Рундук (значення) — Вікіпедія

Рунду́к (запозичення з тюркських мов, пор. тат. урундык — «стілець, сидіння»)[1] — термін, що має такі значення:

  • Рундук — споруда для роздрібної торгівлі, відкритий або критий прилавок[2].
  • Рундук — невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (переважно взуття)[2].
  • Рундук — інша назва ґанку[2].
  • Рундук — великий ящик з кришкою (на зразок скрині) для зберігання чого-небудь, зокрема довгастий ящик для сидіння або лежання[2].
  • Рундук— сундук для рун.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. а б в г Рундук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.