Російські сили вторгнення на території України (з 2014) — Вікіпедія

Російські сили вторгнення — регулярні військові формування Збройних сил Російської Федерації, що брали участь у Російській збройній агресії проти України.

Армія РФ у війні на Донбасі. Інфографіка від ІнформНапалм

Перша хвиля масованого вторгнення регулярних військ РФ прийшлась на серпень 2014 року.[1]

Станом на листопад 2016 року на Донбасі було ідентифіковано військовослужбовців з 75 російських військових частин, згідно з розслідуваннями волонтерської спільноти ІнформНапалм.[2][3]

На основі деяких підрозділів вторгнення, а також найманців і колаборантів було створено регулярну структуру Окупаційних військ РФ на Донбасі у вигляді двох армійських корпусів: 1-й армійський корпус з базою в Донецьку та 2-й армійський корпус з базою в Луганську.

Історія[ред. | ред. код]

Масштабний наступ[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
1. Сармат. Про АТО, часть 17 / История войны // UATV, 20 березня 2018.

11 серпня 2014 року Олександр Захарченко зробив заяву, що «підрозділи ДНР готові до наступальних дій», і що найближчими днями розпочнеться «широкий, нормальний наступ».[4][5] Російські новинні ресурси поширили інформацію, що у «ополчення і самооборони» з'явилося понад 200 одиниць бронетехніки, що буде використана в ході анонсованого «контрнаступу».[6][7]

У ніч із 12 на 13 серпня з'явилося повідомлення про 50 танків, які наступають на Маринівку та Степанівку з російського боку.[8] 12 серпня 2014 на полях боїв війни на Донбасі вперше з'являються зразки винятково російської бронетехніки — танки Т-72, які на той час не перебували на озброєнні української армії, унікальні російські бронетраспортери БТР-82А, — вони були зафіксовані в боях під Сніжним, в районі Маринівки та Степанівки, і належали батальйонним тактичним групам 17-ї мотострілецької та 18-ї мотострілецької бригад Збройних сил РФ.

Захоплення спецпризначенців ГРУ 2015 року[ред. | ред. код]

16 травня 2015 року під час спроби здійснення удару по позиціях ЗСУ у Щасті військовослужбовцями ГРУ ГШ РФ двоє із них отримали поранення й були затримані бійцями батальйону «Айдар».[9] Затримані командир групи спецназу 3-ї бригади з Тольятті капітан Євген Єрофєєв та заступник командира групи сержант Олександр Александров. На відео допиту останній заявив, що група, яка здійснювала напад на українських військовослужбовців складалася з 14 спецназівців, а з Луганська, за його словами, «працює» ще 6-8 груп.[10] Офіційні представники президента РФ відхреститись від полонених росіян, заявивши, що російських військових на Донбасі немає.[11][12] Водночас колишній російський солдат-строковик 3-ї окремої бригади спецназу з Тольятті впізнав на відео командира Євгенія Єрофеєва й заявив, що той не звільнявся зі служби.[13]

Хронологія[ред. | ред. код]

Лютий 2014[ред. | ред. код]

1 жовтня 2016 року Військовий прокурор України Руслан Кравченко в ефірі програми «Київ-Донбас» «Громадського радіо» назвав підрозділи збройних сил Російської Федерації, які, разом з військами Чорноморського флоту РФ та під загальним командуванням командувача Чорноморським флотом Російської Федерації Вітко Олександра Вікторовича, брали участь в захопленні Криму, а саме:[15][16]

За твердженням Руслана Кравченка, для підготовки і ведення агресивної війни військова техніка та формений одяг військовослужбовців РФ, які брали участь в анексії Криму, були завчасно підготовлені шляхом маскування всіх тактичних знаків.

Липень 2014[ред. | ред. код]

Диверсійно-розвідувальні підрозділи (починаючи з 14 липня 2014 року), утворені на основі:[17]

Серпень 2014[ред. | ред. код]

У військовому вторгненні в серпні 2014 року брали участь підрозділи, утворені на основі збройних сил РФ.[1]

Батальйонно-тактичні групи (починаючи з 11 серпня 2014 року), утворені на основі:

Донецький напрямок[ред. | ред. код]

Луганський напрямок[ред. | ред. код]

Загальний список[ред. | ред. код]

Російські війська на території України. Інфографіка від ІнформНапалм

Сили спецпризначення ГРУ ГШ ЗС РФ[ред. | ред. код]

Сили Південного військового округу[ред. | ред. код]

За інформацією Служби безпеки України, на окупованій території Донбасу військовим керівництвом Російської Федерації завершено створення потужного окупаційного сухопутного з'єднання, основу якого становлять два армійських корпуси, які готові до проведення активних наступальних дій, але вивчають проведення оборонних операцій. Загальне оперативне керівництво зазначеним угрупованням, а також координацію його дій безпосередньо здійснює Генеральний штаб Збройних сил Росії. За формування, комплектування, підготовку та логістику російсько-окупаційних військ на Донбасі відповідають штаб Південного військового округу та 12-те командування резерву[24].

