French
DeutschРудольф Ран — Вікіпедія
| Рудольф Ран | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Rudolf Rahn | |||||||||
 | |||||||||
| Народився | 16 березня 1900[2][1] Ульм, Королівство Вюртемберг, Німецька імперія | ||||||||
| Помер | 7 січня 1975[1] (74 роки) Дюссельдорф, ФРН | ||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||
| Діяльність | дипломат | ||||||||
| Alma mater | Тюбінгенський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і HU Berlin | ||||||||
| Знання мов | німецька[3] | ||||||||
| Посада | посол | ||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||
Рудольф Ран (нім. Rudolf Rahn; 16 березня 1900, Ульм — 7 січня 1975, Дюссельдорф) — німецький дипломат, доктор філософії.
Біографія[ред. | ред. код]
Служив у військовому відомстві Імперського міністерства закордонних справ. У червні 1933 року вступив у НСДАП. Після Французької кампанії з серпня 1940 року очолював управління радіо і пропаганди в складі німецького посольства в Парижі, в 1942 році отримав ранг посланника. Переконаний нацист. З 26 липня 1943 року — імперський уповноважений в Італії; з 9 листопада 1943 року — посол при республіці Сало. Керував створенням маріонеткового уряду Беніто Муссоліні. У 1944 році роль Рана різко впала через посилення позицій представника Генріха Гіммлера в Італії Карла Вольфа. Після війни займав керівні пости в західнонімецькій філії американського концерну «Кока-кола».
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нарукавна стрічка «Африка»
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами і без мечів
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг
- без мечів (6 липня 1943)
- з мечами (1944)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Das Reich in der Verfassungsidee von 1848 und 1919, Dissertation, Heidelberg 1924
- Ruheloses Leben: Aufzeichnungen und Erinnerungen, Diederichs Verlag, Düsseldorf 1949
- Talleyrand. Portrait und Dokumente, H. Laupp’sche Buchhandlung, Tübingen 1949
- Aussaat im Sturm. Aufzeichnungen und Erinnerungen, Deutscher Verlag El Buen Libro, Buenos Aires 1950
- Ambasciatore di Hitler a Vichy e a Saló [Botschafter Hitlers in Vichy und Salo], Garzanti, Mailand 1950
- Anker im Bosporus und spätere Gedichte, Düsseldorf 1973
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.