Самогубства в Україні — Вікіпедія

Частка смертей від самогубств, 2017

Самогубства в Україні є досить поширеною причиною передчасної смерті і серйозною соціальною проблемою. Станом на 2016 рік, Україна посідала 14-е місце в світі за кількістю самогубств[1] (9952 випадки за рік)[2]. Самогубство — одна з основних причин загибелі солдатів української армії відповідно до даних, що були опубліковані 2012 року[3].

Статистика[ред. | ред. код]

Рівень суїцидів (на 100,000 населення), в Україні, 1981—2018
Стать 1981 1985 1990 2010 2015 2017 2018
Чоловіки 40.8 37.7 34.6 50.2 52.1 40.9 37.8
Жінки 9.3 9.1 8.7 9.6 10.0 7.0 7.0
Усього 23.7 22.3 20.7 28.4 29.6 22.6 21.2
Джерело: ВОЗ[4]
Статево-вікова статистика суїцидів. Україна, 2009
Вік (років) 5-14 15-24 25-34 35-44 45-54 55-64 65-74 75+ Усього
Чоловіки 34 906 1504 1423 1710 1020 862 532 7992
Жінки 19 148 186 216 286 243 313 313 1724
Усього 53 1054 1690 1639 1996 1263 1175 845 9716
Джерело: ВОЗ[4]

Самогубства в українській армії[ред. | ред. код]

Суїциди — одна з основних причин смерті українських солдатів, на них припадає від 18 до 50 відсотків усіх летальних випадків. Причини цього полягають в труднощах адаптації до суворих армійських умов життя та надмірний стрес[5].

Дослідження парасуїцидів, проведене кількома організаціями під контролем ВООЗ, виявило наступне[5]:

  • Середній вік самогубців 19,9 років.
  • 65% спроб вимагали подальшої госпіталізації.
  • Часто використовувані методи включали:
    • Повішення (54.5 %)
    • Завдання різаних ран (27.3 %)
    • Стрибки з висотних споруд (9.1 %)
    • Передозування барбітуратами або іншими седативними ліками (9.1 %).

Превентивні заходи[ред. | ред. код]

Український уряд запустив кілька програм по боротьбі з суїцидами. Про ефективність цих заходів судити важко.[6] Розроблено рекомендації щодо висвітлення теми самогубств у ЗМІ, призначені завадити популяризації способів суїцидів і сприянню пов'язаним суспільним конфліктам[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GHO | By category | Suicide rate estimates, age-standardized - Estimates by country. WHO. Процитовано 26 лютого 2021.
  2. Suicide in the world. www.who.int (англ.). Процитовано 26 лютого 2021.
  3. D L Nordstrom. Ukraine set to act on high suicide burden (PDF). ncbi.nlm.nih.gov. Процитовано 16 листопада 2012.
  4. а б Suicide rates (per 100,000), by gender, Ukraine, 1981-2009 (PDF). World Health Organization. Процитовано 16 листопада 2012.
  5. а б Successful Model of Suicide Prevention in the Ukraine Military Environment (PDF). Military Suicide Research Consortium. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2017. Процитовано 16 листопада 2012.
  6. Ukraine Suicide Hotlines. Suicide.org. Процитовано 16 листопада 2012.
  7. Як писати про самогубства: пам'ятка журналістам. imi.org.ua (укр.). Процитовано 26 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]