Сили Західного військового округу[ред. | ред. код]

Сили Центрального військового округу[ред. | ред. код]

Сили Східного військового округу[ред. | ред. код]

Повітряно-десантні війська[ред. | ред. код]

Військово-Морський Флот Російської Федерації[ред. | ред. код]

Допоміжні підрозділи[ред. | ред. код]

  • 74-й окремий радіотехнічний полк спеціального призначення (Владикавказ, ПівдВО)[17]
  • 78-ма окрема бригада матеріально-технічного забезпечення (Прохладний, Кабардино-Балкарська Республіка)[17]
  • 7015-та база зберігання та ремонту військової техніки (Муліно, Нижньогородська область)[17]
  • 7016-та база зберігання та ремонту військової техніки (Майкоп, Адигея)[17]
  • 282-га збройна ремонтна база (Воронезька область)[17]
  • 29-та окрема залізнична бригада (Брянськ)[17]
  • 59-та окрема бригада управління (Верхня Пишма, Свердловська область)[17]
  • 95-та окрема бригада управління імені 50-річчя створення СРСР (Горелово, Санкт-Петербург)[17]
  • 31-й інженерний полк[17]
  • Окрема дивізія внутрішніх військ МВС Росії імені Ф. Е. Дзержинського — постачала загороджувальні загони, зокрема, при проведенні наступальних операцій (на Дебальцівський плацдарм, тощо) та для каральних акцій проти бойовиків з числа військовослужбовців російської армії та найманців[17]

Підрозділи ФСБ[ред. | ред. код]

Командувачі[ред. | ред. код]

Командуванням військ Південного військового округу Росії включно з тими, 9 тисячами що дислокуються безпосередньо на українському Донбасі виконує генерал-полковник Олександр Галкін.

Також в зоні конфлікту тривалий час знаходився заступник командувача Сухопутними військами ЗС РФ генерал-полковник Олександр Лєнцов.

За даними Служби безпеки України до формування то організації бойових дій російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях України причетні: Інші російські військові високопосадовці що брали участь у війні на сході України:[24]

  • генерал-полковник Істраков Сергій Юрійович, заступник начальника ГШ ЗС РФ;[31] У 2013—2014 рр. виконував обов'язки Головнокомандувача Сухопутних військ ЗС РФ та безпосередньо відповідав за їх готовність до виконання завдань на території України в ході збройної агресії РФ проти України. На початку 2015 року призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу ЗС РФ. Відповідає за координацію діяльності російських окупаційних війська на Донбасі[32].
  • генерал-лейтенант Теплінський Михайло Юрійович, начальник штабу Центру територіальних військ (колишнє 12 командування резерву) Південного військового округу ЗС РФ[31][32].

Крім того ідентифіковано генерал-майора Романа Олександровича Шадріна та полковника Анатолія Костянтиновича Баранкевича — колишнього «міністра оборони» в окупованій Російською Федерацією Південній Осетії, а тепер радник з бойової готовності в «ЛНР».

Реакція[ред. | ред. код]

Незалежні дослідники[ред. | ред. код]

Згідно з розслідуванням Bellingcat, до бойових дій на Донбасі були залучені десятки тисяч військових РФ. Оцінка відбувалась на основі серійних номерів бойових медалей, якими Російська Федерація нагороджувала своїх військовослужбовців у 2014—2016 роках. Так, в 2014—2015 роках кількість вручених медалей раптово і різко зросла в порівнянні з кількістю медалей, що вручалися до 2014 р. З 07.11.2014 по 18.02.2016 було вручено 4300 медалей «За бойові заслуги», що вказує на те, що в цей період російська армія брала активну участь в великих бойових діях.[33]

У травні 2015 року російським блогерам вдалося виявити в Російській Федерації три могили російських військових ГРУ ГШ РФ, які, ймовірно, загинули 5 травня в Україні.[34] Згодом одного із блогерів викликала військова прокуратура Західного військового округу РФ (Санкт-Петербург).[35]

Російська опозиція[ред. | ред. код]

Докладніше: Путін. Війна

Російський опозиціонер Борис Нємцов займався збором доказів того, що на боці сепаратистів в Україні воюють російські військові підрозділи. Він також інтерв'ював родичів солдатів, загиблих на сході України. Після його вбивства частину зібраних матеріалів було конфісковано російською поліцією. Матеріали доповіді були опубліковані соратниками Б. Нємцова 11 травня 2015 року під назвою «Путін. Війна».[36]

Відповідно до зібраних достовірних даних не менше 150 російських солдатів загинули в серпні 2014 року перед подіями біля Іловайська. Родичі загиблих військовослужбовців, як повідомляється в доповіді, отримали по 2 млн руб. і дали підписку про нерозголошення щодо обставин їхньої загибелі. Близько 70 російських солдатів (у тому числі не менше 17 десантників з Іваново), за твердженням Нємцова, загинули в січні-лютому 2015 року під Дебальцевим. Міноборони Росії обіцяло платити компенсації за смерть і каліцтва, попри звільнення. Однак, стверджується в доповіді, цю обіцянку виконано не було.[37]

«Усі ключові успіхи, військові успіхи сепаратистів були забезпечені частинами російської армії» — зазначено в доповіді. Масове вторгнення російської армії відбувалося в два етапи — перший у серпні 2014 року, коли було зупинено наступ української армії й створено умови для оточення під Іловайськом, друге — під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року.[38]

Російська влада[ред. | ред. код]

Посадові особи Росії, зокрема президент Володимир Путін[39], міністр закордонних справ Сергій Лавров[40], міністр оборони Сергій Шойгу[41] неодноразово виступали із заявами, заперечуючи причетність Росії до злочинів на сході України.

Що стосується тверджень про використання російського спецназу в подіях в Україні, то скажу лише одне - важко шукати чорну кішку в темній кімнаті… це тим більше нерозумно, якщо ця кішка розумна, смілива і ввічлива.
Ми чітко заявили, що ніякої участі російських військових немає, ніякої техніки ми не поставляємо туди. Звинувачення у тому, що туди йдуть колони з бронетехнікою звучали минулого тижня, позаминулого тижня. Все це було спростовано, спростовується й зараз. В цих звинуваченнях немає змісту.
— Андрій Келін, постійний представник РФ при ОБСЄ, 28 серпня 2014 р.[43][44]
Говорити про те, що Росія постачає зброю ополченцям, неправильно. [...] Звісно, Росія не веде ніякої війни. Політика Росії — не допустити розвитку подій по крайньому варіанту. Є, на жаль, такі сили, які намагаються зіштовхнути два народи, щоб почалася війна між Україною та Росією. Ми будемо робити все можливе, щоб не допустити такого розвитку. Жодних військових дій Російська Федерація не веде на Україні і не буде вести.
— Анатолій Антонов, заступник Міністра оборони РФ, 30 серпня 2014 р.[45][46]

Наприкінці січня 2015 року С. Лавров продовжував заперечувати численні факти:

Что касается потока войск и вооружений — мы это слышим многократно. Я всякий раз говорю: если вы это с такой уверенностью утверждаете, покажите нам факты. Нам факты никто предъявить не может или не хочет.
— С. Лавров[47]

Голова Комітету Ради Федерації із закордонних справ Костянтин Косачев 21 березня 2015 року під час роботи Брюссельського форуму з цього приводу сказав: «Надайте нам докази! Міністр закордонних справ Росії направив офіційний запит міністру закордонних справ України — дайте нам будь-які деталі — імена, номери, будь-що, але до цього часу відповіді немає»[48]

Володимир Путін 16 квітня 2015 року під час «прямої лінії» в ефірі російського телебачення відповідаючи на запитання Ірини Хакамади про доповідь убитого опозиціонера Бориса Нємцова про війська РФ на Донбасі, у черговий раз заявив, що «Російських військ в Україні немає. Про це найкраще сказав начальник Генерального штабу української армії на зустрічі зі своїми іноземними колегами: „Ми не воюємо з російською армією“», — додав Путін.[49]

Коментуючи заяву В. Путіна від 16 квітня 2015 року, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявив: «Це не правда те, що він казав. Є російські війська, є російські офіцери і є російська зброя та російське озброєння на території суверенної України. Кремль може стверджувати, що завгодно, і казати, що завгодно, але факти не приховати»[50]

Президент Росії В. Путін на прес-конференції 17 грудня 2015 року визнав, що росіяни присутні на Донбасі, але заперечував наявність там регулярних військ. «Ми ніколи не говорили, що там немає людей, які займаються там вирішенням певних питань військової сфери», — заявив Путін. «Але це не означає, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю», — сказав він. Як відомо, російський президент завжди відкидав будь-які звинувачення у військовій підтримці бойовиків на Донбасі. Відкидав навіть те, що на Донбасі були військові інструктори.[51]

