Русник Роман Васильович — Вікіпедія

Роман Русник
Русник Роман Васильович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 29 липня 1998(1998-07-29)
с. Луг, Закарпатська область
Смерть 9 березня 2022(2022-03-09) (23 роки)
(загинув прикриваючи своїх побратимів.)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Псевдо Румун
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Роман Васильович Русник (29 липня 1998, с. Луг Закарпатської області — 9 березня 2022)  — старший лейтенант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 липня 1998 року у селі Луг Закарпатської області. З дитинства мріяв стати військовим. Після закінчення 9 класу у 2013 році він ступив до Мукачевського військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героя Красного Поля. Після закінчення ліцею вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2020 році був учасником АТО і ООС. Служив командиром роти вогневої підтримки військової частини А-1778[1].

Під час російського вторгнення в Україну старший лейтенант Роман Русник зі своїм підрозділом обороняв околиці міста Кремінна на Луганщині.

9 березня 2022 року, помітивши неподалік наших позицій диверсійно-розвідувальну групу (ДРГ) росіян, він на чолі одного відділення висунувся в той бік і знищив ворога вогнем зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод, і наші бійці зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Однак оскільки сили були надто нерівними, Роман Русник наказав відділенню відступити, а сам залишився прикрити товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе. Перші бійці відділення, котрі успішно відійшли, одразу зв'язалися з бронегрупою, яка рвонула на підмогу і знешкодила росіян. Частину ворогів знищили, ще частина втекла. На жаль, у результаті бою старший лейтенант загинув. Він до останнього прикривав відхід товаришів, пожертвував заради них власним життям[2].

14 березня 2022 року похований у рідному селі Луг[3].

Залишилася: мати, сестра, і кохана дружина Діана Кукурудзяна військовий медик яка також отримала орден 3 ступеня. І продовжує захищати країну.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вічна пам'ять: на війні з Росією загинув ще один закарпатець
  2. Бійці 128 бригади — Герої України, Роман Русник
  3. На Закарпатті попрощалися з полеглим героєм Романом Русником (ФОТО). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  4. Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України»

Джерела[ред. | ред. код]