Рудольф Альберт Келлікер — Вікіпедія

Рудольф Альберт Келлікер
Rudolf Albert Kölliker
Народився 6 липня 1817(1817-07-06)
Цюрих, Швейцарія[1]
Помер 2 листопада 1905(1905-11-02) (88 років)
Вюрцбург, Баварія, Німецька імперія[1]
Поховання Вюрцбюрзький головний цвинтарd
Місце проживання Швейцарія
Країна  Швейцарія
Діяльність зоолог, нейронауковець, гістолог, викладач університету, анатом, ботанік
Alma mater Цюрихський університет, Боннський університет, Гумбольдтський університет Берліна
Галузь нейронаука, гістологія і анатомія
Заклад Цюрихський університет, Вюрцбурзький університет
Вчителі Йоганн Петер Мюллер і Friedrich Gustav Jakob Henled
Відомі учні Max Hofmeierd
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Геттінгенська академія наук
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Зоологічне товариство Лондонаd
Російська академія наук
Прусська академія наук
Бельгійська королівська академія медициниd
Національна академія наук США
Туринська академія наук[1]
Нагороди Медаль Коплі, Медаль Ліннея

Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Рудольф Альберт Келлікер у Вікісховищі

Рудольф Альберт Келлікер (нім. Albert von Kölliker, при народженні Rudolf Albert Kölliker; 6 липня 1817(18170706), Цюрих, Швейцарія — 2 листопада 1905, Вюрцбург, Німецька імперія) — німецький гістолог і ембріолог. Професор Цюрихського (у 1845—1847) і Вюрцбурзького (у 1847—1904) університетів. Вперше встановив існування одноклітинних живих організмів (грегаринів). У теоретичних працях виступав проти дарвінізму.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 липня 1817 року у Цюриху, Швейцарія. У 1836 році поступив до Цюрихського університету, однак через два роки покинув його й переїхав для навчання до Бонна, ще пізніше — до Берліна, де його викладачами були Й. П. Мюллер та Ф. Г. Я. Генле.

Викладав в університетах Цюриха й Вюйцбурга. З 1849 року видавав «Zeitschrift für wissenschaftliche Zoologie» («Журнал наукової зоології»).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував будову й розвиток тканин з позиції клітинної теорії, будову нервової системи з позиції нейронної теорії. Довів, що у процесі поділу клітини походять одна від іншої. Вперше встановив існування одноклітинних живих організмів (грегаринів). Найпростіших спостерігали у мікроскоп й до Келлінкера, але саме він встановив їхню природу й відокремив від інших мікроскопічних організмів. Виступав проти дарвінізму, розвиваючи теорію розвитку під впливом особливих внутрішніх причин.

Твори[ред. | ред. код]

  • Icones histiologicae, Bd 1—2, Lpz., 1864—65;
  • Handbuch der Gewebelehre, 6 Aufl., Bd 1—3, Lpz., 1889—1902;
  • Erinnerungen aus meinern Leben, Lpz., 1899.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в www.accademiadellescienze.it

Література[ред. | ред. код]