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг з приводу виступу В. Путіна сказав: «Ми заявляли і заявлятимемо, що російські війська присутні на території України. Ми спираємося на наші власні розвідувальні дані, відкриті джерела, повідомлення у ЗМІ. Та й сам президент Путін підтвердив це на сьогоднішній (17 грудня) прес-конференції в Москві».[52]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Більшість російських ЗМІ заперечують участь Росії у війні на сході України. Проте 5 вересня 2014 Перший канал (Росія) у своєму ефірі показав репортаж з Костроми про похорон з військовими почестями[53] російського десантника, що загинув на Донбасі, як стверджує телеканал у зоні бойових дій він проводив свою відпустку. Також з Московської області де пройшли поминки за колишнім інструктором російського спецназу, який загинув у травні 2014 в Донецьку в боях за аеропорт.[54][55]

Російські солдати елітної Кантемирівської танкової дивізії з Підмосков'я в інтерв'ю виданню «Рейтер» підтвердили, що з серпня по вересень 2014 року їхні підрозділи брали участь у бойових діях на сході України[56]. При цьому офіційне російське керівництво повністю заперечувало участь у бойових діях проти України російських військовослужбовців.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. наказом Володимира Путіна від 18 серпня 2014 року 76-та дивізія отримала бойову нагороду: Орден Суворова
    (Указ Президента Российской Федерации от 18.08.2014 г. № 571. О награждении орденом Суворова 76 гвардейской десантно-штурмовой Черниговской Краснознаменной дивизии. сайт Президента Росії. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 19 травня 2015. 
    76-й гвардейской десантно-штурмовой дивизии вручен орден Суворова. 1ТВ.РУ. 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 19 травня 2015. )

