Рубінштейн Антон Григорович — Вікіпедія

Рубінштейн Антон Григорович
рос. Антон Рубинштейн
Основна інформація
Дата народження 16 (28) листопада 1829[1][2][…]
Місце народження Офатинци / Вихватинці, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія[1][2][4]
Дата смерті 8 (20) листопада 1894[1][2][…] (64 роки)
Місце смерті Петергоф, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1][5]
Поховання Тихвінське кладовищеd
Громадянство Російська імперія
Віросповідання атеїзм
Професії композитор класичної музики, піаніст, диригент, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, композитор
Вчителі Alexander Villoingd[1][6], Зігфрід Вільгельм Денd і Josef Dachsd
Відомі учні Monika Vikentievna Terminskaiad[7][8], Sofya Alexandrovna Malozyomovad[9], Чайковський Петро Ілліч, Ella Adayevskayad, Ossip Gabrilowitschd[10], Артур Фрідхайм[10], Йосиф Гофман[10], Блуменфельд Фелікс Михайлович[10] і Ernesto Elorduyd
Інструменти фортепіано
Жанри опера, симфонія і романтизм
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
Батько Grigory Romanovich Rubinsteind
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
Ілля Рєпін. Портрет композитора А. Г. Рубінштайна 1881

Анто́н Григорович Рубінштайн (рос. Анто́н Григо́рьевич Рубинште́йн; 16 (28 листопада) 1829, село Вихватинці Подільської губернії — 8 (20 листопада) 1894 Петергоф) — російський композитор, піаніст, диригент, старший брат композитора Рубінштайна Миколи Григоровича. Засновник Санкт-Петербурзької консерваторії.

Біографія[ред. | ред. код]

Рубінштайн народився в єврейській сім'ї. Перед тим як йому виповнилось 5 років, його дід по батьківській лінії наказав усім членам сім'ї перейти в російське православ'я. Хоч його й виховували у християнських традиціях, пізніше він став атеїстом.

Навчався музиці спершу у матері, потім у Олександра Віллуана. З дев'яти років Рубінштайн вже виступав публічно в Москві, а з 1840 р. концертував за кордоном, справивши своїми виступами в Парижі сильне враження на Шопена і Ліста. У Бреславлі Рубінштайн виконав свій перший твір для фортепіано «Ундіна». З 1844 до 1849 року жив за кордоном, де наставниками його були знаменитий контрапунктист Зігфрід Ден і композитор Мейєрбер.

Повернувшись до Петербургу в 1849 році, Рубінштайн заснував Російське музичне товариство і «Музичну школу», перетворену потім в Санкт-Петербурзьку консерваторію; багато років був її директором, професором. 18541858 роки провів за кордоном, концертуючи в Голландії, Німеччині, Франції, Англії, Італії. Його поїздка до Америки в 1872 році супроводжувалася особливо блискучим успіхом. З 1887 до 1891 року знову був директором Санкт-Петербурзької консерваторії.

Помер в 1894 в Петергофі. Похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври, пізніше перепохований в Некрополі майстрів мистецтв.

Ім'ям Рубінштайна названа вулиця в Петербурзі, на якій композитор жив з 1887 по 1891 рр. На будинку № 38 встановлена меморіальна дошка.

Музична спадщина[ред. | ред. код]

Рубінштайну належать опери «Дмитро Донський» (Дмитрий Донской), «Демон», «Купець Калашніков», декілька симфоній (з яких найвідоміша друга з програмною назвою «Океан»), концерти для фортепіано, віолончелі, скрипки з оркестром, а також сонати, тріо, квартети й інша камерна музика.

Посилання[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • А. Рубинштейн. Литературное наследие, тт. 1-3. М., 1983—1986 (рос.)
  • Хопрова Т. А. Г. Рубинштейн. Л., 1987 (рос.)
  • А. В. Оссовский. Антон Григорьевич Рубинштейн. [Некролог, РМГ, 1894, 12]. / В кн: А. В. Оссовский. Музыкально-критические статьи (1894—1912). — Л.: Музыка, 1971. — С. 20-28.
  • Алексеев А. Д. Антон Рубинштейн. — М.-Л.: Музгиз, 1945. — 45 с. — (Классики русской музыки).
  • Баренбойм Л. А. А. Г. Рубинштейн. Жизнь, артистический путь, творчество, музыкально-общественная деятельность. Т. 1—2. — Л.: Музгиз, 1957—1962.
  • На уроках Антона Рубинштейна / Ред.-сост. Баренбойм Л. А. — М.-Л., 1964.
  • Каширников В.П. Антон Рубинштейн - М., 2011 (Слово о композиторах)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Н. С. Рубинштейн, Антон Григорьевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVII. — С. 203–205.
  2. а б в Э. Рубинштейн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1904. — Т. 3. — С. 1143–1149.
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Rubinstein, Anton Grigorovich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 23. — P. 809–810.
  5. Рубинштейн Антон Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Н. С. Виллуан, Александр Иванович // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 344.
  7. Терминская, Моника // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 957.
  8. В. Терминская // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1260.
  9. Ф. Малоземова // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 802.
  10. а б в г https://web.archive.org/web/20210104140413/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/rubenstein-school/rubinstein-school