Саламиш аль-Аділь — Вікіпедія

Саламиш аль-Аділь
‎بدر الدين سلامش
Прапор
Прапор
Султан Єгипту
1280 — 1280
Попередник: Саїд Берке
Спадкоємець: Калаун
 
Народження: 1272
Каїр, Єгипет
Смерть: 1291
Константинополь
Національність: Кипчаки
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Рід: Бахріти
Батько: Бейбарс

Аль-Малік аль-Аділь Бадруддін Саламиш (араб. الملك العادل بدر الدين سلامش‎; тур. Sülemiş; 12721291) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1272 року в Каїрі. Був сином Бейбарса I.

Після смерті султана Бейбарса до влади прийшов його син Саїд Берке. Навесні 1279 року останній відрядив у похід проти Кілікійської Вірменії двох найвпливовіших емірів Калауна й Байсарі. Тим часом Кундук, який виявляв прагнення до самостійності та був усунутий від посади наїба, почав з емірами перемовини. Берке-хан вирушив до Дамаска, а війська Калауна, потай виступивши з Кілікії та пройшовши повз Дамаск, поспіхом прибули до Каїра, де разом з Кундуком і значною кількістю емірів і мамелюків підбурили заколот проти султана.

Саїд Берке поспішив до Каїра, де зміг сховатись у Цитаделі. Утім фортецю було оточено, і найкраще, чого вдалось домогтись в результаті перемовин матері султана — в обмін на зречення він отримав фортецю Карак як напівнезалежне володіння. Зречення відбулось у серпні 1279 року. На престол був зведений семирічний брат Берке-хана Саламиш під опікою Калауна. За кілька місяців останній усунув від влади Саламиша, а сам узяв титул султана.

Література[ред. | ред. код]