Самогубства в Росії — Вікіпедія

Самогубства в Російській Федерації є соціальною проблемою національного масштабу. Російські політики у той же час говорять, що рівень самогубств в країні знижується і досяг середньосвітових показників. Станом на квітень 2016, цей рівень становить 15.4 на 100 тис.населення. Дослідники звернули увагу на тісний зв'язок між високим споживанням алкоголю в Росії і поширеністю суїциду[1].

Частка смертей від самогубств, 2017

Обман в офіційній статистиці РФ та критика офіційної статистики[ред. | ред. код]

Зважаючи на те, що в Росії зберігається високий рівень смертності від "пошкоджень з невизначеними намірами" (далі - ПНН) (рубрики Y10-Y34 Міжнародної класифікації хвороб та причин смерті), в складі якої, на думку експертів, може враховуватися частина самогубств, якість офіційної статистики у експертів викликає великі сумніви.

Можливий недооблік самогубств офіційної статистики очевидний в низці регіонів, де різниця в рівні смертності від самогубств та ПНН досягає неймовірних масштабів. Наприклад, в 2019 р. в двох далекосхідних суб'єктах РФ - Сахалінській області та Хабаровськім краї, де в останні роки спостерігається надзвичайно сприятлива та обнадійлива ситуація в сфері самогубств, різниця в рівнях смертності та ПНН складає сотні разів, а саме 338,8 раза та 157,7 рази відповідно[2].

Оцінка Всесвітньої організації здоров'я ситуації з самогубствами в РФ також значно відрізняться від офіційних даних російської влади. Зокрема, відповідно до опублікованому в 2019 році докладу ВОЗ "Самогубства в світі. Глобальні оцінки здоров'я", реальний рівень смертності в РФ за 2016 р. був вищий офіційних даних в 1,8 раза.

В цілому, за результатами експертів ВОЗ, в 2016 році в РФ коефіцієнт самогубств складав 26,5 на 100 тис.населення. РФ з цим показником була в числі країн з одним із найбільшим рівнем самогубств у світі[2].

Водночас, на офіційному сайті РосСтата в категорії "ЕСТЕСТВЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ НАСЕЛЕНИЯ В РАЗРЕЗЕ СУБЪЕКТОВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ за январь-октябрь 2019 года"[3] є звітність "Сведения о смертности населения по причинам смерти по Российской Федерации за январь-октябрь 2019 года"[4], де частина рубрик за Міжнародною класифікацією хвороб та причин смерті згруповані в одну категорію - "другие классы болезней". Така "хитра" операція на звітності з групування непов'язаних даних декількох груп дозволяє скрити офіційну статику самогубств в РФ та забезпечити невідання реальних даних в будь-який спосіб, окрім як шляхом офіційного листування з Росстатом.

Динаміка[ред. | ред. код]

Досягнувши свого піку на рівні близько 40 на 100 000 в середині-кінці 90-х років, рівень самогубств з тих пір (за офіційною статистикою РФ, яка не є правдивою) трохи падає: з 2000 по 2006 роки він знизився майже на чверть[5]. У 2013 році суїцид виявився причиною 28 779 з 1 871 809 (1,54%) смертей в Росії[6].

У 1990-х роках Російська Федерація за офіційними даними (які не є правдиві) посідала друге місце в світі за частотою самогубств, 2013 року - чотирнадцяте, в 2016-му - тридцяте. За даними ж Всесвітньої організації охорони здоров'я, Російська Федерація в 2016 році посідала третє місце в світі за частотою самогубств.

Статево-вікова специфіка[ред. | ред. код]

У 2007 році близько 22% всіх самогубств було скоєно людьми у віці 40-49 років. Чоловіки зводять рахунки з життям майже в шість разів частіше, за жінок[7].

Регіональні особливості[ред. | ред. код]

При середньо-російській частоті самогубств від 6 до 23 випадків на 100 тисяч чоловік в Москві цей показник дорівнює 4 випадки на 100 тисяч осіб. Відповідно до критеріїв ВООЗ такий рівень вважається низьким.

