Ромашка — Вікіпедія

Ромашка
Ромашка лікарська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Айстрові (Asteroideae)
Триба: Anthemideae
Рід: Matricaria
L., 1753
Види

див. текст

Вікісховище: Matricaria

Рома́шка[1] або рома́шка польова́[2] (Matricaria L.; також рома́н[3][4], роме́н[5][6], неві́стка[7][8], невісту́льки[9][10]; рідко, рум'я́нок[11][12], королька[2]) — рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини айстрові[13].

Ромашкове поле. Крим. Район Бабуган-яйли.

Назва[ред. | ред. код]

Назва ромашка запозичена з російської мови, де утворена від нині забутої назви роман. Рослину в Україні здавна називали теж роман (див. також споріднений рід роман), співзвучні назви існують і в інших слов'янських мовах (біл. рамонак, рамон, пол. rumianek, чеськ. heřmánek, словац. ruman, rumanček, серб. раменак/ramenak). Походження слов'янських назв квітки остаточно не з'ясоване: здебільшого вони виводяться від латинської видової назви anthemis romana («ромашка римська»); припускається також зв'язок з нім. Hermlan, Hermelin, Hermandel, які можуть розглядатися похідними від лат. camomilla (> armamilla). Форми з кореневим у можуть бути пояснені контамінацією з прикметником рум'яний[14].

Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську ромашку та інші.

Опис[ред. | ред. код]

Родина складноцвіті (айстрові). Однорічна рослина 15-60 см заввишки, з розгалуженим, борозенчастим стеблом. Листки чергові, 2-3-перисто-розсічені, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики.

Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Цвіте в червні — серпні.

Плід — довгаста сім'янка без чубка волосків.

Рослина з сильним ароматним запахом. Росте невеликими заростями або групами на подвір'ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Культивується. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в'яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.

Види[ред. | ред. код]

Рід ромашка налічує 5 видів: Matricaria aurea (Loefl.) Sch.Bip., Matricaria chamomilla L., Matricaria discoidea DC., Matricaria occidentalis Greene, Matricaria tzvelevii Pobed.[15][16].

В Україні — 3 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:

  • Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla L.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовнішній антисептичний зв'язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку ромашки використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні. Має велику жовту серединку, заокруглені пелюстки, а також довге тонке стебло та листя схоже на листя кропу.
  • Matricaria discoidea DC.. Допускається для використання замість ромашки лікарської;
  • Ромашка Цвельова (Matricaria tzvelevii Pobed., syn. Matricaria chamomilla tzvelevii).

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ромашка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. а б Matricaria L. // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Роман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Роман // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. РОМЕН // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Ромен // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  7. Невістка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Невістка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  9. НЕВІСТУЛЬКИ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Невістульки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  11. Рум'янок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Рум'янок // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  13. Романюк, Б. П., В. М. Фролов, and Я. А. Соцька. «Характеристика деяких лікарських рослин, кущів і дерев та сировини, які містять терпеноїди (ефірні олії та гіркоти)Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології 1 (2012): 36-69.
  14. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  15. Matricaria L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 12.05.2021. 
  16. Matricaria L.. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 12.05.2021. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]