Рипуарські діалекти — Вікіпедія

Рипуарський діалект
Ripuarisch
Поширення ріпуарських діалектів; зеленим — переважаюче мовлення
Поширення ріпуарських діалектів; зеленим — переважаюче мовлення
Поширена в Німеччина, Бельгія, Нідерланди
Регіон Північний Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Льєж, Лімбург
Носії ≈ 900 000[джерело?]
Писемність латинське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 ksh

Рипуарські діалекти (Ripuarisch або Ripuarisch Platt, буквально: «Річкова» або «Річкова нижньонімецька») — об'єднують групу західногерманських діалектів, поширених в Рейнландії, Східній Бельгії та голландському Лімбурзі від Кельна і Дюссельдорфа на північному заході й до Аахена на заході, до Вальдбрелю на сході (інакше кажучи, в Німеччині, Бельгії та Нідерландах). Цією мовою користуються рипурські франки. Найвідоміший із діалектів цієї групи — кельш, діалект Кельна.

Генеалогічна класифікація. Індо-європейська родина — германська група — західногерманська група — верхньонімецька підгрупа — центральнонімецька — західноцентральнонімецька — центральнофранконська.

Загалом рипурськими діалектами розмовляють близько одного мільйона людей.