Розстріл — Вікіпедія

Розстрі́л — вид страти, при якому умертвіння досягається за допомогою вогнепальної зброї.

Варіанти[ред. | ред. код]

Існують дві основні форми розстрілу:

Розстріл стрілецькою обслугою людини, що стоїть перед нею, в груди і голову з середньої відстані. В цьому випадку зазвичай засудженого до смерті ставлять до стіни або прив'язують до стовпа. Часто йому надається вибір відносно зав'язування очей. Офіційні розстріли проводяться декількома стрільцями (з практичної мети, щоб заплутати, і ускладнити завдання можливим месникам, з часом перетворилось у "традицію") які, як правило, виконують цю процедуру не добровільно.
Постріл в потилицю, який здійснює з короткої відстані один виконавець. Виконавець може викликатися добровільно або виконуючи ці обов'язки на постійній (поєднуючи з основною службою) основі.

Також розстрілом, законодавчо виправданим, є масове фізичне усунення груп осіб котрі вчиняють протизаконне насильство щодо інших громадян країни.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розстріл