Річард Дей — Вікіпедія

Річард Дей
Richard Day
Народився 9 травня 1896(1896-05-09)[1][2][…]
Вікторія, Канада
Помер 23 травня 1972(1972-05-23)[1][2][…] (76 років)
Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання Валгала-Меморіал-Парк (цвинтар)d
Країна  Канада
Діяльність сценограф, сценарист
Знання мов англійська
Роки активності з 1923
Нагороди Премія «Оскар» (1935, 1936, 1941, 1942, 1942, 1951, 1954)
IMDb ID 0206554

Річард Дей (англ. Richard Day; 9 травня 1896 — 23 травня 1972) — канадський художник-постановник, семиразовий переможець премії «Оскар», номінувався на неї ще 13 разів.

Колеги Дея неодноразово відзначали, що він був художником з чудовими технічними здібностями, чудовим почуттям розрізняти хороші ескізи від поганих, і зацікавленістю до якості своєї роботи. Деякі називали його «першокласним постановником», а деякі — «особливим». Його фільмографія містить у собі близько 265 фільмів, багато з яких визнані класикою світового кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Річард Дей народився 9 травня 1896 року в місті Вікторія, Канада. Кінокар'єра молодого художника почалася, коли режисер Еріх фон Штрогейм виявив в ньому певний талант. Він і запросив Дея створити декорації для свого фільму «Карусель», проте ім'я художника з якоїсь причини в титрах так і не з'явилося.

В епоху німого кіно у світ вийшло безліч стрічок, до яких Дей доклав руку: «Беверлі з Гростарка» (1926), «Весільний марш», «Вупі!». За створення останнього постановник отримав першу в житті номінацію на «Оскар», але на церемонії вручення програв Максу Ре.

З 1927 по 1930 рокиДей працював в компанії MGM спільно з художником-постановником Седріком Гіббонсом. У 1930 році він влаштувався в кінокомпанію Samuel Goldwyn Productions, керував якою іменитий продюсер Семюел Голдвін. Пропрацювавши там 9 років, Дей остаточно змінив місце роботи, вирушивши до Дерріла Занука в 20th Century Fox. На той момент у Дея вже була одна статуетка «Оскара» за картину «Темний ангел».

Ключовим епізодом в біографії Річарда Дея є співпраця з режисером Еліа Казаном. Казан, спостерігаючи за успіхами Дея в кіно, покликав його на знімальний майданчик драми «Трамвай „Бажання“», для якої той згодом створив декорації і отримав п'ятого «Оскара». Їх наступна зустріч відбулася в 1954 році, коли Казан розпочав знімання нової стрічки «У порту». Завдяки втручанню Дея у виробництво фільму, обстановка фільму стала відповідати обстановці в цьому порту. Важка і вивірена робота принесла Дею сьомий і останній в житті «Оскар».

Останньою роботою Річарда Дея в кіно стала військова драма «Тора! Тора! Тора!», яка принесла художнику фінальну номінацію на премію Академії. Дей помер 23 травня 1972 року в Голлівуді, штат Каліфорнія.

Премія «Оскар»[ред. | ред. код]

Перемога[ред. | ред. код]

Номінація[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Find a Grave — 1996.
  3. а б в Filmportal.de — 2005.

Посилання[ред. | ред. код]