Розмір (техніка) — Вікіпедія

Ро́змір — це числове значення лінійної величини (діаметр, довжина, висота тощо) в обраних одиницях вимірювання^[1].

За ДСТУ 3321-96^[2] у системі конструкторської документації у поняття «розмір» вкладено два його види:

• лінійний розмір — розмір виробу, поданий у лінійних одиницях вимірювання;
• кутовий розмір — розмір виробу, поданий у кутових одиницях вимірювання.

Види розмірів у системі допусків і посадок[ред. | ред. код]

Розміри у системі допусків і посадок поділяються на номінальні, дійсні і граничні^[1].

Номінальний розмір — розмір, відносно якого визначаються граничні розміри і який використовується для відліку відхилень. Номінальні розміри вибирають під час конструювання на основі розрахунків або за конструктивними міркуваннями і проставляють при кресленні деталі або з'єднанні деталей. Номінальні розміри після розрахунків округляють до найближчого з рядів нормальних лінійних розмірів згідно з ГОСТ 6636-69^[3], реалізованих на основі рядів переважних чисел.

Дійсний розмір — це розмір, встановлений вимірюванням з допустимою похибкою.

Граничні розміри — це два гранично допустимих розміри (найбільший і найменший), між якими повинен знаходитись дійсний розмір. На кресленні деталі або з'єднанні проставляють номінальні розміри, а кожний з двох граничних розмірів визначають по його відхиленнях від номінального. Різниця між двома граничними розмірами називається допуском.

Види розмірів у системі конструкторської документації[ред. | ред. код]

У системі конструкторської документації за призначенням розрізняють два види розмірів: виконавчий і довідковий^[2].

Виконавчий розмір — розмір, згідно з яким виготовляють чи ремонтують виріб.

Довідковий розмір — розмір, який не потребує виконання за даним креслеником і який подають для зручності користування креслеником.

Ці ж розміри за функційним змістом поділяються на^[2]:

• габаритний розмір — виконавчий чи довідковий розмір, який визначає граничні зовнішні (чи внутрішні) обриси виробу;
• установчий розмір — виконавчий чи довідковий розмір, який визначає величину елементів, по яких даний виріб установлюють в іншому виробі або на місці монтажу;
• приєднавчий розмір — виконавчий чи довідковий розмір, який визначає розташованість елементів виробу, за допомогою яких цей виріб приєднують до іншого виробу;
• ремонтний розмір — виконавчий розмір ремонтованого чи виготовлюваного замість зношеного виробу, відмінний від відповідного доремонтного розміру, зазначеного на робочому кресленику виробу, котрий у свою чергу поділяється на:
  • категорійний розмір — ремонтний розмір, установлений для певної категорії ремонту виробу і визначений величиною спрацьованості;
  • припасовочний розмір — ремонтний розмір, який встановлюють з урахуванням припуску на припасування поверхні ремонтованого виробу на місці його установлення.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Базієвський С. Д., Дмитришин В. В. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. Підручник. — К.: Либідь, 2004. — 504 с. — ISBN 978-966-351-153-5.
• Боженко Л. І. Стандартизація, метрологія та кваліметрія у машинобудуванні: Навч. посібник. — Львів: Світ, 2003. — 328 с. — ISBN 966-603-200-7.
• Бичківський Р. В., Гамула П. Р. Метрологія, стандартизація управління якістю і сертифікація. Навч. посібник. — Львів: Вид-во Нац. Університету «Львівська політехніка», 2004. — 536 с. — ISBN 996-553-122-0.
• Желязна А. О., Кирилович В. А. Основи взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань: Навч. посібник. — Житомир: ЖІТІ, 2002. — 616 с. — ISBN 966-7982-94-7.