідав за проголошення незалежності Української Держави на підзвітних йому теренах та організацію там національної влади. Брав безпосередню участь у проголошенні незалежності України на святковому вічі у місті Рівному.
Помер у лікарні через підірване підпіллям здоров'я, за однією версією — отруєний.
28 серпня 1941 року в окупованому німцями Львові відбувся його похорон, в якому взяло участь близько 7 тисяч українців. Похований на 18 полі Янівського цвинтаря.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 11 вересня 2012 року на його честь встановлено пам'ятний знак між селами Грабів та Оржів, на місці де колись був хутір Адамків - місце народження.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Визвольний шлях. — 2002. — Книга 9. — С. 33—39.
- Дарованець О., Марчук І., Мороз В. Передвісник УПА — Володимир Робітницький.
- Робітницький С. Серед неправди на землі. — Рівне : Азалія, 2001.