Росош (Мукачівський район) — Вікіпедія

село Росош
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Громада	Свалявська міська громада
Код КАТОТТГ	UA21040230070094726
Основні дані
Засноване	1944
Населення	2250
Площа	1,428 км²
Густота населення	1575,63 осіб/км²
Поштовий індекс	89333
Телефонний код	+380 3133
Географічні дані
Географічні координати	48°29′48″ пн. ш. 23°08′34″ сх. д. / 48.49667° пн. ш. 23.14278° сх. д. / 48.49667; 23.14278Координати: 48°29′48″ пн. ш. 23°08′34″ сх. д. / 48.49667° пн. ш. 23.14278° сх. д. / 48.49667; 23.14278
Середня висота над рівнем моря	307 м
Місцева влада
Адреса ради	89332, с.Дусино, вул.Миру, 98
Карта
Росош
Росош
Мапа

Ро́сош — село у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

Історія[ред. | ред. код]

Село Росош виникло приблизно наприкінці XVI століття. Це був період піднесення народного руху, коли народні месники змушені були переховуватися в лісах. За народними переказами, першим жителем села був народний месник Росошка, який поселився під Керечанським перевалом. Звідси і назва — Росош.

Релігія[ред. | ред. код]

В архівних документах згадується, що в 1849 році в селі Росош був уже свій священик. Після 1733 року село згадується як філіал села Дусино. В селі налічувалося 471 греко-католиків. У 1937 році с. Росош належало до Березької Жупи і належало графу Шербону. В період окупації воно називалось «Копар», що по-угорськи означає «пустир».

Греко-католицька церква св. Михаїла – гарний зразок малих готичних храмів Закарпаття. Свій священик служив у селі ще 1649 р. У 1692 р. Росош – філія Дусина.

У 1733 р. згадують дерев’яну церкву і священика Юрія Мелеша. Розібрана десь 1932 або 1933 р.

храм Покрови пр. богородиці. 1992.

1 грудня 1926 р. було підписано контракт на спорудження нової дерев’яної церкви за 10 тисяч чехословацьких корон. За цим контрактом майстер Василь Улинець з одним помічником мав збудувати церкву, підготувати дахи для покриття шинґлами і турні – бляхою, збудувати хори і сходи до дзвонів, поставити на вежах хрести, настелити з дощок підлогу. Зі свого боку, сільська громада зобов’язалася забезпечити дерево на цілу церкву, гоблювати дерево, допомагати при укладенні зрубів та годувати майстра з помічником. У 1927 р. на свято Покрови Богородиці церкву посвятили. Ця споруда згоріла 8 лютого 1981 р. (побутує також версія про навмисний підпал).

У 1990 – 1991 роках у селі збудовано нову муровану церкву типової базилічної форми. Збудував церкву Михайло Мовнар з Тур’я Пасіки, не взявши за свою роботу жодної винагороди. Першими помічниками були Йосип Пітра, Микола Пітра, Микола Мигович, Іван Попович. Малювання стін виконав Михайло Циганин, іконостас вирізьбив Сергій Пішковцій, а ікони намалював Йосип Волосянський. Біля церкви – мурована дзвіниця з трьома дзвонами.

храм Покрови пр. богородиці. 1990.

Молитовний будинок почали будувати ще в 1970-х роках. Сільська влада, хоч і радянська, вдавала, що не знає про релігійні мотиви, адже за документами зводили просто будинок.

Цегляну споруду добудували в кілька етапів, аж поки вона не набула форми базилічної церкви, увінчаної трьома вежами.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1843 особи, з яких 877 чоловіків та 966 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2227 осіб.^[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- храм Покрови пр. богородиці. 1990.

- храм Покрови пр. богородиці. 1992.

Відомі люди[ред. | ред. код]

• Мешко Микола Соломонович (нар. 16 грудня 1922) — український радянський промисловець міста Мукачеве, багаторічний член Мукачівської міської ради.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.