French
DeutschСадовничий Євген Валентинович — Вікіпедія
| Садовничий Євген Валентинович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 10 вересня 1992 Дніпродзержинськ | |
| Смерть | 6 серпня 2016 (23 роки) Кримське | |
| Громадянство |  Україна | |
| Псевдо | «Бармен» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Євге́н Валенти́нович Садо́вничий (10 вересня 1992, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область — 6 серпня 2016, Кримське (Сєвєродонецький район), Луганська область) — молодший сержант Збройних сил України, сержант роти матеріального забезпечення 9 роти 3 батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1992 року у місті Дніпродзержинськ. У віці двох років залишився без батьків, його з братом виховували дідусь та бабуся - мешканці села Рокитного. Після закінчення школи у 2008 році навчався у кременчуцькому ВПТУ № 7 за спеціальністю «маляр-штукатур»;
За словами директора ВПУ №7 М.Г. Несена, Євген залишив після себе пам'ять: разом з нині покійним вчителем зробили ремонт в приміщенні нинішнього кабінету-музею Другої світової війни та Голокосту.
Згодом обрав професію бармена, поїхав до Києва, де працював у ресторані.
У червні 2015 року пішов на військову службу за контрактом; молодший сержант, сержант роти з матеріального забезпечення, 9-та рота 3-го батальйону 93-тя окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Піски[1]. Мріяв відкрити свій ресторан — та назвати його на честь загиблого командира «Оса».
6 серпня 2016-го загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) внаслідок підриву на фугасі під час виконання бойового завдання — бійці проводили рекогносцировку переднього краю. Від вибуху «Бармен» і «Мультик» загинули на місці, «Тарік» помер у машині «швидкої», ще один боєць зазнав поранення.
Похований у селі Рокитне (Кременчуцький район).
Без Євгена лишилися старший брат і бабуся.
Нагороди[ред. | ред. код]
- указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2][3].
- відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції» (грудень 2017; посмертно)[4].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 27 вересня 2017 року на Стіні Пам’яті Вищого професійного училища №7 встановлена меморіальна дошка випускникам М.Вашурі, Д.Мовчану, Є.Садовничому[5].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ НЕБЕСНА ГВАРДІЯ. ngua.org. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 29 вересня року № 476/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Садовничий Євген Валентинович («Бармен») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ У Кременчуці посмертно нагородили кременчужан-учасників АТО. Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.07.2017 № 669 «Про увічнення пам’яті бійців АТО Кирилова А.С., Шульги В.О., Садовничого Є.В., Вашури М.В. та Мовчана Д.В. в м. Кременчуці»
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |