Салогор Микита Леонтійович — Вікіпедія

Микита Леонтійович Салогор
2-й Перший секретар ЦК КП (б) Молдавської РСР, в.о.
7 вересня 1942 — 18 липня 1946
Попередник	Петро Бородін
Наступник	Микола Коваль
1-й Голова Верховної Ради Молдавської РСР
8 лютого 1941 — 13 травня 1947
Попередник	Посада заснована
Наступник	Макар Михайлович Радул
Народився	2 серпня (15 серпня) 1901(1901-08-15) Костянтинівка, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	24 червня 1982(1982-06-24) (80 років) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Відомий як	політик
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	українець
Політична партія	КПРС
Нагороди

Микита Леонтійович Салогор (15 серпня 1901, Костянтинівка, Херсонська губернія, Російська імперія, тепер Миколаївської області — 24 червня 1982, Кишинів, Молдавська РСР, СРСР) — молдавський радянський партійний та державний діяч, в. о. першого секретаря ЦК КП (б) Молдавії (1942–1946). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 серпня 1901 в містечку Костянтинівка Херсонської губернії в селянській родині.

У 1921—1924 роках — червоноармієць 6-ї окремої зенітної залізничної бригади.

З 1924 року працював головою сільськогосподарського кредитно-кооперативного товариства в містечку Костянтинівці Арбузинського району.

У 1929—1930 роках — слухач колгоспно-кооперативних курсів при Укрзерноцентрі в місті Харкові.

У 1930—1935 роках — інструктор Молдавської зерноспілки в Молдавській АРСР; голова Рибницької районної колгоспної спілки Молдавської АРСР; уповноважений Українського конярського управління по Молдавській АРСР; завідувач Рибницького районного земельного відділу; завідувач Красно-Окнянського районного земельного відділу Молдавської АРСР.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1935—1937 роках — студент Української академії харчової промисловості.

У 1937—1940 роках — директор радгоспу імені Дзержинського Дубосарського району Молдавської АРСР; голова виконавчого комітету Слободзейської районної ради Молдавської АРСР.

У 1940 році — голова виконавчого комітету Оргіївської повітової ради депутатів трудящих Молдавської РСР.

4 вересня 1940 — 18 січня 1947 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Молдавії. 7 вересня 1942 — 18 липня 1946 року — в. о. 1-го секретаря ЦК КП(б) Молдавії.

З 8 лютого 1941 по 13 травня 1947 року — голова Верховного ради Молдавської РСР.

У 1947 році навчався на дев'ятимісячних курсах при ЦК ВКП(б).

У 1948 році — керуючий плодоконсервного тресту в місті Краснодарі Краснодарського краю.

У 1948—1959 роках — заступник міністра м'ясо-молочної промисловості Молдавської РСР; керуючий тресту «Молдплодовоч»; заступник керуючого тресту олійно-жирової і борошняної промисловості Ради міністрів Молдавської РСР.

З 1959 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Кишиневі.

Помер 24 червня 1982 року після тривалої і важкої хвороби. Похований на Вірменському цвинтарі Кишинева.

Нагороди[ред. | ред. код]

• орден Жовтневої Революції
• орден Червоного Прапора (2.05.1945)
• орден Вітчизняної війни І ст
• орден «Знак Пошани»
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст.
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела[ред. | ред. код]

• ЦК ВКП (б) та регіональні партійні комітети, Москва, РОССПЕН, 2004
• Салогор Никита Леонтьевич (Salogor Nichita)

п о р Керівники ЦК Компартії Молдавії Молдавська АО Української СРР Йосип Бадєєв (1924) Молдавська АСРР Української СРР Йосип Бадєєв (1924) · Хаїм Богопольський (1928–1930) · Ілля Ільїн (1930–1931) · Іван Плачинда (1931–1932) · Іван Сірко (1932–1933) · Гурген Булат (1933–1935) · Зіновій Сідерський (1935–1936) Молдавська АРСР Української РСР Зіновій Сідерський (1936–1937) · Володимир Тодрес (1937–1937) · Володимир Борисов (1938–1939) · Олексій Мельников (1939–1939) · Петро Бородін (1939–1940) Молдавська РСР Петро Бородін (1940–1941) · Микита Салогор (1944–1946) · Микола Коваль (1946–1950) · Леонід Брежнєв (1950–1952) · Дмитро Гладкий (1952–1954) · Зиновій Сердюк (1954–1961) · Іван Бодюл (1961–1980) · Семен Гроссу (1980–1989) · Петро Лучинський (1989–1991)