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Україна, Віталій Червоненко ВВС. Хто воює на Сході: хронологія свідчень про російські війська. BBC Україна. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  2. «Від Курил до Мурманська: підрозділи з усіх частин Росії побували на Донбасі» — InformNapalm. (рос.) 24.11.2016, 22:17. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 24 листопада 2016. 
  3. Волонтери створили масштабну базу даних про армію РФ на Донбасі. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 квітня 2017. 
  4. Интервью Александра Захарченко, 11.08.2014. ПОЛИТИКУС - Politikus.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 21 березня 2018. 
  5. Интервью Захарченко. 11 августа. Русский Дозор (ru-RU). Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018. 
  6. ntv.ru. Ополченцы ДНР подготовили 200 единиц бронетехники для контрнаступления. НТВ (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018. 
  7. Ополченцы ДНР готовят контрнаступление на позиции силовиков. ТВ Центр - Официальный сайт телекомпании (ru-RU). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018. 
  8. Маринівка: стратегічна помилка з фатальними наслідками. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 14 вересня 2017. 
  9. У зоні АТО загинули 3 бійців, поранено 17. Затримано двох офіцерів ГРУ РФ. Українська правда. 17.05.2015. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 19.05.2015. 
  10. Затриманий у Щасті ГРУшник: Я військовий РФ, на Донбасі з 6 березня. Українська правда. 17.05.2015. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 19.05.2015. 
  11. У Міноборони РФ просять звільнити військових, затриманих в Україні. Українська правда. 17.05.2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 19.05.2015. 
  12. "Приказа применять оружие не было". Новая газета. 22.05.2015. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 23.05.2015. 
  13. Бывший сослуживец Ерофеева: наша часть была "показная". ВВС. Русская служба. 19.05.2015. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 20.05.2015. 
  14. В Джанкое находятся войска Чеченской Республики. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 31 березня 2014. 
  15. Командующего ЧФ РФ обвиняют в захвате Крыма, — прокурор [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 01.10.2016
  16. Впервые названы подразделения Вооруженных сил РФ, аннексировавших Крым [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.], 01 жовтня 2016 — 18:12
  17. а б в г д е ж и к л м Igor Sutyagin (березень 2015). Russian Forces in Ukraine. Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
  18. Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 21 серпня + Карта - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  19. а б в г д е Інфографіка. Російські війська на території України. UACRISIS. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016. 
  20. Разведка определила новые подразделения армии РФ в Донбассе. ЛІГА.Новости. 26.04.2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 26 квітня 2016. 
  21. а б в г д е ж ИС: Россия продолжает перебрасывать свои войска на Донбасс и в приграничные районы (список подразделений). Информационное Сопротивление. 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 травня 2019. 
  22. РСЗВ "СМЕРЧ" 439-ї реактивної артилерійської бригади у складі російського угрупування сил вторгнення - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017. 
  23. Черговий російський. dn.depo.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  24. а б В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України. UA Crisis Media Center. 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 4 вересня 2015. 
  25. У параді в Мінську бере участь підрозділ 275-го САП, військовослужбовці якого обстрілювали Маріуполь. 01.07.2019. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019. 
  26. Российские военные из 232 реактивной арт. бригады (вооружена "Ураганами") возле ДК Металлургов в Алчевске. Март 2015 : Askai on Twitter. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 7 липня 2016. 
  27. "Пожежа в Бурятії" знищила танки 5-ї ОТБр ЗС РФ під Дебальцевим - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 27 серпня 2015. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  28. «Бойові буряти російського світу»: 5 окрема танкова бригада ЗС РФ на Донбасі - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 12 січня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  29. В штабі АТО провели брифінг для іноземної преси з виїздом на передову (фото) - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 14 серпня 2015. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  30. Журналісти знайшли нові могили російських військових, загиблих на Донбасі: фото. 31.07.2020, 19:54. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020. 
  31. а б Разведка назвала имена двоих высших чинов оккупанта в Донбассе. Ліга.НОВОСТИ. 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 27 листопада 2015. 
  32. а б Вищий командний склад Збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України. ГУР МО України. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 11 січня 2016. 
  33. Bellingcat: в конфлікті на Донбасі були залучені десятки тисяч військових РФ. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. 
  34. Блогеры нашли предполагаемые могилы российских спецназовцев. Дождь. 19.05.2015. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 19.05.2015. 
  35. Прокуратура РФ викликає блогера, який довів участь ГРУшників в окупації Донбасу. Українська правда. 05.10.2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 05.10.2015. 
  36. Доповідь Нємцова: Путін. Війна // Українська правда. — 12.05.2015. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 23 квітня 2017. 
  37. Оприлюднено головні тези доповіді Нємцова «Путін. Війна» // УНІАН. — 12.05.2015. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 23 квітня 2017. 
  38. Усі ключові військові успіхи бойовиків в Україні забезпечила російська армія — доповідь Нємцова // УНІАН. — 12.05.2015. Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 23 квітня 2017. 
  39. Українські новини: Путін спростовує інформацію про причетність російських спецслужб до подій на сході України. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  40. Взгляд: Лавров опроверг причастность России к событиям на юго-востоке Украины [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  41. Новости мира: Шойгу опровергает информацию о причастности спецназа РФ к событиям в Украине. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  42. Відповідь Міністра оборони Російської Федерації Сергія Шойгу про те хто такі «зелені чоловічки» в Україні. Mk.ru. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021. 
  43. Постпред РФ при ОБСЕ: "Никакого участия российских военных на Украине нет". Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2016. 
  44. новостей, Независимое бюро. Независимое бюро новостей | Россия отрицает вторжение в Украину — «войск РФ там нет, технику не поставляем». nbnews.com.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2016. 
  45. Минобороны: никаких военных действий Россия на Украине не ведет. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2016. 
  46. Минобороны рассказало об источниках получения оружия ополченцами. Процитовано 2 липня 2016. [недоступне посилання з липня 2019]
  47. Лавров: Нам ніхто не може пред'явити фактів, що наші війська воюють в Україні. Українська правда. 21.01.2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  48. Росія в Брюсселі просить надати докази присутності своїх військових в Україні [[УНІАН]]. 21.03.2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  49. Путін вчергове заявив, що в Україні «немає російських військ» // Українська правда. — 15.04.2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  50. Факти перебування російських військ та озброєння в Україні неможливо приховати — Пайєтт // [[УНІАН]]. — 17.04.2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  51. Путін: Ми не говорили, що на Донбасі немає наших людей з військової сфери. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  52. Путін підтвердив військову присутність в Україні // 5 канал. — 18.12.2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 квітня 2017. 
  53. З військовими почестями, згідно уставу ЗС РФ ховають або тих хто довго служив, або за видатні заслуги при захисті вітчизни.
  54. Російські вояки повертаються у трунах зі «смертельної відпустки» // Радіо Свобода © 2015 RFE/RL, Inc. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 січня 2021. 
  55. В Костроме простились с десантником Анатолием Травкиным, который погиб в бою на востоке Украины // © 1996—2015, Первый канал. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 31 січня 2021. 
  56. Российские солдаты бросают службу из-за войны на Украине. Reuters. 10.05.2015. Архів оригіналу за 10.05.2015. Процитовано 11.05.2015. 

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]