Російський мат — Вікіпедія

Російський мат або російська лайка[1] (рос. русский мат, англ. mat) — узвичаєне словосполучення для позначення ненормативної лексики в російській мові.

Термін[ред. | ред. код]

Саме слово «мат» у цьому значенні в українській мові не відповідає літературній нормі: щодо брудної лайки правильніше вживати термін «матюк»[2][3] («матюки»)[3]. Більшість словників дають такі значення лексеми «мат»: 1) «шаховий мат»[4]; 2) те ж саме, що й «мата»[5], 3) «шорсткість на склі», «матовість»[4]. У значенні «матюки» його подають рідше[5].

Російська лайка має свої особливості, але основою її є вживання кількох лексем — переважно народних назв статевих органів і фізіологічних актів. Всі вони мають праслов'янське походження і наявні в інших слов'янських мовах.

Як екзотизм слово мат використовується в інших мовах (англ., фр. і нім. mat) — щодо російської ненормативної лексики. Для позначення матюків взагалі у мовах світу існують свої терміни (наприклад, в англійській — profanity, foul language, obscenity, swear words, four-letter word та ін.).

Вживання[ред. | ред. код]

У Росії використання ненормативної лексики вважається неприйнятним в пристойному суспільстві і в літературі, і, зазвичай, цензурується в періодичному друці, на телебаченні, радіо і в інших ЗМІ. Попри це, вживання матюків традиційно дуже широко розповсюджене в російській розмовній мові у найрізноманітніших вікових групах суспільства. Зустрічається він також і в сучасній літературі (В. О. Пелевін, В. Г. Сорокін, М. І. Веллер, М. І. Волохов та ін.) і пісенній творчості. Відомі і більше ранні випадки вживання (у тому числі у вигляді «ребусів» з крапочками) непристойних слів в літературі, зокрема, в творах класичних авторів: Пушкіна, Маяковського та інші.

Використання в давні часи[ред. | ред. код]

Специфіка вживання деяких виразів коментується в «Російсько-англійському словнику-щоденнику» Річарда Джемса (1618—1619). На поширеність матірної лайки в російській розмовній мові XVI — XVII століть вказують як записки іноземних мандрівників (наприклад, Олеарія), так і російські повчання того часу. Анонімне «Повчання про матірну лайку», яке Д. М. Буланін датує XVII століттям, вказувало на те, що такою лайкою ображаються три матері: Мати Божа, рідна мати кожної людини і Мати Земля[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лайка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.: «2. Слово або вираз, яким лаються.»
  2. Матюк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Матюк // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 411. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2016.
  4. а б Мат // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. а б Мат // Тлумачний словник української мови[недоступне посилання]
  6. Тичина, Болеслав (1939). Порівняльний глосарій лексики східнослов'янських мов (укр.) . Lwów. с. 72—73.

Посилання[ред. | ред. код]