Російська православна армія — Вікіпедія
Російська православна армія (рос. Русская православная армия) — російське терористичне угруповання[1], що брало участь у збройному конфлікті на території Донецької та Луганської областей України. Угруповання було створене із різних терористичних груп на основі неофашистської організації Російська національна єдність[2][3], а також інших численних праворадикальних та імперських російських організацій[4] в лютому 2014 року[5]. Штаб-квартира розташовувалася в захопленій будівлі СБУ у м. Донецьк[6].
Ідеологія[ред. | ред. код]
Символами Російської православної армії є прапор, основою якого використовується прапор Росії з соборним хрестом і зображенням Юрія Змієборця, та Георгіївська стрічка. За задекларованими ідеями в основі ідеології Російської православної армії є неоязичництво, тобто виставлення російських православних обрядів перед християнськими[2]. Російська православна армія своєю метою ставить реалізацію реваншистських ідей, пов'язаних із розпадом СРСР[7], а особливо з розширенням та захистом Русского мира[8].
Терор проти українського населення[ред. | ред. код]
Російська православна армія від початку свого створення спеціалізувалася на викраданні людей[1] включно з журналістами[9], священиками[10], захопленні зброї і будівель, мінуванням[11], та створенні сепаратиських блок-постів[12].
Бойовики проявляють нетерпимість до неправославного населення. Так, 8 червня 2014 р. на свято П'ятидесятниці після богослужіння вони увірвались у приміщення церкви християн віри євангельської «Преображення Господнє» і заарештували дияконів Володимира Величка та Віктора Брадарського, а також двох дорослих синів старшого пастора — Рувима і Альберта Павенків. 9 червня християн після тортур стратили.[13][14][15]
У 2019 році за вказівкою учасника Російської православної армії[16] Тимченка Артема[17] терористи ДНР намагались здійснити підпал у місті Запоріжжі (6 та 11 січня), Кривому Розі (15 лютого), і знову в місті Запоріжжя (біля каплички біля церкви Св. Івана Богослова РПЦвУ). Організатори, за повідомленнями, які базуються в «ДНР», платили паліям за кожен напад і доручали їм малювати нацистські графіті на стінах будівель РПЦвУ.[18][19]
Участь у збройному конфлікті на сході України[ред. | ред. код]
За даними журналістського розслідування, що було опубліковане у травні 2014 року, угруповання «Російська православна армія» визнає російського диверсанта і терориста Гіркіна беззаперечним військовим керівником проросійських сил на Донбасі.[7]
У червні 2014 року зафіксовано напади угруповання на українську армію в Амвросіївському районі Донецької області[20] та Маріуполі[21].
11 червня 2014 року українські десантники затримали одного з ватажків РПА під Амвросіївкою.[22]
У липні 2014 року звинувачена у мародерстві[23]. Згідно заяви управлінь по боротьбі з організованою злочинністю Донецької та Житомирської областей угруповання причетне до пограбувань автозаправних станцій, магазинів та інших підприємств Донецької області[24].
21 липня 2014 року у боях за Піски підрозділи батальйонів «Донбас» та «Дніпро-2» взяли у полон 4-х бойовиків РПА.[25]
Стосунки з офіційним православ'ям[ред. | ред. код]
Після початку російсько-української війни, у Святогірській лаврі, котра належить до УПЦ МП, переховувались терористи, так званої, Російської православної армії, а ченці лаври були охоронцями Ігоря Гіркіна[26].
19 червня 2014 архієпископ запорізький та мелітопольський Лука у зверненні до вірян щодо Російської православної армії зазначив, що православна церква ніколи не мала воєнізованих формувань, а благословляла воїнів лише на захист батьківщини, але не на вбивство єдиновірців, у зв'язку з чим заборонив брати участь у подібних до Російської православної армії формуваннях[27][28].
У червні 2014 року прес-секретар митрополита Володимира священик Георгій Коваленко заявив, що «Російська православна церква не благословляла „Російську православну армію“ воювати за „російський світ“. Церква засуджує так зване „політичне православ'я“, коли у боротьбі для досягнення земних цілей використовують релігійну риторику та символику»[29].
У листопаді 2014 року заступник голови відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви московського патріархату протоієрей Миколай Данилевич заявив, що Російська православна армія не має нічого спільного з православною церквою, та порівняв її з Ісламською державою Іраку та Леванту[30][31].
