Рідо (канал) — Вікіпедія

Канал Рідо
Rideau Canal [1]
Світова спадщина
45°25′33″ пн. ш. 75°41′50″ зх. д. / 45.42583° пн. ш. 75.69722° зх. д. / 45.42583; -75.69722
Країна Канада Канада
Тип Культурний
Критерії i, iv
Об'єкт № 1221
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2007 (31 сесія)
Рідо (канал) (Онтаріо)
Рідо (канал)

Мапа
CMNS: Рідо у Вікісховищі

Канал Рідо (англ. Rideau Canal, фр. Canal Rideau) — канал, що сполучає Оттаву і Кінгстон. Це не тільки найстаріший постійно діючий канал в Північній Америці (відкритий в 1832 році), але й один з перших каналів світу, збудованих з розрахунку на парові судна. Канал був збудований на випадок війни з США і продовжує функціювати до наших днів з використанням багатьох початкових споруд.

Довжина каналу — 202 км. За нормального режиму роботи, канал може обслуговувати судна довжиною до 27,4 м, шириною до 7,9 м, висотою до 6,7 м. При проходженні суден глибиною занурення більше 1,2 м, потрібно попередньо звернутися в бюро каналу Рідо.

Ковзанка на каналі Рідо

Влітку використовується в туристичних цілях. Шлюзи на каналі відкриті з середини травня по середину жовтня.

Зимою на каналі Рідо в рамках щорічного фестивалю Вінтерлюд[en] облаштовується гігантська ковзанка довжиною 7,8 км. Його площа дорівнює 900 хокейним полям. Протягом багатьох років ця ковзанка була найдовшою у світі і лише недавно поступилась ковзанці в Вінніпезі (Форкс).

У 2007 році канал включений до Список світової спадщини ЮНЕСКО. При цьому особливо звернено увагу на добре збереження первинних шлюзів та інших каналоутворюючих споруд. А ще набагато раніше, у 1925 році канал віднесений до національних історичних місць Канади, причому він став першим місцем з цим статусом в Оттаві[2].

Історія[ред. | ред. код]

Гравюра «Канал Рідо. Шлюзи на Байтон.»

Будівництво каналу Рідо було превентивним заходом, розпочатим військовими після доповіді, що під час війни 1812 США мали намір вторгнутися до британської колонії Верхня Канада через річку Святого Лаврентія.[3] Англійці побудували ряд інших каналів (Ґренвілл, Шут-а-Блондо і Карильйон вздовж річки Оттава) і форти Цитадель-Гілл (Форт Джордж), Цитадель-де-Квебек і Форт-Генрі, щоб перешкодити і стримати будь-яке майбутнє американське вторгнення на канадську територію.

Зображення каналу та нижнього міста (англ. Lower Town)
Томас Беррос, 1845 рік.

Спочатку канал був військовим, оскільки він був призначений для забезпечення надійного постачання та зв'язку маршруту між Монреалем та британською військово-морською базою в Кінгстоні.

Канал також служив в комерційних цілях. Каналом було легше користуватися, ніж річкою Святого Лаврентія у зв'язку з серією порогів між Монреалем і Кінгстоном. В результаті, канал Рідо став жвавою торговою артерією від Монреаля до Великих озер. До 1849 року, на порогах річки Святого Лаврентія були збудовані декілька шлюзів, і комерційні вантажовідправники перейшли на цей більш прямий шлях.[4]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Rideau Canal, Directory of Designations of National Historic Significance of Canada
  3. Legget, Robert (1955). Rideau Waterway. Toronto: University of Toronto Press. с. 23–25.
  4. Parks Canada - Rideau Canal National Historic Site of Canada Receives World Heritage Site Designation!. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 25 травня 2010.