Відносно спокійна ситуація з кількістю самогубств спостерігається в Північно-Кавказькому, Південному і Центральному федеральних округах. Найбільш проблемні регіони - це Сибір і Далекий Схід, де частота суїциду досягає 23 випадків на 100 тисяч осіб. У деяких суб'єктах федерації цей показник перевищив 48 випадків на 100 тисяч. Це республіки Алтай, Тува, Бурятія, Ненецький і Чукотський автономний округи. Такий розподіл робить Російську Федерацію єдиною країною світу, в якій відмінності в значеннях частоти самогубств в регіонах досягають десятків разів.

Найбільша схильність до суїциду відзначається у корінного населення Удмуртії, Комі, Марій Ел. У північних народів до цих пір сильні язичницькі корені. У Бурятії і Туві поширений буддизм. Буддисти вірять в реінкарнацію, згідно з якою життя особистості триває після смерті завдяки ланцюжку перероджень. За результатами соціологічних опитувань, в цих регіонах добровільний відхід з життя сприймається не як гріх, що властиво християнській традиції, а як вчинок, гідний поваги.

Алкоголь і самогубство[ред. | ред. код]

Надмірне вживання алкоголю є істотним чинником, що визначає поширеність суїциду. За оцінками, половина всіх самогубств пов'язані зі зловживанням алкоголю[1][8]. Про це свідчить той факт, що рівень самогубств в Росії з середини 90-х знизився поряд з рівнем споживання алкоголю на душу населення. Незважаючи на економічну кризу, з тих пір споживання алкоголю є більш вагомим фактором, ніж економічні умови[8].

Підліткові самогубства[ред. | ред. код]

Лікарі відзначають, що з кожних 100 тисяч дітей у віці 10-14 років, 3 накладають на себе руки, а серед підлітків 15-19 років - 17. Середньосвітова величина майже в три рази нижче[9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Heavy Drinking and Suicide in Russia (PDF). National Institutes of Health. Процитовано 14 січня 2013.(англ.)
  2. ↑ а б http://www.demoscope.ru/weekly/2020/0869/suicide.php
  3. ↑ https://rosstat.gov.ru/free_doc/2019/demo/edn10-19.htm
  4. ↑ https://rosstat.gov.ru/free_doc/2019/demo/t3_3.xlsx
  5. ↑ WHO Russia suicide statistics. Всесвітня організація охорони здоров'я(англ.)п
  6. ↑ Демографія: Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 25 серпня 2016.
  7. ↑ One million people commit suicide every year globally. РИА Новости(англ.)п
  8. ↑ а б Доклад «Злоупотребление алкоголем в Российской Федерации: социально-экономические последствия и меры противодействия» / Совет Общественной палаты Российской Федерации. — Москва, 2009. — URL: [1]
  9. ↑ Kates, Glenn (19 апреля 2012). A Spate of Teenage Suicides Alarms Russians. The New York Times. Процитовано 14 апреля 2015.(англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Богоявленский, Д. Впереди планеты всей // Демоскоп Weekly. — 2001. — № 5. — URL: [2]
  • Гилинский, Я. И., Румянцева, Г. А. Основні тенденції динаміки самогубств в Росії (рос.)
  • Иванова, А. Е., Сабгайда, Т. П., Семёнова, В. Г., Антонова, О. И., Никитина, С. Ю., Евдокушкина, Г. Н., Чернобавский, М. В. Ситуация (с суицидами) в России и мире // Смертность российских подростков от самоубийств — М. : ЮНИСЕФ, 2011. — С. 8—18. — URL: [3]
  • Морев, М. В., Любов, Е. Б. — Социально-экономический ущерб вследствие смертности населения от самоубийств // Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. — 2011. — № 6 (18). — С. 119—130. — URL: [4]
  • Шурыгина, И. Самоубийства: печальное антилидерство // Демоскоп Weekly. — 2013. — № 537—538. — URL: [5] (рос.)
  • Регіони:
    • Мягков, А. Ю., Ерофеев, С. В. Самоубийства в Ивановской области: анализ временных трендов // Социологический журнал. — 2007. — № 2. — С. 37—58. — URL: [6] (рос.)
    • Теребихин, В. М. Флуктуации суицидального поведения населения Республики Коми // Социологические исследования. — 2012. — № 10. — С. 48-55. — URL: [7]
    • Валиахметов, Р. М., Мухамадиева, Р. Р., Хилажева, Г. Ф. Печальное лидерство России // Демоскоп Weekly. — 2012. — № 523—524. — URL: [8] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самогубства_в_Росії&oldid=39792613