Рябоштан Іван Костянтинович — Вікіпедія

Рябоштан Іван Костянтинович
Народився 28 серпня 1937(1937-08-28)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер 23 грудня 1999(1999-12-23) (62 роки)
Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність диктор радіомовлення, журналіст, викладач
Відомий завдяки старший диктор Державної телерадіокомпанії України
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1960)
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист УРСР (1978)

Іва́н Костянти́нович Рябошта́н (28 серпня 1937(19370828), Київ — 23 грудня 1999, Київ) — український диктор радіомовлення, журналіст, викладач. Заслужений артист УРСР (1978).

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення 1960 року історичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка до 1962 року працював викладачем суспільствознавства в навчальних закладах Києва.

Завдяки надзвичайно колоритному баритональному басу отримав запрошення від Держтелерадіо УРСР на участь у конкурсі-відборі дикторів радіо і успішно його пройшов.

З 1962 року — диктор Українського радіо.

З 1992 р. — старший диктор Державної телерадіокомпанії України. Водночас викладав в Інституті підвищення кваліфікації працівників радіо і телебачення.

Сприяв поліпшенню якості радіомовлення на Київ і область КДТРК, «Гала-радіо» та ін.

Здійснив численні аудіозаписи літературних творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Андрія Малишка, Якова Щоголева, Івана Гнатюка, Василя Лисняка та інших.

Друкувався у виданнях: «Говорить і показує Україна», «Робітнича газета», «Вечірній Київ».

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника. Том 12 / М. М. Романюк. — Львів, 2005. — С. 346
  • Касаткін К. Прямий ефір // Вечірній Київ. — 1987. — № 105
  • Євенко О. «Читав Іван Рябоштан»… Незабутній… // Говорить і показує Україна. — 2000. — 27 січня
  • Єлісовенко Ю. П. Культура і техніка мовлення в телерадіожурналістиці // Стиль і текст: Збірник наукових праць — К., 2001. — Вип. 2