Рубіж оборони — Вікіпедія

Лінія Маннергейма
Київський укріплений район з розгалуженою системою рубежів оборони на підступах до Києва. Серпень 1941
Карта оборонних рубежів Зимової лінії. Італія, 1943

Рубіж оборони (оборонний рубіж) — у військовій справі — смуга (ділянка) місцевості, зайнята або підготовлена в інженерному плані до заняття військами для ведення оборонних дій.

Види рубежів оборони[ред. | ред. код]

За масштабом:

  • стратегічний рубіж оборони
  • оперативний рубіж оборони
  • тактичний рубіж оборони

За формуваннями, які їх займають:

За порядковим номером у загальній системі оборони:

  • перший рубіж оборони
  • другий рубіж оборони

За призначенням та роллю:

  • головний (основний) рубіж оборони
  • допоміжний рубіж оборони
  • проміжний рубіж оборони
  • відсічний рубіж оборони

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Прорив глибокоешелонованої оборони противника: історичний аспект. Центр воєнної політики та політики безпеки. 25 жовтня 2023.
  • Оборонительная линия

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. «РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 154. — ISBN 00101-150. (рос.)