8 травня 2015 року ТСН розмістило матеріал кореспондента Сергія Гальченка, в якому зазначалось, що священники УПЦ МП допомагали бойовикам, а Російська православна церква, фактично, благословила війну на Донбасі, позаяк її парафіяни воюють в Російській православній армії[32].
В травні 2016 року соціолог, історик, науковий співробітник Центру вивчення Східної Європи при Бременському університеті Микола Митрохін в інтерв'ю інтернет-виданню Risu.ua зазначив, що немає очевидних зв'язків між Російською православною армією та РПЦ[33].
В травні 2019 року вийшла стаття наукового співробітника Національного інституту політичних досліджень Сергія Здіорука «Московський патріархат як механізм деструкції національної єдності в Україні». В ній вказувалось, що назва «Російська православна армія» свідчить про єдність цього бандитського формування зі структурами РПЦ та її філіалом в Україні — УПЦ МП[34].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Людей на Донбассе похищает «Русская православная армия», — побывавший в плену у террористов советник Парубия. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ а б Радіо свобода. 30.06.2014. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ Сепаратизм в Україні: історія хвороби radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ Кто-нибудь руководит воюющими на Украине русскими националистами?. ИноСМИ.Ru. 27 червня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ inforesist.org. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ Репортаж из казармы Русской Православной Армии. dialog.ua, 17.06.2014. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ а б korrespondent.net. 19.05.2014. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ Церковь осуждает «политическое православие», заявил представитель УПЦ Московского патриархата. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ nbcnews.com. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ На въезде в Донецк боевики «Русской православной армии» похитили католического священника 16.07.2014, 62.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
- ↑ У передмісті Донецька затримано саперів «Російської православної армії» 21.07.2014, Українська правда. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
- ↑ Блок-пост «Русской Православной армии» на Донбассе. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ Боевики замучили в Славянске двух дьяконов и двух сыновей пастора [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — 2014. — 17 07.
- ↑ Боевики в Славянске замучили двух служителей и двух сыновей пастора. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ Восхождение. Кто убил четырёх христиан в осаждённом Славянске. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ У Запоріжжі судитимуть бойовика "Російської православної армії", який воював на Донбасі – Depo.ua. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ У Запоріжжі судитимуть бойовика "Російської православної армії" - замовника підпалу храмів УПЦ МП - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ «Створюють картинку»: Терористи ДНР намагались спалити церкви РПЦвУ на українській території. Духовний фронт (укр.). 11 червня 2020. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ NATO. Тимченко Артем Олегович. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ На Донбасі затримали лідера «Російської православної армії». Українська правда. 11.06. 2014. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ В Мариуполе бойцы Ляшко задержали представителя «Русской православной армии». 13.06.2014. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ На Донбассе задержали лидера "Русской православной армии". Украинская правда. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Сили АТО знищили снайперів у Лисичанську pravda.com.ua 26.07.2014. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 26 липня 2014.
- ↑ Міліція затримала вісьмох бойовиків «Російської православної армії ДНР». Інформагенція ZIK від 30.12.2014 р. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ На Донетчине военные захватили саперов с нашивками "Русская православная армия". Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Намісник Святогірської лаври, де РПЦвУ проведе форум «Люди миру», вважає, що війну почала Україна. https://df.news/. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Запорожье. Архиепископ Лука не благословил верующим участвовать в военизированных отрядах. Обращение по поводу формирования «Русской православной армии» [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.]. orthodoxy.org.ua
- ↑ В Запорожье архиепископ Лука не благословил верующим участвовать в военизированных отрядах «Русской православной армии» [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.]. religions.unian.net
- ↑ Пресс-секретарь УПЦ МП: Церковь осуждает «политическое православие», когда для достижения земных целей используют религиозную риторику [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.]. Gordonua.com
- ↑ «Російська православна армія» не має жодного відношення до УПЦ ― речник ВЗЦЗ прот. Миколай Данилевич [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]. orthodoxy.org.ua
- ↑ УПЦ в очередной раз отмежевалась от боевиков «ДНР» [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
- ↑ Церковний скандал чи державна зрада: УПЦ МП юридично визнала Крим частиною Росії та передала їй дві єпархії. https://tsn.ua/. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Микола Митрохін: Якщо Новінський досі є депутатом, то що тоді візьмеш з сільського попа-сепаратиста [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.]. risu.ua
- ↑ Московський патріархат як механізм деструкції національної єдності в Україні (PDF). https://niss.gov.ua/. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|