Садбері — Вікіпедія

*— сусідні нас. пункти*
Садбері; Sudbury
Садбері	прапор
	Основні дані
	46°29′24″ пн. ш. 81°00′36″ зх. д. / 46.49000° пн. ш. 81.01000° зх. д.Координати: 46°29′24″ пн. ш. 81°00′36″ зх. д. / 46.49000° пн. ш. 81.01000° зх. д.
Країна	Канада
Адмінодиниця	Онтаріо
	Unorganized North Sudbury Districtd ?
Засновано	1893
Площа	3,200 км²
Населення	160 274 (2011)
Висота НРМ	347 м
Офіційна мова	англ. (Онтаріо)
Телефонний код	(+1) 705/249
Часовий пояс	Північноамериканський східний час, Центральний час, UTC−5 (Онтаріо)
GeoNames	5964700
OSM	r7568929 ·R
Поштові індекси	P3(A-G), P3L, P3N, P3P, P3Y, P0M
	Міська влада
Вебсайт	Місто Садбері
	Мапа
	Садбері у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Садбері (значення).

С́адбері (англ. Sudbury; офіційно — City of Greater Sudbury — місто Велике Садбері) — назва гірничого міста та мідно-нікелевого району у провінції Онтаріо (Канада), в якому місто розташоване. Один з найважливіших у світі осередків видобутку нікелю й міді; 155 000 мешканців (1971), зокрема, понад 5000 українців. Місто виникло у 1880-х роках; перші українці прибули на роботу в копальнях 1904 року. Організоване українське життя почалося тут 1909 року. Існують дві українські парафії — католицька й православна, — та низка організацій.

Геологія[ред. | ред. код]

Запаси руди становлять 300 млн т. загальна кількість родовищ — 61. Розробляється 16, одне законсервовано, ще сім підготовлено до експлуатації. Видобуток ведеться підземним способом. Система розробки — суцільна з повною закладкою виробленого простору. Загальна продуктивність рудників в цілому по району — 18 млн т.

Історія[ред. | ред. код]

Регіон Садбері було заселено індіанцями оджибва 9000 років тому після відступу льодовикового покриву^[2]

1856 року провінційний землемір Альберт Сальтер (англ. Albert Salter) знайшов магнітні аномалії, які вочевидь вказували на родовища корисних копалин, але його відкриття не привернуло уваги, тому що область була важкодоступною^{[джерело?]}. Під час будівництва Канадської тихоокеанської залізниці 1883 року, вибухові й земляні роботи виявили високі концентрації нікелю-мідної руди на шахті Мюррей на краю басейну Садбері^{[джерело?]}. Прихід спочатку називався «Сент-Анн-де-Пен» («Св. Анни Сосни») після місії єзуїтів одночасно встановлених в цьому районі. Громада була названа на честь містечка Садбері у Саффолку (Англія), яке було рідним містом дружини комісара Канадської Тихоокеанської залізниці Джеймса Вортінгтона. Садбері було зареєстроване як містечко 1893 року та його першим мером був Стівен Фурньє.