Кухарук Роман Васильович — Вікіпедія

Кухарук Роман Васильович
Народився 10 серпня 1968(1968-08-10) (55 років)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Діяльність поет, прозаїк, журналіст, громадський діяч
Alma mater Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1993)
Членство Національна спілка письменників України

Роман Васильович Кухарук (нар.10 серпня 1968, Чернівці) — український прозаїк, поет, журналіст і громадський діяч. Живе у Києві. Голова Українського клубу.

Дитинство[ред. | ред. код]

Дитинство пройшло у селі Зелений Гай Новоселицького району, звідки родом його мати.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Новоселицьку Сш № 1 (тепер — Новоселицька гімназія).

У 1993 закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи більше року працював кореспондентом газети «Ленінським шляхом» (тепер — «Слово правди»).

З вересня 1991 — кореспондент агентства «Українське інформаційне бюро».

Після — редактор відділу у Київському представництві газети «Пост-Поступ», кореспондент УНІАН.

З березня 1994 — заступник головного редактора газети «Київський телеграф».

У 1994–1998 — головний редактор газети «Селянська спілка».

Був супервайзером радіо «Свобода», президентом Центру «Свобода слова», головним редактором журналу «Соборність».

З грудня 1998 — головний редактор і видавець журналу «Український скоропис» і газети «Новий Київський телеграф».

Був організатором і редактором газети «Влада і політика».

Недовгий час працював директором бюро пропаганди Національної спілки письменників України.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З жовтня 2003 — голова правління Всеукраїнської спілки «Літературний форум».

Творчість[ред. | ред. код]

Був членом Національної спілки письменників України.Виключений.

Автор 50 публікацій, зокрема:

  • брошури «Четверта влада в Україні: реальність міфу» (1996, співавтор),
  • збірок поезій «Йой» (1993), «Прощальне вино» (2007), «Портрет» (2008),
  • романів: «Пригоди Котамури» (1996), «Любити хлопчика» (1998), «Масло на хлібі» (1999), «Муха з цукром» (2000), «Відчуваючи сніг» (2001),
  • книг «Свобода проти України» (2001), «Гербарій з кров´ю» (2003), «Письменник — основа культури» (2003), «Висохла вода» (2005), «Безрадісна політика» (2008).

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Михальчук Оксана Іванівна (1971) — кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАНУ, дочки Уляна (1999) і Софія (2004)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кухарук Роман [Архівовано 21 вересня 2009 у Wayback Machine.] Буквоїд. Інфотека — письменники.

Посилання[ред. | ред. код]