Сам'яма — Вікіпедія

Індуїзм
Історія · Пантеон
Напрями Вайшнавізм Смартизм Шайвізм Шактизм
Вірування і практика Артха Бгакті-йога Бгакті Дхарма Йога Кама Карма Майя Мандир Мантра Мокша Пуджа Самсара Санскрит Тантра Тримурті Яджня
Писання Бгаґавад-Ґіта Веди Веданґа Махабхарата Пурани Рамаяна Упанішади інші
Близькі теми Аюрведа Джйотіша Ґуру Індуїзм за країнами Календар Космологія Міфологія Свята Термінологія
Категорія • Портал
п о р

Сам'я́ма (санскр. संयम saṃ-yama) — езотеричний термін, що позначає фіксацію розуму на одній думці чи предметі через поєднання зосередження, споглядання та розчинення у єдності (див. відповідно Дхарана, Дх'яна та Самадхі), що неперервно слідують одне за одним. Один із способів освідомлення реальності у йозі. Дозволяє розкрити істинну суть речей при поглибленні зосередження на них^[1].

Триєдина сам'яма охоплює, відповідно, три верхніх щаблі раджа-йоги. Детально описана в «Йога-сутрах» Патанджалі.

Див. також[ред. | ред. код]

• Система йоги Патанджалі

Примітки[ред. | ред. код]