French
DeutschАнтін Рудницький — Вікіпедія
| Антін Рудницький | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 6 або 7 лютого 1902 с. Лука, Самбірський район, Львівська область | |||
| Помер | 30 лютого 1975 Томс-Рівер, Нью-Джерсі, США | |||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | композитор, піаніст і диригент | |||
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
| Брати, сестри | Кедрин Іван, Рудницький Михайло Іванович і Рудницька Мілена | |||
| Діти | Доріан Рудницький | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Анті́н Рудни́цький (англ. Antin Rudnytsky; 6 або 7 лютого 1902, с. Лука, Самбірський район, Львівська область — 30 лютого 1975, Томс-Рівер (англ. Toms River), Нью-Джерсі, США[1]) — український композитор, піаніст і диригент. Брат Володимира Рудницького, чоловік оперної співачки (сопрано) Марії Сокіл, батько піаніста Романа Рудницького та Доріана Рудницького, композитора і віолончеліста. Дійсний член НТШ (з 1962). Голова Світового Об'єднання Українських Професійних Музик.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Львівську консерваторію та Вищу музичну школу[de] (нім. Hochschule fur Musik) в Берліні (Німеччина). Вивчав музикознавство в Берлінському університеті. Працював диригентом оперних театрів у Харкові (1927–30), Києві (1930–32), Львові (1932–34), оркестрів у Львові, Варшаві, Каунасі (Литва). 1939 переїхав до США. Працював диригентом оперних, симфонічних оркестрів та хорів у Нью-Йорку, Філадельфії (США) і Торонто (Канада).
Творчість[ред. | ред. код]
Музична мова ранніх творів Антона Рудницького є радикальною, більш пізнього періоду — романтично-сучасною. Він започаткував модерний напрям серед західноукраїнських музикантів. Автор музикознавчих праць «Українська музика, історично-критичний огляд» (1963), «Про музику і музик» (1980).
Головні твори[ред. | ред. код]
- Опери
- «Довбуш» (1938),
- «Анна Ярославна» (1967)
- «Княгиня Ольга» (1968);
- Симфонічні твори (три симфонії, Балетна сюїта, Лірична поема)
- Балет «Бурі над Заходом» (1932),
- Ораторія «Гайдамаки» (1974),
- Кантати для хору і оркестри («Посланіе» слова Т.Шевченка, «Мойсей» слова І. Франка, «На світанку», «Січнева кантата»),
- Концерт для віолончелі з оркестром;
- Камерні твори (два струнні квартети, соната для віолончелі і фортепіано), інтрада, фортепіанові твори (Соната, Сюїта, Варіації, Фантазія, Дівертіменто та ін.), бл. 70 солоспівів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія української діаспори. Сполучені Штати Америки. Кн. 2. — НТШ в Америці, 2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 6 листопада 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бондарчук П. М. Рудницький Антін [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 352. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
- Енциклопедія української діаспори. Сполучені Штати Америки. Кн. 2. — НТШ в Америці, 2009 [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Антін Рудницький. Як повстала фільма «Запорожець за Дунаєм» // Діло, ч. 189, 28 серпня 1938 [Архівовано 1 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Федорів М. «Українська музика» Антона Рудницького — історико-критичний огляд чи пасквіль? Чикаго, 1964
- Некролог. «Сучасність», 1976, № 2
- Витвицький В. Музичними шляхами. Б/м, 1989
- Дыченко И. Анна Ярославна на оперных подмостках: Премьера. «Киевские ведомости», 1995, 19 декабря
- Мистецтво України. К., 1997.
Посилання[ред. | ред. код]
- Радіо Буковина 68 FM (Чернівецька ДТРК)[недоступне посилання з липня 2019]
|
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |