French
DeutschСале — Вікіпедія
Координати 34°02′31″ пн. ш. 6°48′10″ зх. д.H G O
|
Сале́ (араб. سلا; бербер. ⵙⵍⴰ) — п'яте за величиною (після Касабланки, Фесу, Танжеру та Марракешу) місто Марокко. Разом зі столицею країни, Рабатом, утворює столичну агломерацію з населенням понад 1,8 млн осіб. Розташоване в регіоні Рабат — Сале — Кенітра на узбережжі Атлантичного океану, на північному березі гирла річки Бу-Регрег, яка відділяє місто від столиці держави.
Історія[ред. | ред. код]
Віком 513,050±0,265 тис. р. т. датується череп представника виду Homo heidelbergensis з місцезнаходження Сале 1[1][2].
Перше місто на цьому місці було засноване більше 2000 років тому фінікійцями, а в X столітті в околицях давньоримського міста Сала Колонія (нині Шелла) з'явився місто Сале. Завдяки своєму розташуванню на шляху з Фесу в Марракеш, воно на довгі роки стало найбільшим портом Марокко. Побудована в 1029 року мечеть (збереглася до теперішнього часу) і медресе (побудовано в 1341 році, зараз — музей) зробили місто другим після Феса релігійним центром Марокко.
У 1260 році відбулася найбільша битва за всю історію міста, в ході якої Сале протягом двох тижнів перебував у руках війська Альфонсо X Кастильського.
Республіка Сале[ред. | ред. код]
З кінця XVI століття до міста починають переселятись мориски, які втікали з Іспанії від переслідування інквізиції. Морисків не дуже приязно зустріли у Сале у зв'язку з їх культурною і мовною окремішністю і тому вони почали компактно оселятись на протилежному від Сале березі річки Бу-Регрег, в поселенні, яке стали називати Новим Сале (сучасний Рабат). Багато хто з новоприбулих морисків шукав свого щастя в піратській діяльності, спрямованій проти іспанського судноплавста. Поступово Нове Сале перетворилось на осередок берберських піратів.
У 1624 році султан призначив (або затвердив) губернатором піратської республіки Сале уродженець голландського Гарлема ренегат Ян Янсзон (Мурат-реїс молодший), який одночасно очолював піратськи флот республіки.
У 1627 році марабут і джихадист Сіді аль-Аячі повстав проти султана і оголостив про повну незалежність республіки Сале, яка незабаром була визнана декількома європейськими державами піратською республікою. Піратська республіка складалась з міст, розташованих по обидва берега гирла річки Бу-Регрег — Сале і Нового Сале (сучасний Рабат) і проіснувала до 1668 року. Населення міста в той момент складало близько 13 000 чоловік.
«Місто корсарів» неодноразово обстрілювали з гармат європейськими флотилії, так як місцеві пірати здійснювали рейди за рабами навіть на Британські острови та в Ісландію. Про своє захоплення в полон місцевими піратами розповідав Робінзон Крузо. У 1668 році обидва міста — Сале і Нове Сале були захоплені султаном Марокко, який поклав край незалежності піратської республіки.
У 1851 році у відповідь на піратство проти європейських торговців, яке процвітало навіть після загибелі республіки, порт був серйозно обстріляний французькою ескадрою. Згодом гавань Сале обміліла і порт був закритий.
Місто зіграло важливу роль в історії Марокко: тут в 1930 році з'явилося рух Latif і пройшли перші демонстрації за незалежність від Франції. До цього часу Сале вважається оплотом ісламістських груп в Марокко.
Транспорт[ред. | ред. код]
- Сучасний трамвай Рабат-Сале
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Місцева архітектура поєднує в собі традиційну марокканську і арабо-андалузійську архітектуру. В Сале створені кілька музеїв, в тому числі етнографічний і музей кераміки.
Медіна досить значна за розмірами, але слабо орієнтована на туристів. Сучасні райони в основній масі погано сплановані і відрізняються високим рівнем безробіття. Багато заможніх мешканців переїжджають жити на інший бік річки — в Рабат. Велика кількість високопоставлених чиновників і королівських радників Марокко народилися в Сале.
У грудні 2007 року було дано старт будівництву трамвайної лінії Рабат-Сале, ядром якої є міст через Бу-Регрег. 23 травня 2011 мережа, що з'єднала два міста, була введена в експлуатацію.
-
Загальний вигляд міста. -
Фортеця Шелла. -
Медресе
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Рабат, Марокко
Ар'яна, Туніс
Порталегре, Португалія
Тласкала-де-Хікотенкатль, Мексика
Маруа, Камерун
Олександрія, США
Сочі, Росія
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Касабланка  Фес | 1 | Касабланка | Касабланка — Сеттат | 3 359 800 | 11 | Бені-Меллаль | Бені-Меллаль — Хеніфра | 447 330 |  Танжер  Марракеш |
| 2 | Фес | Фес — Мекнес | 1 112 070 | 12 | Сафі | Марракеш — Сафі | 415 323 | ||
| 3 | Танжер | Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма | 947 950 | 13 | Уджда | Східна | 410 808 | ||
| 4 | Марракеш | Марракеш — Сафі | 928 850 | 14 | Надор | Східна | 369 102 | ||
| 5 | Сале | Рабат — Сале — Кенітра | 890 403 | 15 | Хурибга | Бені-Меллаль — Хеніфра | 326 674 | ||
| 6 | Мекнес | Фес — Мекнес | 632 100 | 16 | Сеттат | Касабланка — Сеттат | 323 821 | ||
| 7 | Рабат | Рабат — Сале — Кенітра | 577 827 | 17 | Ель-Джадіда | Касабланка — Сеттат | 298 673 | ||
| 8 | Агадір | Сус — Масса | 543 378 | 18 | Хеніфра | Бені-Меллаль — Хеніфра | 269 930 | ||
| 9 | Кенітра | Рабат — Сале — Кенітра | 572 700 | 19 | Таза | Фес — Мекнес | 250 258 | ||
| 10 | Тетуан | Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма | 463 968 | 20 | Мохаммедія | Касабланка — Сеттат | 241 962 | ||
 | Це незавершена стаття з географії Марокко. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
