Сага про позаземну — Вікіпедія

«Сага про позаземну» (нім. Sagen von Unirdischen) — науково-фантастичне оповідання німецької письменниці Анни Зеґерс 1970 року, надруковане 1972 року в збірці «Дивні зустрічі».

Як і в «Подорожній зустрічі», у тексті висвітлюється не що інше, як суть мистецтва.

Сюжет[ред. | ред. код]

I

Німеччина XVI стоіття, Селянська війна: приземляються 23 іншопланетянини. Приходить Марі, дочка різьбяра, і в очікуванні зустрічі з Міхаелем. іншопланетний гість бере назване ім’я та показує дівчині на небі свою зірку. Марі веде Міхаеля в майстерню свого батька, майстра Матіаса. Він розпочинає розмову. Міхаель захоплюється мистецтвом майстра; його готовими та напівзавершеними скульптурами. Але це війна. Ще одна війна, як тисячу земних років тому, коли остання делегація з іншої зірки знайшла землю, Міхаель вражений.

Інші двадцять два через вбивства та пролиту кров викликають Міхаеля повернутися додому. Міхаель залишається через Марі та різьблення вівтаря; тому через мистецтво, яким володіють земляни; мистецтво, сила, якою ніхто не володіє на його рідній планеті. Вдома лише нехудожники.

Іншопланетяни виводять Матіаса і Марі з небезпечної зони на повітряний острів під час лютої загарбницької війни.

Жертва війни Марі помирає, але не зовсім, а летить, як ангели, що літають у космосі, у цей «єдиний вихор золотого повітря». Матіас похований разом із дочкою.

II

Потім наступний загін вирушив на Землю. Там вирує Тридцятилітня війна. Один з мандрівників хоче дослідити, що таке мистецтво. Коли він вдало приземлився і Катрін запитує його ім’я, прибулець відповідає «Мельхіор», оскільки щойно почув це ім’я. Мельхіора страчують як чаклуна за те, що він приніс із собою фотоапарат. Катрін вважається відьмою, тому що вона залишається з Мельхіором. Війна й надалі триває. Наступає інша армія. Знову літальний апарат рятує життя дружині інопланетянина. Мельхіор не розуміє суті конфлікту. У Катрін є пояснення. Католики й протестанти ніколи не ладнають у житті. Пара бере шлюб. Умілий майстер Мельхіор стає добре відвідуваним мірошником, але він сумує за своєю планетою й помирає, тому що ніхто не відповідає на його повідомлення. Катрін пробивається по життю. Дочка виходить заміж за фермера. У подружжя є дві дочки та троє синів.

III

Одного разу один із нащадків нишпорив у дивних реліквіях на горищі й нарешті підніс до вуха радіоприймач, завдяки якому Мельхіор намагався зв’язатися зі своєю планетою ще за життя. Молодий спадкоємець чує кілька голосів. Потім – перерва. Анна Зеґерс закінчує казковим тоном: «Якщо річ давно не зламалася, то, ймовірно, вона знову стане чутною з тим, кому тепер дісталася».

Відгуки[ред. | ред. код]

• Космонавти з віддаленої планети не можуть зрозуміти людей, особливо співіснування волі до мистецтва і волі до руйнування, що спостерігається у жителів землі.
• Східнонімецькі письменники — наприклад, Фюманн, Сара Кірш, Ірмтрауд Моргнер та Кріста Вольф — близько прийняли до серця артикуляцію Анни Зеґерс, сформульовану в «Дивних зустрічах». Наприклад, Зеґерсова відьма Катрін може бути взірцем для відьом Моргнера. А в тексті «Саги про позаземну» автор прагне об’єднання раціональне та творче.
• Історичні сюжети привабливо пов’язані з чимось на зразок наукової фантастики. Коли він думає про Маттіаса, Шраде думає про Маттіаса Грюневальда. У цьому вагомому маленькому пізньому творі читач більше не стикається з класовим бійцем Зеґерс, але художник із посланням: «Велике мистецтво походить із глибокого благочестя».
• Земний скульптор Матіас надає іншопланетному інтелектуалу уявлення про мистецтво.

Література[ред. | ред. код]

• Sagen von Unirdischen. S. 5–48 in: Anna Seghers: Sonderbare Begegnungen. (enthält noch: Der Treffpunkt. Die Reisebegegnung). 149 Seiten. Aufbau-Verlag Berlin 1972 (2. Aufl. 1974), ohne ISBN (verwendete Ausgabe)
• Sagen von Unirdischen. S. 415–449 in: Anna Seghers: Erzählungen 1963-1977. (Die Kraft der Schwachen (Agathe Schweigert. Der Führer. Der Prophet. Das Schilfrohr. Wiedersehen. Das Duell. Susi. Tuomas beschenkt die Halbinsel Sorsa. Die Heimkehr des verlorenen Volkes) Das wirkliche Blau. Überfahrt. Sonderbare Begegnungen (Sagen von Unirdischen. Der Treffpunkt. Die Reisebegegnung) Steinzeit. Wiederbegegnung) Band XII. Gesammelte Werke in Einzelausgaben. Aufbau-Verlag, Berlin 1981 (2. Aufl.), 663 Seiten, ohne ISBN
• Sagen von Unirdischen. S. 355–389 in Anna Seghers: Post ins Gelobte Land. Erzählungen. Auswahl Ursula Emmerich. Illustrationen Günther Lück (Grubetsch. Bauern von Hruschowo. Die schönsten Sagen vom Räuber Woynok. Das Obdach. Post ins Gelobte Land. Der Ausflug der toten Mädchen. Das Argonautenschiff. Die Hochzeit von Haiti. Crisanta. Der Führer. Das Duell. Tuomas beschenkt die Halbinsel Sorsa. Sagen von Unirdischen. Steinzeit). Aufbau-Verlag, Berlin 1990 (1. Aufl.), ISBN 3-351-01653-0.
• Heinz Neugebauer: Anna Seghers. Leben und Werk. Mit Abbildungen (Wissenschaftliche Mitarbeit: Irmgard Neugebauer, Redaktionsschluss 20. September 1977). 238 Seiten. Reihe „Schriftsteller der Gegenwart“ (Hrsg. Kurt Böttcher). Volk und Wissen, Berlin 1980, ohne ISBN
• Ute Brandes: Anna Seghers. Colloquium Verlag, Berlin 1992. Bd. 117 der Reihe „Köpfe des 20. Jahrhunderts“, ISBN 3-7678-0803-X.
• Andreas Schrade: Anna Seghers. Metzler, Stuttgart 1993 (Sammlung Metzler Bd. 275 (Autoren und Autorinnen)), ISBN 3-476-10275-0.
• Sonja Hilzinger: Anna Seghers. Mit 12 Abbildungen. Reihe Literaturstudium. Reclam, Stuttgart 2000, RUB 17623, ISBN 3-15-017623-9.

Посилання[ред. | ред. код]

• «Сага про позаземну» на сайті Goodreads (нім.)