Саморобна вогнепальна зброя — Вікіпедія

Саморобна вогнепальна зброя виготовляється в кустарних умовах, найчастіше — незаконно і як правило, є нетиповою.

Розрізняється видом будови і технологічними рішеннями, від вкрай примітивних до майже повноцінних зразків, які можна прирівняти до промислових.

Самопал[ред. | ред. код]

Підпал.
Саморобна дульнозарядна аркебуза з пружинним ґнотовим замком.

Самопал — саморобна вогнепальна зброя різноманітної конструкції[1]. Далекобійний самопал називається «підпал». Це однозарядний пістолет шомпольного типу. Вбивча сила великокаліберного підпалу, наближається до вбивчої сили дробовиків. При дуловій енергії понад 300 Дж і калібрі більше 10 мм відбій зброї може заподіяти травму руки. Дальність влучної стрільби по мішені 50×50 см не перевищує 5-7 м. Самопал може бути абсолютно будь-якої конструкції, від найпримітивнішої, схожої до перших ґнотових далекобійних пістолетів, до достатньо допрацьованої або навіть нової, з досконалими технічними рішеннями.

Самопал на патронах[ред. | ред. код]

Саморобні патрони до самопалу
2 Самопала. 1 простий однозарядний, 2 револьвер з барабаном на 6 патронів.

Самопал на патронах набагато краща версія звичайного самопалу. Такі саморобки часто виготовляйть під монтажні патрони калібром 5,6 міліметрів, до них потрібно просто припаяти саморобну кулю. Але використовують для самопалів ще різні калібри такі як: 9×18, 5×45,7×62 і дуже рідко 12×70 та 12×76. В таких самопалах дуже продумана система, затвори заміняють шпінгалети, курки заміняють гнуті цвяхи, замість бойка теж маленький цвяшок. Так все продумано, але і нерідко вони вибухають. Тому вони теж травматичні, але і вбити вони теж можуть.



Виникнення назви

У Середні віки самопалом називали ґнотові рушниці без замка, які заряджалися з дула[1]. Оскільки замок коштував дорого, то ця зброя не мала його взагалі, а для запалу заряду застосовували ґніт, який носили окремо в руці.

Сучасні самопали конструктивно схожі з колишньою зброєю. Якщо саморобна зброя має ґнотовий замок, то самопалом вона вже не вважається.

Кассам[ред. | ред. код]

«Кассам» — твердопаливний некерований реактивний снаряд «земля-земля» кустарного виробництва.

Використовується для обстрілів території Ізраїлю з території сектору Газа. Названий по імені аль-Кассама, впливового ісламського священнослужителя, керівника терористичної організації «Чорна рука» в Палестині. Перший «Кассам» піднявся в повітря в листопаді 2001 року в розпал Другої інтифади. Але лише в березні 2002 бойовикам вдалось дістатись до ізраїльського міста Сдерот. Відтоді більша частина ракет запускається в сторону Сдерота (відстань від кордонів сектору Газа — 4 км) або Ашкелона (9 км).

У кіно[ред. | ред. код]

  • Самопал під унітарний патрон дванадцятого калібру показаний у фільмі «Жага смерті 3».
  • Виготовлення (зі шматка водопровідної труби, обрізка дошки і дроту) та застосування підпалу показано в одному з епізодів фільму «Брат 2».
  • Саморобний пістолет фігурує в телесеріалі «Громови».
  • Саморобний пістолет фігурує в телесеріалі «Людина зі смітника».
  • Застосовуваний для проведення розбійних нападів саморобний револьвер під унітарний патрон був виготовлений токарем у фільмі «В Париж![ru]».

У манзі[ред. | ред. код]

У літературі[ред. | ред. код]

  • Самопал зі стволом з латунної трубки і вирізаної з дерева рукояткою використовує головний герой повісті Владислава Крапівіна «Літо скінчиться не скоро» Олександр Полушкін, щоб убити винного в смерті його батька бізнесмена.
  • У повісті українського письменника А. Дімарова «Блакитна Дитина» головний герой змінює у одного самопал на армійську зірку.
  • У повісті українського письменника Валентина Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» головний герой використовує самопал на дуелі

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]